Тупик цивілізації

Частина з нас і далі намагається рухати цю країну і цей світ у майбутнє, а більшість і далі залишається звичайними дикунами, яким не треба виходити за межі «хліба і видовищ».

Однієюз основних тез Честертона щодо розвитку людства було те, що науковці можутьнеправильно трактувати археологічні досягнення. Бо за наскельними малюнкамиважко описати все життя первісної людини. Взагалі, навряд чи можна говорити проте, що первісні люди жили в печерах, одягалися в шкіри мамонтів, ходили з дрючками,у них взагалі не було хоч якоїсь культури спілкування, чоловіки всі поголовнобили жінок. А згодом все це перетворилося на цивілізацію через чередувипадковостей.

Можливо,завжди існувала частина розвинутих людей, що забезпечували прогрес, і завждибули ті, що були відсталими. І що важливо: людство і досі неоднорідне у своємуцивілізаційному розвитку. Досі є люди, що не просто перебувають у  первісному стані, живуть племенами іпоклоняються комахам, вони ще й не хочуть розвиватися у знайомий нам «цивілізаційний»бік. Підтвердженням цьому є століття колонізацій, місіонерства, просвітництва.Жодні гуманітарні допомоги та навчання не допомагають тим, що живе упримітивному світі, хоч трохи наблизитися до сучасної цивілізації.

Науково-технічнийпрогрес допомагає нам отримувати більше інформації, обмінюватися нею, більшеспілкуватися, зрештою, більше заробляти. Однак чи дає він нам можливістьрозвитку у її сприйнятті? Маючи iPhone7, декілька планшетів, лаптопів, можливість онлайн-трансляцій з виборчихдільниць, штабів, місць катастроф чи світських заходів, чи ми можемо адекватнообробляти все, що отримуємо чи передаємо? Думаю, що ні. Ми просто стаємо тими,через кого проходить більша кількість байт. Ми одночасно можемо ходити доцеркви і дивитися битви екстрасенсів. Ми можемо позитивно оцінювати зміни взовнішньому вигляді військової форми і одночасно говорити, що це не на часі. Миможемо сварити Грушевського, Скоропадського і Коновальця за розбрат і втратудержавности і одночасно вимагати виборів всіх і вся в час війни з Росією.Зрештою, ми можемо обурюватися війною на Донбасі і вимагати заборони російськогобізнесу в Україні і так само з задоволенням слухати шансон чи дивитися голубойогоньок з Максімом Галкіним. І не відчувати жодного когнітивного дисонансу.

Боми не змінюємося століттями. Частина з нас і далі намагається рухати цю країнуі цей світ у майбутнє, а більшість і далі залишається звичайними дикунами, якимне треба виходити за межі «хліба і видовищ». І жодного аналізу чи адекватногосприйняття інформації, для власного розвитку

Наразіми знову наближаємося до цивілізаційного тупика. Бо частина людства вже готовапереселятися на Марс, а більшість і досі живе, просто повторюючи все те, щобуло сто, двісті чи триста років тому. Бо так прийнято.

Томоже, варто нарешті почати вчити людей думати, аналізувати і адекватносприймати інформацію? Хоча б заради того, щоб не дати шансу первісним дикунамзахопити світ і відкинути його назад у минуле?

Бо вони вже так робили сто років тому.