Асоціація з ЄС – чим ближче, тим далі
Тому що поки ми нерішуче тупцяємо біля дверей Європи, Росія не втрачає часу даремно. Російські лобісти активно діють у Західній Європі різними методами і доволі успішно.
28 січня відбулась шоста Рада асоціації Україна-ЄС. З одного боку, результати непогані: ЄС бачить (на відміну від наших громадян) і високо оцінює реформи нового уряду, надасть макрофінансову допомогу у розмірі 500 млн євро і надішле найближчим часом оціночну місію до України, після якої цілком можливо запрацює промисловий безвіз!
Квоти, на жаль, не обговорювали, хоча наміри в української сторони, я так розумію, були. Уряд наприкінці минулого року чітко зазначав, що питання подальшої лібералізації торгівлі між Україною та ЄС стане пріоритетом на 2020 рік, а експерти з євроінтеграції за тиждень до цього радили уряду підняти питання квот на екпорт. Ну може поки не всі карти розкриті і уряд має план, як цей пріоритет втілити в життя.
Але ж політичну частину угоди під час Ради асоціації згадали без жодної конкретики. Побіжно. Європейці нічого не сказали, а ми скромно промовчали. Це чергова помилка.
Я переконаний, що треба конкретно і сміливо ставити питання перегляду політичної частини Угоди про асоціацію, в якій з’являться реальні перспективи набуття членства в ЄС. Скажете, що це неможливо? А я тут процитую президента Зеленського, який сказав у Давосі: «Україна хоче стати лідером у Східній та Центральній Європі. Вважаєте, що це неможливо? Багато світових «єдинорогів» починали з божевільних ідей». Не можу не погодитись. Ми живемо вже не в глобалізованому світі, а в світі гібридному, де старі закони і правила перестають діяти. Ми живемо в такий час, коли виграє той, хто ставить нестандартні, здавалось би нездійсненні, завдання перед собою і створює свої правила.
Так, двері ЄС для нас поки що закриті, але це не означає, що не треба в них стукати. Стукати і підкріпляти наміри реальними діями. Хоча би почати нарешті виконувати Угоду про асоціацію. З моменту її підписання, вона виконується вкрай незадовільно з року в рік усіма гілками влади. Україна може відбутись лише як успішна ЄВРОПЕЙСЬКА країна.
Насправді, у Зеленського вже дуже мало часу – залишилось чотири з лишком роки для того, щоб здійснити свою мрію і передати ключі наступному президенту від успішної країни. Тому часу для вагань, побоювань, застережень – точно немає. «Слузі народу» та уряду треба переоцінити ставлення до Європейського Союзу, як до партнера. А то у мене до сих пір таке враження, що вони не до кінця розуміють в яку сторону їм треба дивитись і рухатись. Наше майбутнє однозначно у Євросоюзі. Треба це зрозуміти нарешті і бігти бігом.
Тому що поки ми нерішуче тупцяємо біля дверей Європи, Росія не втрачає часу даремно. Російські лобісти активно діють у Західній Європі різними методами і доволі успішно. Про це свідчить і голосування в ПАРЄ 29 січня, коли представники Західної Європи майже одностайно підтримали Росію. Внесок Росії до бюджету ПАРЄ у 88 млн євро зробив диво – Європа закрила очі на те, як Росія плює на європейські цінності. Така політика РФ - десь підкупу, десь шантажу, десь тиску - може продовжуватись і на інших майданчиках. Це є ще одним доказом гібридності політичних процесів. Бо хто би міг подумати ще років 20 тому, що у цивілізованому світі можна буде зухвало порушувати міжнародне право і не понести покарання? До того ж треба пам’ятати, що в Європі теж іде процес оновлення політичних еліт, які все частіше оперують категоріями цін, а не цінностей.
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак вчора о 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов вчора о 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 03.02.2025 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 03.02.2025 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 03.02.2025 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко 02.02.2025 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь 76
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? 71
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості 71
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 67
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 63
-
НАБУ завершило розслідування справи проти Пашинського і бізнесмена Тищенка
Бізнес 4882
-
Калінінград відріжуть від енергосистеми Росії: це станеться вже цього тижня
Бізнес 4762
-
Рейтинг найсильніших армій світу в 2025 році: Україна опустилася в рейтингу – чому
Інфографіка 4281
-
Україна знайшла нові ринки збуту цукру замість ЄС: експорт зріс на 17%
Бізнес 2374
-
Україна приєдналася до міжнародної системи фітосанітарних сертифікатів ePhyto
Бізнес 2078