Асоціація з ЄС – чим ближче, тим далі
Тому що поки ми нерішуче тупцяємо біля дверей Європи, Росія не втрачає часу даремно. Російські лобісти активно діють у Західній Європі різними методами і доволі успішно.
28 січня відбулась шоста Рада асоціації Україна-ЄС. З одного боку, результати непогані: ЄС бачить (на відміну від наших громадян) і високо оцінює реформи нового уряду, надасть макрофінансову допомогу у розмірі 500 млн євро і надішле найближчим часом оціночну місію до України, після якої цілком можливо запрацює промисловий безвіз!
Квоти, на жаль, не обговорювали, хоча наміри в української сторони, я так розумію, були. Уряд наприкінці минулого року чітко зазначав, що питання подальшої лібералізації торгівлі між Україною та ЄС стане пріоритетом на 2020 рік, а експерти з євроінтеграції за тиждень до цього радили уряду підняти питання квот на екпорт. Ну може поки не всі карти розкриті і уряд має план, як цей пріоритет втілити в життя.
Але ж політичну частину угоди під час Ради асоціації згадали без жодної конкретики. Побіжно. Європейці нічого не сказали, а ми скромно промовчали. Це чергова помилка.
Я переконаний, що треба конкретно і сміливо ставити питання перегляду політичної частини Угоди про асоціацію, в якій з’являться реальні перспективи набуття членства в ЄС. Скажете, що це неможливо? А я тут процитую президента Зеленського, який сказав у Давосі: «Україна хоче стати лідером у Східній та Центральній Європі. Вважаєте, що це неможливо? Багато світових «єдинорогів» починали з божевільних ідей». Не можу не погодитись. Ми живемо вже не в глобалізованому світі, а в світі гібридному, де старі закони і правила перестають діяти. Ми живемо в такий час, коли виграє той, хто ставить нестандартні, здавалось би нездійсненні, завдання перед собою і створює свої правила.
Так, двері ЄС для нас поки що закриті, але це не означає, що не треба в них стукати. Стукати і підкріпляти наміри реальними діями. Хоча би почати нарешті виконувати Угоду про асоціацію. З моменту її підписання, вона виконується вкрай незадовільно з року в рік усіма гілками влади. Україна може відбутись лише як успішна ЄВРОПЕЙСЬКА країна.
Насправді, у Зеленського вже дуже мало часу – залишилось чотири з лишком роки для того, щоб здійснити свою мрію і передати ключі наступному президенту від успішної країни. Тому часу для вагань, побоювань, застережень – точно немає. «Слузі народу» та уряду треба переоцінити ставлення до Європейського Союзу, як до партнера. А то у мене до сих пір таке враження, що вони не до кінця розуміють в яку сторону їм треба дивитись і рухатись. Наше майбутнє однозначно у Євросоюзі. Треба це зрозуміти нарешті і бігти бігом.
Тому що поки ми нерішуче тупцяємо біля дверей Європи, Росія не втрачає часу даремно. Російські лобісти активно діють у Західній Європі різними методами і доволі успішно. Про це свідчить і голосування в ПАРЄ 29 січня, коли представники Західної Європи майже одностайно підтримали Росію. Внесок Росії до бюджету ПАРЄ у 88 млн євро зробив диво – Європа закрила очі на те, як Росія плює на європейські цінності. Така політика РФ - десь підкупу, десь шантажу, десь тиску - може продовжуватись і на інших майданчиках. Це є ще одним доказом гібридності політичних процесів. Бо хто би міг подумати ще років 20 тому, що у цивілізованому світі можна буде зухвало порушувати міжнародне право і не понести покарання? До того ж треба пам’ятати, що в Європі теж іде процес оновлення політичних еліт, які все частіше оперують категоріями цін, а не цінностей.
- Геніальність від народження? Філософія, маркетинг чи шлях розвитку? Вільям Задорський вчора о 20:02
- Лобіювання як інструмент для українських ветеранів Олексій Шевчук вчора о 18:16
- Листопад 2025 року показав тенденцію до скасування розшуків, оформлених ТЦК Павло Васильєв 05.12.2025 22:21
- Про необхідну оборону – як версію захисту Костянтин Рибачковський 05.12.2025 22:17
- Бронювання працівників: правила та вимоги Віталій Соловей 05.12.2025 17:55
- Чому найуспішніші люди бояться слабкості і як це впливає на їхнє лідерство Юлія Буневич 05.12.2025 17:30
- Якими будуть інтер’єри 2026 Алеся Карнаухова 05.12.2025 13:42
- Не бути туземцем Сергій Дідковський 05.12.2025 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук 04.12.2025 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей 04.12.2025 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький 04.12.2025 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт 04.12.2025 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар 04.12.2025 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 754
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 289
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 277
- Бронювання працівників: правила та вимоги 204
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 174
-
У Новий рік без шампанського та коньяку: що зміниться з 1 січня 2026 року
Думка 17642
-
Не треба чекати на спасіння. Що оновлена стратегія нацбезпеки США значить для України
Думка 3206
-
Турецький буксир "з невідомих причин" кинув танкер, підбитий Україною, у болгарських водах
Бізнес 2255
-
Росія вдарила по електростанціях: графіки відключень світла будуть гіршими
Бізнес 1999
-
Таємниці екіпажу "Тунгуски": як радянська зенітка захищає Київ від "шахедних" атак
1669
