Асоціація з ЄС – чим ближче, тим далі
Тому що поки ми нерішуче тупцяємо біля дверей Європи, Росія не втрачає часу даремно. Російські лобісти активно діють у Західній Європі різними методами і доволі успішно.
28 січня відбулась шоста Рада асоціації Україна-ЄС. З одного боку, результати непогані: ЄС бачить (на відміну від наших громадян) і високо оцінює реформи нового уряду, надасть макрофінансову допомогу у розмірі 500 млн євро і надішле найближчим часом оціночну місію до України, після якої цілком можливо запрацює промисловий безвіз!
Квоти, на жаль, не обговорювали, хоча наміри в української сторони, я так розумію, були. Уряд наприкінці минулого року чітко зазначав, що питання подальшої лібералізації торгівлі між Україною та ЄС стане пріоритетом на 2020 рік, а експерти з євроінтеграції за тиждень до цього радили уряду підняти питання квот на екпорт. Ну може поки не всі карти розкриті і уряд має план, як цей пріоритет втілити в життя.
Але ж політичну частину угоди під час Ради асоціації згадали без жодної конкретики. Побіжно. Європейці нічого не сказали, а ми скромно промовчали. Це чергова помилка.
Я переконаний, що треба конкретно і сміливо ставити питання перегляду політичної частини Угоди про асоціацію, в якій з’являться реальні перспективи набуття членства в ЄС. Скажете, що це неможливо? А я тут процитую президента Зеленського, який сказав у Давосі: «Україна хоче стати лідером у Східній та Центральній Європі. Вважаєте, що це неможливо? Багато світових «єдинорогів» починали з божевільних ідей». Не можу не погодитись. Ми живемо вже не в глобалізованому світі, а в світі гібридному, де старі закони і правила перестають діяти. Ми живемо в такий час, коли виграє той, хто ставить нестандартні, здавалось би нездійсненні, завдання перед собою і створює свої правила.
Так, двері ЄС для нас поки що закриті, але це не означає, що не треба в них стукати. Стукати і підкріпляти наміри реальними діями. Хоча би почати нарешті виконувати Угоду про асоціацію. З моменту її підписання, вона виконується вкрай незадовільно з року в рік усіма гілками влади. Україна може відбутись лише як успішна ЄВРОПЕЙСЬКА країна.
Насправді, у Зеленського вже дуже мало часу – залишилось чотири з лишком роки для того, щоб здійснити свою мрію і передати ключі наступному президенту від успішної країни. Тому часу для вагань, побоювань, застережень – точно немає. «Слузі народу» та уряду треба переоцінити ставлення до Європейського Союзу, як до партнера. А то у мене до сих пір таке враження, що вони не до кінця розуміють в яку сторону їм треба дивитись і рухатись. Наше майбутнє однозначно у Євросоюзі. Треба це зрозуміти нарешті і бігти бігом.
Тому що поки ми нерішуче тупцяємо біля дверей Європи, Росія не втрачає часу даремно. Російські лобісти активно діють у Західній Європі різними методами і доволі успішно. Про це свідчить і голосування в ПАРЄ 29 січня, коли представники Західної Європи майже одностайно підтримали Росію. Внесок Росії до бюджету ПАРЄ у 88 млн євро зробив диво – Європа закрила очі на те, як Росія плює на європейські цінності. Така політика РФ - десь підкупу, десь шантажу, десь тиску - може продовжуватись і на інших майданчиках. Це є ще одним доказом гібридності політичних процесів. Бо хто би міг подумати ще років 20 тому, що у цивілізованому світі можна буде зухвало порушувати міжнародне право і не понести покарання? До того ж треба пам’ятати, що в Європі теж іде процес оновлення політичних еліт, які все частіше оперують категоріями цін, а не цінностей.
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль вчора о 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький вчора о 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко вчора о 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко вчора о 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець вчора о 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов вчора о 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко вчора о 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу Вікторія Мартинюк 09.10.2025 16:58
- Як зрозуміти, чи ваш ІТ-продукт росте правильно: ключові метрики, які бачать інвестори Анна Одринська 09.10.2025 15:50
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 219
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 124
- Роздуми щодо законопроєкту № 13628 120
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 76
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 70
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 35818
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 21595
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 15595
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12544
-
Найдорожчі стартапи у світі, створені українцями: 10 історій успіху
Життя 4387