Чи відкриє "промисловий безвіз" вікно можливостей малому та середньому бізнесу?

Якщо ви останнім часом читали чи чули про промисловий безвіз, то точно знаєте про жінку з Маріуполя, приклад якої у контексті цього питання наводив віце-прем’єр з європейської інтеграції Дмитро Кулеба. Жінка-підприємець виробляє меблі для котів і успішно експортує їх у сім країн Європи. Вона вийшла на європейський ринок самостійно в умовах відсутності «промислового безвізу». Але його запровадження дасть змогу тисячам малих та середніх підприємців знайти свого покупця на 500 мільйонному ринку набагато швидше і простіше. 

Україна впритул підійшла до старту «промислового безвізу» з ЄС. Днями Верховна Рада ухвалила в першому читанні останній закон, який відкриє шлях до початку переговорів про підписання «промислового безвізу» (Щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду, №2172 ). Парламент розраховує на його ухвалення в цілому вже до кінця року, а уряд – на приїзд оціночної місії ЄС у першій половині 2020 року. Нам знадобилось 14 років, щоб виконати технічні завдання, які можуть покласти початок промисловому безвізу і масовому виходу українських виробників на європейський ринок.   

Що таке «промисловий безвіз»?  Це - угода про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (АСАА), яка передбачає скасування додаткової сертифікації промислових товарів. Ще простіше, Україна та ЄС зможуть взаємно визнавати сертифікати нехарчової продукції. Але ця угода ще не підписана. 

На жаль, чинна Угода про асоціацію не передбачає членства України в ЄС, але, на щастя, передбачає підписання Угоди про промисловий безвіз (АСАА). 

Підписавши Угоду про асоціацію, Україна мала виконувати «домашню роботу» на рівні парламенту, Кабінету Міністрів України. Кожного року Кабмін звітує про виконання Угоди про асоціацію. Рівень її виконання, м’яко кажучи, є незадовільним з року в рік. Останній звіт за 2018 рік показує, що загальний прогрес виконання угоди у поточному році складав усього 52%, а прогрес виконання парламентом своїх зобов’язань для усунення технічних бар’єрів у торгівлі, дорівнював нулю. 

І можна лише вітати турборежим ухвалення законів чинним парламентом, який дозволяє нашим чиновникам з оптимізмом дивитись у 2020 рік і планувати підпис АСАА. Україна виконала підготовчу роботу, яка дозволить почати спрощений механізм експорту поки що у трьох секторах: низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність і машини. А загалом Угода про асоціацію передбачає поширення спрощеного режиму експорту на 27 категорій промислової (нехарчової) продукції у разі підписання АСАА. 

Експорт до країн ЄС зростає - у 2018 році Україна експортувала в ЄС на 20,2 млрд доларів (це 60% усього українського експорту). Найбільшу частину в структурі експорту займає продукція АПК та харчової промисловості (30,2%). Так от, запровадження промислового безвізу дозволить розширити наш експорт і змінити його структуру, дасть поштовх розвитку малого та середнього бізнесу. 

Але цього не достатньо – тут потрібна міцна надійна підтримка з боку держави. Зараз в Україні триває Європейський тиждень підприємництва. Це така собі карта можливостей для малого та середнього бізнесу. Європейські інституції консультують наших підприємців про те - де і як взяти гроші на власну справу, знання, доступ до ринків. 

Але оптимістичні сценарії будуть можливими і «промисловий безвіз» стане спусковим гачком розвитку бізнесу та росту економіки лише в тому випадку, якщо уряд підкріпить його потужною програмою підтримки малого та середнього бізнесу. Це завдання номер один уряду на формування бюджету на 2021 рік. 

А друге завдання – запустити роботу експортно-кредитного агентства України (ЕКА), яке було створене ще у 2018 році, але по факту абсолютно не виконує свої функції, хоча існує на кошти платників податків. Адже основна задача ЕКА – допомагати нашим виробникам виходити на зовнішні ринки. Але воно, в силу різних причин, поки не допомогло жодному українському виробнику.