Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.

05.06.2015 15:50

Акціонерна угода як інструмент української політики

Максим Черкасенко Партнер АК Арцінгер. Заступник Голови партії ДемАльянс.

Прем'єр Арсеній Яценюк стверджує, що укладена за сприяння уряду Юлії Тимошенко у 2009 році угода між акціонерами Укрнафти не дозволяє уряду змінити керівництво компанії.

Прем'єр Арсеній Яценюк стверджує, що укладена за сприяння Юлії Тимошенко у 2009 році угода між акціонерами Укрнафти не дозволяє уряду змінити керівництво компанії.

Медіа поширюють цитати Арсенія Петровоча: "Угода передбачає, що зміна керівництва компанії неможлива з боку держави, а якщо держава використовує своє право зі зміни керівництва цієї компанії, то ми одразу йдемо до Лондона і несемо відповідальність за порушення цієї угоди. А там штрафи до п'яти мільярдів доларів США".

Інакше як фарс це не назвеш. Будь-який юрист, хоч трохи обізнаний з українським корпоративним правом вам скаже, що офіційна позиція вищих судових інстанцій, і відповідно судова практика, полягають у визнанні недійсними будь-яких угод між акціонерами українських компаній, якщо вони містять положення, які віднесено до врегулювання законом або статутом товариства.

В рекомендаціях Президії ВГСУ N 04-5/14 від 2007 року (із змінами від 18.06.2009 та 28.12.2009) прямо зазначено, що "Угоди між акціонерами (учасниками господарських товариств) не можуть змінювати норми закону та статуту товариства, обмежувати права інших акціонерів (учасників) товариства".

Не визнає наша судова система і можливості підпорядковування розгляду корпоративних спорів міжнародним комерційним арбітражним судам. Вочевидь Арсеній Петрович мав на увазі London Court of International Arbitration коли згадував про «Лондон».

Ну а якщо шановний Ігор Валерійович схоче для вирішення корпоративного спору скористатись англійським правом,то на це у ВГСУ також є відповідь: "Умова договору між акціонерами (учасниками) зареєстрованого в Україні товариства про підпорядкування відносин з управління товариством іноземному праву є нікчемною. Ці відносини регулюються особистим законом товариства, яким відповідно до статті 25 Закону України "Про міжнародне приватне право" є право України як держави місцезнаходження товариства.

Деякі колеги можуть заперечити посилаючись на ст. 29 Закону України “Про акціонерні товариства”, яка надає акціонерам право укладати акціонерний договір. Відповідно до цієї норми Статутом товариства може бути передбачена можливість укладення договору між акціонерами, за яким на акціонерів покладаються додаткові обов’язки, у тому числі обов’язок участі у загальних зборах (який неодноразово порушував акціонер групи Приват), а також передбачається відповідальність за його недотримання.

На жаль, вказане положення закону є нечітким та на практиці не використовується через ризик неоднозначного тлумачення цієї норми. Зокрема, буквальне тлумачення зазначеної статті дозволяє прийти до висновку, що таким договором на акціонерів можуть бути покладені лише додаткові обов’язки. Додаткові права акціонерів ним визначатись не можуть.

Тому проблема, на мій погляд, не в Коломойському і не в Тимошенко, які уклали цю угоду. А у Прем’єр-міністрі, який вже давно міг визнати її недійсною в українському суді, якби мав бажання забезпечити контроль держави над Укрнафтою і отримати в бюджет мільярди гривень, які "найбільший український патріот" дуже вперто не хоче платити.