ВАКС: для розгляду однієї справи у рік суд має не більше 12 засідань по півдня 

Вищий антикорупційний суд розпочав здійснювати правосуддя 5 вересня 2019 року. Наближається річний термін повноважень ВАКС і все частіше лунає: «Чому ж ВАКС не ухвалює вироки?»

Відповідаючи на таке запитання, хочеться підкреслити наступне.   

У першу чергу те, що зазначене, у принципі, не відповідає дійсності. Станом на 15 червня 2020 року ВАКС ухвалено 11 вироків.

Так, це не «гучні» справи, як прийнято їх називати ЗМІ. Однак чинне законодавство України не поділяє справи на гучні чи негучні. Натомість, перевагу у швидкому розгляді зобов’язує суд надавати тільки справам, де особи тримаються під вартою чи щодо неповнолітніх. Наразі, у провадженні ВАКС тільки одна справа, де особа тримається під вартою, яка надійшла до ВАКС тільки в середині червня 2020 року. 

Водночас, тривалість провадження у справі визначається, зокрема, кількістю обвинувачених та кримінальних правопорушень, обсягом і специфікою процесуальних дій, поведінкою учасників провадження.

Власне, ні для кого не таємниця, що справи ВАКС є складними за всіма наведеними критеріями. Це і велика кількість учасників, і великий обсяг доказів, і велика кількість процесуальних дій, зрештою, і сама процесуальна поведінка учасників у справі суттєво впливають на строки розгляду. Все це призводить до необхідності витрачання значного часу, що не залежить від суддів. Оскільки останні зобов’язані, відповідно до закону, заслухати кожного свідка, дослідити кожен документ, відтворити кожен звукозапис і продемонструвати кожен відеозапис, що мають значення для справи. Слід зазначити, що у провадженні ВАКС немає справ, де було б всього кілька свідків і декілька документів.

Звідси очевидно, що на кожну справу потрібен час. А який час є у розпорядженні суддів ВАКС? Щоб відповісти на дане питання, звернемось до мови цифр. Адже вони, як ніхто, можуть наглядно дати відповідь на всі запитання.

Так, на розгляді у кожній колегії ВАКС у середньому перебуває 29 справ. Така завантаженість ВАКС існує практично від початку роботи. При цьому, вересень-жовтень 2019 року ВАКС довелось в основному витратити на розгляд питань підсудності великої кількості справ, що передавали інші суди до ВАКС, та які виявились непідсудними ВАКС.

Введення карантину на території України призвело до фактично масового неприбуття у судові засідання учасників. Тільки з 8 квітня по 14 квітня 2020 року 78% призначених засідань не відбулось з цих причин. Фактично, таким чином, через встановлення на території України обмежувальних заходів у зв’язку із карантином, ВАКС був позбавлений можливості ефективно використати певний період на розгляд справ.

Прості математичні підрахунки: у місяці приблизно 160 робочих годин. Беремо до уваги кількість справ на розгляді у кожній колегії суддів, і бачимо, що на розгляд однієї справи у місяць у кожної колегії суддів є не більше ніж 5,5 годин, тобто трохи більше ніж півдня. При цьому, судді входять до різних колегій, а це означає, що дату засідання ми повинні визначати з урахуванням завантаженості та графіку засідань інших колегій, деколи, навіть декількох колегій.

Отже, для розгляду однієї справи у рік суд має не більше 12 засідань по півдня. До того ж, доволі часто учасники провадження не з’являються у судові засідання. Так, тільки у 33 справах, які перебувають на розгляді у одній із колегій суддів ВАКС, призначено 293 засідання, у 91 з яких не з’явились учасники. Звичайно, суд вживає заходи реагування щодо учасників, які не прибувають у судове засідання з неповажних причин. Однак застосування заходів реагування ніяк не компенсує втрачений час. Адже, якщо у судове засідання не прибув учасник провадження, воно відкладається, і заповнити цей час іншим засіданням суд уже не може. Таким чином, якщо хоча б один учасник не з’явився в одне судове засідання, справа буде розглядатися уже не раз у місяць, а раз у два місяці, і так далі.

Якщо припустити, що всі учасники з’являються у всі засідання, то у ВАКС у одній справі упродовж року може провести не більше ніж 12 засідань по півдня кожне. Для переважної більшості складних і об’ємних справ ВАКС це навіть не чверть необхідного часу.

Звичайно, що зважаючи на критерії, визначені законом, як такі, що мають визначати строки провадження, суд призначає за певними справами засідання частіше або рідше.

Немалий процесуальний час витрачається і на розгляд відводів суддям. Тільки одному із суддів ВАКС заявлено 17 відводів, які, як встановлено судом, були необґрунтованими. Однак на їх розгляд витрачено доволі значний час. 

Слід зазначити, що суддям також ще необхідний час на вивчення матеріалів справи та підготовку повних текстів процесуальних рішень. При цьому зараз судді ВАКС проводять увесь робочий час у судових засіданнях, а інколи навіть і понаднормово, намагаючись забезпечити розумні строки у справах. Найчастіше на вивчення матеріалів справи та підготовку повних текстів процесуальних рішень витрачається уже позаробочий час.

При такому постійно понаднормовому графіку природно, що судді ВАКС іноді беруть відпустки. Це єдиний спосіб навіть не відпочити, а елементарно відновити сили. Адже робота суддею ВАКС упродовж усього дня вимагає стійкої уваги та складної аналітичної роботи з великим обсягом інформації. Ми не можемо собі дозволити бути стомленими на роботі чи навіть неуважними. Проте ресурси людського організму не безмежні і їх потрібно відновлювати.

Звідси на питання: «Так, чому ж ВАКС не ухвалює вироки?», напевно, логічним поясненням, є лише те, що судді ВАКС не можуть уповільнити обертання Землі, щоб доба тривала не 24, а хоча б 48 годин. Все інше – неконструктивна критика, яка є звичайною частиною будь-якого вільного демократичного суспільства. І дуже добре, що наше суспільство є таким. Проте маємо і негативні наслідки цього. Неконструктивна критика безпідставно підриває імідж ВАКС і довіру суспільства до нього, тобто, довіру до створених механізмів боротьби з корупцією. Фактично це є діями, що шкодять інтересам самого ж суспільства. Тому критика судів у будь-якому цивілізованому суспільстві має бути виключно конструктивною, що і сприятиме ефективній роботі судів, і забезпечуватиме право на вільне вираження поглядів у суспільстві.