Чому стримується залучення коштів у сферу водопостачання та водовідведення?
Критичний стан ВКГ і відсутність обґрунтованих тарифів блокують інвестиції та реформи галузі

Сектор водопровідно-каналізаційного господарства України сьогодні перебуває у критичному стані. Зношеність мереж і технологічного обладнання на більшості підприємств ВКГ давно перевищила допустимі межі. Йдеться не про косметичні ремонти, а про системну деградацію інфраструктури, яка напряму загрожує безперебійному наданню послуг, якості води та екологічній безпеці.
Очевидно, що галузь потребує масштабних, фактично шалених інвестицій. Водночас закладати такі обсяги коштів у тарифи неможливо — це призвело б до їх неконтрольованого зростання та серйозної соціальної напруги. Саме тому в усьому світі модернізація водної інфраструктури фінансується за рахунок довгострокових кредитів і програм міжнародних фінансових організацій — Світового банку, ЄБРР, Європейського інвестиційного банку, НЕФКО та інших.
Однак для залучення таких ресурсів недостатньо лише правильно підготувати проєктну документацію. Ключовою умовою є фінансова спроможність самого підприємства. Жодна міжнародна фінансова установа не кредитує системно збиткові підприємства, які не мають прогнозованого та стабільного джерела повернення коштів. А таким джерелом у сфері ВКГ є виключно економічно обґрунтований тариф.
Показовим є приклад «Проєкту реконструкції міської інфраструктури – 2», що реалізовувався за кошти Світового банку. Частина залучених кредитів досі не повернута водоканалами саме через відсутність у тарифах повноцінної інвестиційної складової. У результаті борг України перед Світовим банком у межах цього проєкту сягає близько 37 млн доларів США. За таких умов будь-який відповідальний кредитор робить очевидний висновок: інвестувати в сектор без реформованої тарифної політики — надто високий ризик.
Окремим бар’єром є і задекларований державою курс на корпоратизацію комунальних підприємств. На практиці цей процес також блокується тарифною невизначеністю. Жоден міський голова не буде зацікавлений у перетворенні комунального підприємства на акціонерне товариство доти, доки тариф не забезпечує фінансової самодостатності. Адже нинішня модель дозволяє «латати тарифні діри» з місцевого бюджету, зберігаючи ручне управління підприємством і політичний контроль над ним.
Те саме стосується і розвитку державно-приватного партнерства. Відсутність чітких, прогнозованих правил гри — насамперед у тарифній політиці — робить ППП у сфері ВКГ майже неможливим. Приватний інвестор не заходить у сектор, де немає зрозумілої економіки, гарантій повернення інвестицій і стабільного регуляторного середовища.
Таким чином, проблема залучення коштів у ВКГ — це не дефіцит донорів чи кредиторів. Це наслідок системної відсутності економічно обґрунтованих тарифів, які є фундаментом інвестицій, корпоратизації та партнерства з приватним сектором. Без вирішення цього питання галузь і надалі залишатиметься у пастці хронічного недофінансування.
- "Корисна дура" чи свідома роль? Георгій Тука 15:35
- Дострокове зняття догани з працівника Альона Прасол 14:53
- Виселення за борги: міфи, реальні загрози для боржника Павло Васильєв 12:58
- Чому стримується залучення коштів у сферу водопостачання та водовідведення? Дмитро Новицький 11:40
- Світло укранського бізнесу, що навчилося не гаснути Олег Вишняков 10:49
- Від балансу до гармонії: як інтегрувати роботу і життя без вигорання Олександр Скнар 09:35
- Скрегіт зубів: чому тепер це називають національною проблемою та як з ним боротись Анастасія Опанасюк 09:33
- Зимовий імпорт електроенергії та його вплив на фінансову стійкість бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 20:55
- Секс під час війни: чому мозок "вимикає" бажання – і як повернути близькість без тиску Юлія Буневич вчора о 17:42
- Ukrainians as the Antibodies of the World’s Immunity Олександр Черних вчора о 11:27
- Бізнес під вогнем: які рішення врятували компанії та стануть нормою у післявоєнній Україні Антон Мирончук вчора о 09:17
- Зупинення провадження до рішення КСУ Владислав Штика вчора о 01:38
- Нова політика зайнятості для України: між втратами та шансами на відродження Андрій Павловський 14.12.2025 17:42
- Українці як антитела світу Олександр Черних 14.12.2025 11:58
- Підсумки осені на ринку нерухомості: дефіцит, обережний попит і нові ризики Дан Сальцев 13.12.2025 14:43
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років 3226
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань 540
- Нова політика зайнятості для України: між втратами та шансами на відродження 325
- Зупинення провадження до рішення КСУ 258
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників 165
-
Китай вперше підняв у небо дрон-невидимку CH-7 з дальністю понад 11 000 км: що він може
Технології 19434
-
Репараційний кредит. Росія оголосила, що вимагатиме від Euroclear майже 200 млрд євро
Фінанси 12104
-
Підозрювана в державній зраді телеведуча Панченко потрапила під санкції ЄС
Бізнес 2619
-
Сонце в капсулі: як пити вітамін D, з чим поєднувати, коли він працює гірше та до чого тут магній
Життя 2606
-
"Це наш шлях вижити". Клімкін питає Лібанову про "холодну впертість" українців та як нам об’єднатись
2305
