Висновок органу опіки та піклування: доказ №1 в сімейному спорі щодо дітей чи ні?
Починати будь-який процес без доказів - справа марна. Це витрачений час, кошти, нерви. У сімейних спорах, в тому числі тих, що стосуються дітей, докази не менш важливі.
Водночас інколи як учасники процесу, так і суд, не зовсім правильно трактують норми процесуального та матеріального права, які стосуються участі в сімейному спорі щодо дитини органу опіки та піклування і значення його висновку.
Відразу зауважу, що нерідко будучи присутньою на засіданнях комісій з питань захисту прав дітей, доводилося і обурюватися, і червоніти за непрофесійність, хамство, нерідко, невігластво окремих членів таких комісій, та грубе порушення й ігнорування як прав дітей, так і прав батьків. Водночас несправедливо буде не зауважити, що в деяких районах столиці (і не тільки столиці) подібні комісії працюють дуже професійно і виважено, і дійсно виходять з пріоритету захисту прав дитини, а не “перетягування каната” щодо батьківських прав батьком чи матір’ю.
Відповідно до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 6 статті 56 Цивільного процесуального кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов’язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.
Згідно з частиною 4 статті 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Враховуючи вказані норми, законодавством обов'язковою визначена саме участь органу опіки та піклування під час розгляду питання про визначення місця проживання.
На цьому у своїй доповіді наголосив також суддя Верховного Суду Євгеній Краснощоков. Зокрема Суддя Євгеній Краснощоков зауважив, що обов′язковим для суду є саме залучення органу опіки і піклування до участі у справі, а не наявність у справі відповідного письмового висновку. Проте основною метою залучення органів опіки та піклування є отримання фахової оцінки щодо розв’язання спору, тому така дія суду не має бути формальною. Інколи й надані висновки органів опіки та піклування не містять відомостей, необхідних суду для прийняття рішення, яке було б найкращим для дитини, або в них немає пояснень, чому прийняте те чи інше рішення органу.
Звертаємо увагу Суду, що згідно з правовим висновком Верховного Суду, висловленим в постанові від 06 вересня 2018 року в справі № 644/9094/16-ц, висновок органу опіки та піклування не може мати переваги над іншими доказами і він має оцінюватись в сукупності з іншими доказами.
- Грант – не гарантія успіху: як не "згоріти" після перемоги Олександра Смілянець 06:45
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар вчора о 23:04
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков вчора о 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська вчора о 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко вчора о 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко вчора о 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков вчора о 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков 19.10.2025 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський 19.10.2025 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 19.10.2025 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 19.10.2025 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж 19.10.2025 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 132
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 117
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? 102
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 99
- TikTok та Твіттер як зброя Росії 65
-
Reuters: Українські дрони зупинили ще один російський НПЗ
Бізнес 17169
-
Трильйон гривень в тіні. Що з цим робитимуть податківці, прокуратура та БЕБ
Бізнес 11862
-
Reuters: Через брак двигунів авіакомпанії розбирають нові літаки Airbus на запчастини
Бізнес 8250
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
7699
-
Вигідніше спалювати, ніж продавати. У Литві фермери пропонують пшеницю для опалення
Бізнес 3364