Тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності: правила

Проблема тимчасових споруд для провадженняпідприємницької діяльності (далі – ТС), які більшість з нас називає старимтерміном – малі архітектурні форми (МАФ) останнім часом не сходить з порядкуденного. Як мінімум у столиці. Аби переконатися в тому, достатньо почитатипередвиборчі програми (а точніше передвиборчій набір гасел) всіх кандидатів вмери столиці. В кращому випадку вони обіцяють навести порядок у цій галузі, вгіршому – забезпечити знищення МАФів (взагалі, а не лише тих, що встановленінезаконно).

Про причини виникнення не писатиму (бажаючі можутьпошукати мої публікації з цього приводу, в тому числі і в цьому блозі). Наразіж хотілося б поговорити про шляхи вирішення проблеми. Якщо віддати (залишити) проблемуна відкуп органам місцевого самоврядування, про принципові зміни можна забути.Має «чудовий» приклад Києва, коли правила гри змінюються щороку і ще кілька разна рік коригуються. І це триває понад 5 років. Ви помітили покращення? Ото жбо.

На відміну від актів органів місцевого самоврядування законє значно інерційнищим (за процедурою прийняття чи внесення змін), що робитьситуацію, врегульовану законом,   a priori стабільнішою.

Сподіваюся, що ніхто не сперечатиметься з тим, щопринциповим питанням є не дизайн ТС, види діяльності чи час роботи, не пайоваучасть, а місця для розміщення ТС. Вирішення цього питання шляхом орендиземельних ділянок перестало працювати з 2008 року, через встановленнясервітутів працювало вибірково (в окремих регіонах, в Києві – ні), взагалі безоформлення прав на землю/територію – працює, але з великим проблемами. Піддемонтаж може попасти (і попадає!) будь-яка ТС в разі зміни місцевих правилгри, затвердження чи внесення змін в комплексну схему розміщення ТС, претензій(які легко організувати штучно) комунальних підприємств щодо самовільногозайняття земельної ділянки (автор через таку ситуацію приходив).

Підприємці це чудово розуміють і в більшості своїйпрагнуть стабільних умов ведення діяльності. І таку стабільність вони бачать в тривалій(мінімум 3 роки) оренді місця розміщення ТС. І їм байдуже, як це місценазиватиметься – земельна ділянка, територія чи тверде покриття (останнє – з Одеськоїпрактики).

В інших публікаціях я вже згадував про проблеми орендиземлі під ТС. На сьогодні вона цілком можлива, але лише теоретично, оскількиправо оренди може набуватися лише через земельні торги (ч.1 ст.134 Земельногокодексу України), а місцеві ради не поспішають виставляти на торги відповідніділянки (в Києві немає жодного такого прикладу).

Внести зміни до законодавства, передбачивши наданняземельних ділянок в оренду для розміщення ТС, вкрай ризиковано. Не важко спрогнозувати,що це призведе до появи нових тіньових схем і посилення корупції. То де ж вихід?

Цікава ідея запропонована в законопроекті (формально цеще не законопроект, оскільки він не поданий на реєстрацію до парламенту),запропонованому «Законотворчістюнародною». Суть ідеї зводиться до того, що в оренду для розміщення ТСнадається не земельна ділянка, а певний об’єкт благоустрою (далі – ОБ) – частина вулиці, проспекту, площітощо (відповідні зміни пропонується внести в Закон Україні «Про благоустрійнаселених пунктів»). Які це матиме наслідки?

1.      Можна назавжди забути про земельну частинупроблеми. Розумію, що це питання неоднозначне, але з точки зоруформально-юридичної логіки ТС – це рухоме майно, а вимагати оформлення прав наземлю під ним – це все одно що вимагати орендувати ділянку під чемоданом, якийя постави на тротуар.

2.      Вирішується проблема з надходженнями добюджету. Власники ТС платитимуть реальні кошти за конкретне право, а не так якзараз – пайову участь в утриманні об’єктів благоустрою (яка насправді єприхованим податком на ТС), або плату за землю, жодних прав на яку немає, або ж(і таке вище поширене) те й інше.

3.      Як мінімум частково (але значною частиною) знімаєтьсяпроблема надмірної кількості (або щільності розміщення) ТС у столиці. Отримавшив оренду ОБ підприємець сам не зацікавлений буде в зайвій конкуренції, тому недозволятиме розміщення чужих кіосків на своїй території. З іншої сторони, умовиоренди (порушувати які, значить ризикувати втратити орендований об’єкт) передбачатимутьконкретні місця розміщення ТС, яких, вочевидь, буде значно менше.

4.      Також пропонується вирішити і проблемуврахування інтересів різних груп – рішення щодо формування ОБ прийматимеспеціальна комісія, в яку на рівних входитимуть представники влади, бізнесу та органівсамоорганізації населення.

5.      Цікавим буде побічний ефект реалізації ідеї –скорочення витрат місцевих бюджетів на благоустрій території, адже цим питаннямопікуватимуться орендарі відповідних ОБ за власний рахунок.

Автор багатороків займається проблематикою МАФ/ТС, тож буде вдячний за будь-які пропозиціїта критичні зауваження щодо висловлених міркувань.