Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
09.10.2015 14:30

Тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності: правила

Проблема тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі – ТС), які більшість з нас називає старим терміном – малі архітектурні форми (МАФ) останнім часом не сходить з порядку денного. Як мінімум у столиці.

Проблема тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі – ТС), які більшість з нас називає старим терміном – малі архітектурні форми (МАФ) останнім часом не сходить з порядку денного. Як мінімум у столиці. Аби переконатися в тому, достатньо почитати передвиборчі програми (а точніше передвиборчій набір гасел) всіх кандидатів в мери столиці. В кращому випадку вони обіцяють навести порядок у цій галузі, в гіршому – забезпечити знищення МАФів (взагалі, а не лише тих, що встановлені незаконно).

Про причини виникнення не писатиму (бажаючі можуть пошукати мої публікації з цього приводу, в тому числі і в цьому блозі). Наразі ж хотілося б поговорити про шляхи вирішення проблеми. Якщо віддати (залишити) проблему на відкуп органам місцевого самоврядування, про принципові зміни можна забути. Має «чудовий» приклад Києва, коли правила гри змінюються щороку і ще кілька раз на рік коригуються. І це триває понад 5 років. Ви помітили покращення? Ото ж бо.

На відміну від актів органів місцевого самоврядування закон є значно інерційнищим (за процедурою прийняття чи внесення змін), що робить ситуацію, врегульовану законом,   a priori стабільнішою.

Сподіваюся, що ніхто не сперечатиметься з тим, що принциповим питанням є не дизайн ТС, види діяльності чи час роботи, не пайова участь, а місця для розміщення ТС. Вирішення цього питання шляхом оренди земельних ділянок перестало працювати з 2008 року, через встановлення сервітутів працювало вибірково (в окремих регіонах, в Києві – ні), взагалі без оформлення прав на землю/територію – працює, але з великим проблемами. Під демонтаж може попасти (і попадає!) будь-яка ТС в разі зміни місцевих правил гри, затвердження чи внесення змін в комплексну схему розміщення ТС, претензій (які легко організувати штучно) комунальних підприємств щодо самовільного зайняття земельної ділянки (автор через таку ситуацію приходив).

Підприємці це чудово розуміють і в більшості своїй прагнуть стабільних умов ведення діяльності. І таку стабільність вони бачать в тривалій (мінімум 3 роки) оренді місця розміщення ТС. І їм байдуже, як це місце називатиметься – земельна ділянка, територія чи тверде покриття (останнє – з Одеської практики).

В інших публікаціях я вже згадував про проблеми оренди землі під ТС. На сьогодні вона цілком можлива, але лише теоретично, оскільки право оренди може набуватися лише через земельні торги (ч.1 ст.134 Земельного кодексу України), а місцеві ради не поспішають виставляти на торги відповідні ділянки (в Києві немає жодного такого прикладу).

Внести зміни до законодавства, передбачивши надання земельних ділянок в оренду для розміщення ТС, вкрай ризиковано. Не важко спрогнозувати, що це призведе до появи нових тіньових схем і посилення корупції. То де ж вихід?

Цікава ідея запропонована в законопроекті (формально це ще не законопроект, оскільки він не поданий на реєстрацію до парламенту), запропонованому «Законотворчістю народною». Суть ідеї зводиться до того, що в оренду для розміщення ТС надається не земельна ділянка, а певний об’єкт благоустрою (далі – ОБ) – частина вулиці, проспекту, площі тощо (відповідні зміни пропонується внести в Закон Україні «Про благоустрій населених пунктів»). Які це матиме наслідки?

1.      Можна назавжди забути про земельну частину проблеми. Розумію, що це питання неоднозначне, але з точки зору формально-юридичної логіки ТС – це рухоме майно, а вимагати оформлення прав на землю під ним – це все одно що вимагати орендувати ділянку під чемоданом, який я постави на тротуар.

2.      Вирішується проблема з надходженнями до бюджету. Власники ТС платитимуть реальні кошти за конкретне право, а не так як зараз – пайову участь в утриманні об’єктів благоустрою (яка насправді є прихованим податком на ТС), або плату за землю, жодних прав на яку немає, або ж (і таке вище поширене) те й інше.

3.      Як мінімум частково (але значною частиною) знімається проблема надмірної кількості (або щільності розміщення) ТС у столиці. Отримавши в оренду ОБ підприємець сам не зацікавлений буде в зайвій конкуренції, тому не дозволятиме розміщення чужих кіосків на своїй території. З іншої сторони, умови оренди (порушувати які, значить ризикувати втратити орендований об’єкт) передбачатимуть конкретні місця розміщення ТС, яких, вочевидь, буде значно менше.

4.      Також пропонується вирішити і проблему врахування інтересів різних груп – рішення щодо формування ОБ прийматиме спеціальна комісія, в яку на рівних входитимуть представники влади, бізнесу та органів самоорганізації населення.

5.      Цікавим буде побічний ефект реалізації ідеї – скорочення витрат місцевих бюджетів на благоустрій території, адже цим питанням опікуватимуться орендарі відповідних ОБ за власний рахунок.

Автор багато років займається проблематикою МАФ/ТС, тож буде вдячний за будь-які пропозиції та критичні зауваження щодо висловлених міркувань.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net