Щороку у четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам'яті жертв голодомору.
Те, що г олодомор 1932-33 років був справжнім геноцидом проти українського народу, вже мало в кого викликає якісь сумніви.
Події тих страшних років сучасний українець не може навіть уявити.
За підрахунками українських та зарубіжних дослідників, жертвами голодомору 30-х років в Україні стали від 6 до 8 мільйонів людей.
У роковини цієї трагедії ми маємо не просто згадати мільйони знищених життів, але й винести з цього якісь уроки.
Люди повинні замислитися над тим, наскільки важливим є незалежність та суверенітет держави. Що країна повинна дбати про свій народ, про його сьогодення і майбуття.
Варто зрозуміти, наскільки високою є роль європейських ліберальних цінностей, які на перше місце ставлять людину, її життя та гідність.
Не секрет, що нинішній авторитарний режим, який панує в Україні, ставить під загрозу щасливе майбутнє нашої держави.
З часом громадяни взага лі не матимуть змоги впливати на політику влади. І, не дай Боже, найстрашніші кошмари минулого можуть повторитися.
Сьогодні ми знаємо, що г олодомор ніколи не стане для нас історичною минувшиною, адже нестерпний біль шматує пам'ять не тільки очевидців, але й наступні покоління.
Тому наш обов'язок, — увічнювати та вшановувати пам'ять про мільйони вбитих українців і цим самим зберігати духовну єдність нинішніх і прийдешніх поколінь.