Закон "Про платіжні послуги". Чого очікувати?

Український ринок платіжний послуг отримав новий імпульс для розвитку. Так, 30 червня 2021 року Верховна Рада Україна ухвалила Закон України «Про платіжні послуги», покликаний модернізувати існуючу систему та адаптувати її до європейських норм. Оскільки він вступає в силу лише з 01.08.2022 року, то часу для приведення чинного законодавства у відповідність до нових норм достатньо. Давайте розберемось, які ж саме нововведення заклав прийнятий Закон та які можливості для гравців ринку він надає.

Власне, потреба в капітальному апгрейді законодавства в питання платіжних послуг досить об’єктивна. Закон «Про платіжні системи та переказ коштів» (далі Закон № 2346-III), який регулює цю сферу зараз, був прийнятий двадцять років тому. Звичайно, що в цей час розвиток світового ринку платіжних систем не стояв на місці: системи модернізувались, технічно оновлювались, з’являлись нові послуги та програмне забезпечення. Будемо відверті: Закон № 2346-III застарів та не може відповідати сучасним викликам та потребам громадян,  а також кращім світовим аналогам.

Його «наступника», Закон «Про платіжні послуги», називають законом про відкритий банкінг (Open banking). Він надає право на випуск електронних грошей та дозвіл емітувати платіжні карти не тільки банкам, але й іншим ліцензованим представникам вищезазначених послуг. А отже, в Україні буде демонополізовано та розширено коло постачальників платіжних послуг. А закон має впорядкувати їх діяльності на платіжному ринку, об'єднати різних надавачів платіжних послуг і технологічні платформи в єдину платіжну екосистему.

Планується, що в повній мірі Open banking запрацює в Україні у 2023 році. Всі постачальники платіжних послуг (зокрема, банки)  повинні будуть відкрити свої API між собою та надати можливість підключатися до інтерфейсів банківських сервісів, обмінюватися з ними даними кожному учаснику ринку, який надає платіжні послуги і має на це дозвіл регулятора.

Позитивні та показові приклади Open banking в світі є. Так, у 2018 році великий іспанський та міжнародний банк BBVA запустив свою відкриту платформу. Вона використовує API-інтерфейси, які дозволяють третім сторонам пропонувати клієнтам фінансові продукти без необхідності надання повного набору банківських послуг.

Британський великий міжнародний комерційний банк HSBC запустив додаток Connected Money в травні 2018 року у відповідь на нове регулювання відкритого банкінгу в Великобританії. Connected Money дозволяє клієнтам переглядати різні банківські рахунки, а також позики, іпотечні кредити та кредитні картки в одному місці.

Barclays заявляє про свій успіх на ринку відкритого банківського обслуговування як перший британський банк, який дозволив агрегацію рахунків усередині свого мобільного банківського додатку. Клієнти банку мають можливість переглядати свої рахунки в інших банках в мобільному додатку Barclays.

Відповідно до нового закону, всього в Україні буде визначено дев’ять категорій надавачів платіжних послуг, серед них поштові оператори і навіть органи державної влади за певних умов. Зʼявляться нові учасники, такі як установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи – аналог небанківських фінансових установ, але із розширеним переліком платіжних послуг. 

Також існуватиме дев'ять платіжних послуг, з них сім — фінансових, дві — нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей з рахунків). Нові учасники ринку зможуть вибрати одну платіжну послугу і сконцентруватися на розробці зручних сервісів саме під неї.

Зокрема, отримає право випускати цифрову валюту Національний банк України. Також ним буде створена регуляторна «пісочниця» — платформа для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях. Її функціонування передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їхніх потреб. Сподіваюсь, що з утворенням такої платформи Національний банк України зможе давати «зелене» світло багатьом діджитал проектам.  

Випускати електроні гроші зможуть і небанківські надавачі платіжних послуг (платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори та деяких інші надавачі платіжних послуг). Вони ж зможуть випускати платіжні картки та відкривати платіжні рахунки. При цьому такі рахунки не зможуть використовуватись для залучення вкладів (депозитів) або надання фінансової послуги щодо залучення коштів із зобов’язанням стосовно їх повернення. До того ж, небанківським надавачам платіжних послуг з обслуговування рахунку забороняється нараховувати відсотки на залишок коштів на платіжному рахунку користувача.

Розширяться можливості і мобільних операторів. Вони зможуть надавати послуги з виконання платіжних операцій своєму абоненту для:

- оплати цифрового контенту;

- оплати квитків, ініційованої з використанням мобільного телефону, за умови що квиток надається абоненту отримувачу послуг в електронній формі;

- сплати коштів на цілі благодійної діяльності з використанням благодійного телекомунікаційного повідомлення;

- переказу коштів між ідентифікованими абонентами;

- переказу залишку з особового рахунку абонента під час надання послуги з перенесення абонентського номера;

- оплати телекомунікаційних послуг та доступу до мережі Інтернет, програмних послуг, комунальних послуг, податків та зборів, митних платежів, штрафів, послуг, що надаються державними органами та установами.

Приділили увагу в Законі «Про платіжні послуги» і кіберзахисту. Оскільки умови надання платіжних послуг стануть прозорішими, клієнти отримуватимуть більше інформації про них. А з метою мінімізації кібершахрайства посилиться відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків, а також вимоги до безпеки платіжних операцій – постачальникам платіжних послуг необхідно буде використовувати посилену автентифікацію користувачів у визначених випадках.

Резюмуючи все сказане, хочеться сказати, що прийняття даного Закону – важливий та потрібний крок на шляху модернізації ринку платіжних послуг та наближення до норм Європейського Союзу. А цей шлях – важлива складова до позитивних змін в економіці в цілому.