Нерідко, коли влада (політики) беруться проводити реформи – чуємо шквал критики, заяви про те, що проводять реформу під когось, або не питають думку фахівців. Завжди вважав, займаючись ще до пардаментської роботи адвокатською діяльністю, що точка зору і рекомендації практиків – це успіх і самої реформи, і тих, хто її проводить. Більше того, це запорука якісного функціонування галузі, яку реформують.
Після того, як зареєстрував законопроект № 6264 "Про судово-експертну діяльність в Україні", дискусія щодо змісту реформи оживилась, точки зору почали розділятися. Мотивуючи свою участь в цій комплексній роботі принципом “не нашкодити фахівцям”, закликав судових експертів працювати спільно на результат.
Одразу відзначу, що за результатами проведених поки двох круглих столів, стали зрозумілі стратегічні питання — розбалансованість системи та хаотичність через певну неузгодженість в законодавстві. В першу чергу мова йде про підзаконні нормативно-правові акти. З доповідей учасників заходів почув, що є специфічні види судових експертиз, які важко "загнати" в єдину систему і прописати для усіх одні правила взаємодії.
Спільним виявилось те, що не лише європейські країни, а й наші сусіди пройшли вже цю реформу, і сформували систему, яка працює на забезпечення правосуддя. Без тиску влади, без корупційної складової, з відповідальністю судових експертів за свою роботу, за висновки на основі фактів, а не домовленостей.
Вивчаючи кожен окремий напрям в судово-експертній сфері, спілкуючись з різними судовими експертами, та провівши нещодавно зустріч з керівництвом та експертами Державного бюро судово-медичної експертизи, почув багато про досвід Грузії. Там не лише підхід держави до судово-експертної діяльності інший, там технічні умови робити більш сприятливі. Наші лабораторії і старе обладнання не відповідають вимогам 21-го століття. І це треба змінювати.
В судмедекспертизі є інша проблема — державні та комунальні установи. Тобто підзаконний акт не відповідає вимогам чинного законодавства, де за окремими видами судової експертизи, її можуть проводити лише державні установи. Це означає, що судову експертизу, проведену комунальною установою, можуть визнати незаконною. Якщо врахувати, що експертиза є складовою, доказовою базою провадженя — наслідки такої неузгодженості зрозумілі.
Якщо одним з ключових питань законопроекту № 6264 є подолання монополії держави на проведення судових експертиз, то в судмедекспертизі для початку треба вибудувати модель державного управління і паралельно ставити питання про готовність приватних експертів працювати в такому специфічному виді судових експертиз.
Від демонополізації нам нікуди не дітись. Це вимога часу. На сьогоднішній день монополія держави скасована в таких сферах публічної діяльності, як нотаріат, арбітражні керуючі, оціночна та аудиторська діяльність, третейські суди. Далі - судова експертиза.
Крім того, с пільним для усіх видів судових експертиз є факт, що в держустановах черга на проведення експертиз сягає двох років. А це, відповідно, гальмує судові процеси.
Поки є три ключові проблеми, які за визначенням судових експертів, зрушать з місця давно очікувану реформу,
подолання монополії держави на проведення судових експертиз;
залучення приватних (незалежних) експертів (на рівні з експертами держустанов) до написання та впровадження методик проведення судових експертиз;
єдиний систематизований підхід до підготовки та атестації судових експертів, без виокремлення, коли державні експерти проходять підготовку в своїх установах, приватні (незалежні) — в Міністерстві юстиції.
