Контроль за антибіотиками у ветеринарії: Позитивні сторони та застереження для України

Є кілька застережень до прийнятого порядку використання протимікробних ветеринарних лікарських засобів у ветеринарній медицині

Як відзначає медичний портал pfizermed.com.ua, Всесвітня Організація Охорони Здоров'я (ВООЗ) оголосила антибіотикорезистентність однією з основних загроз людству: сьогодні з 115 розроблених основних антибіотиків 68 уже практично не діють.

Для вирішення цієї проблеми в Україні Кабінет Міністрів України затвердив Національний План дій боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів, де першим кроком є введення контролю за обігом антибіотиків у гуманній медицині (для людей) і другим – у ветеринарній (для тварин). Зокрема, другий крок, покликаний зменшити кількість антибіотиків, які споживають наші співвітчизники з продуктами харчування тваринного походження, і попередити підвищення рівня антибіотикорезистентності в нашій державі.

Здавалося б, мета – надзвичайно важлива, корисна та позитивна. Але, тим не менш, поруч з позитивом, є кілька застережень до прийнятих 30.12.21 наказом Мінекономіки №1177 порядку використання протимікробних ветеринарних лікарських засобів у ветеринарній медицині та порядку подання звіту спеціалістами ветеринарної медицини, які застосовують для лікування тварин протимікробні ветеринарні лікарські засоби, про обсяги застосованих ними протимікробних ветеринарних лікарських засобів.

Позитивні сторони

Їх надзвичайно багато, і основні з них:

- попередження неконтрольованого та надмірного застосуванні антибіотиків у ветеринарній медицині, адже здатність бактерій обмінюватися генами викликає розвиток нечутливості (стійкості) мікроорганізмів до дії протимікробних ветеринарних лікарських засобів. Як наслідок – людина з продуктами харчування тваринного походження вживає антибіотики, про які навіть не здогадується, і які мають відчутну дію на її здоров’я. А якщо ці продукти будуть вживати діти? А люди з алергією на певні антибіотики? Ці питання є риторичними;

- підвищення безпечності харчових продуктів тваринного походження, як наслідок здорова нація та збільшення тривалості життя;

- підвищення експортного потенціалу вітчизняної продукції тваринництва, збільшення обсягів її реалізації;

Проблемні питання, які можуть не дати отримати бажаний результат

Водночас, виникає низка питань щодо механізму реалізації даного нормативно-правового акту:

- чи вистачить кадрового потенціалу Держпродспоживслужби для здійснення контролю за обігом антибіотиків у ветеринарній медицині, та достатньої кількості фахових державних і приватних ветеринарних лікарів в зоні досяжності для власника тварини, адже це буде тягнути за собою суттєве збільшення навантаження та відповідальності на фахівців ветеринарної медицини на рівні районів, міст та областей, які і зараз є укомплектованими далеко не на 100%;

- чи буде забезпечений ефективний державний контроль за обігом антибіотиків для ветеринарії з метою недопущення «розквіту» нелегального ринку їх збуту, «підвального» виробництва та неконтрольованого застосування тваринам?

- чи зможуть малі та середні фермери організувати процедуру з оформлення актів про використання антибіотиків для худоби відповідно до нових правил (складання актів, ведення журналів, подання звітності до Держпродспоживслужби), та і сама Держпродспоживслужба проконтролювати достовірність та вчасність внесення цих записів без зручної автоматизації цих процесів;

- чи будуть виділені бюджетні кошти для реалізацією Держпродспоживслужбою планів державного моніторингу залишкових кількостей ПВЛЗ у живих тваринах і продуктах тваринного походження.

Підсумки

Те, що Україна почала боротьбу з антибіотикорезистентністю є плюсом. Далі залишається лише справа техніки – реалізація та вироблення механізмів. Сподіваємося, що всі ризики будуть нейтралізованими і Україна стане на крок ближче до системи безпечності продуктів харчування Європейського Союзу, а наші співвітчизники більш здоровою нацією .