Про особливості закриття справи через закінчення строків давності
Хто винний у тому, що цей час занадто швидко спливає?
Останнім часом суспільство непокоїть питання - чому особам, що підозрюються у корупційних злочинах вдається, так би мовити, «вийти сухими з води» через закінчення строків давності притягнення до відповідальності? Хто винний у тому, що цей час занадто швидко спливає?
Ми спробуємо віднайти відповідь на це питання та пояснити докладніше тонкощі застосування такого механізму у кримінальному процесі. Так, одним із можливих варіантів закінчення досудового розслідування є закриття кримінального провадження через закінчення строків давності притягнення до відповідальності. З таким клопотанням може звернутися до суду і обвинувачений у будь-якому кримінальному провадженні. Але – за однієї умови: визнання особою своєї вини у скоєнні злочину.
Основне завдання цього процесуального механізму – застосування правових наслідків, коли досудове розслідування чи судовий розгляду не завершений у встановлений законодавством строк, а не виправдання особи. У кримінальному процесі це слугує елементом принципу справедливості, адже особа не може постійно перебувати в очікуванні вирішення справи щодо неї та перебувати у стані правової невизначеності. Тобто – факт закриття провадження «за строком давності» безумовно можливий виключно тоді, коли особа публічно погоджується з тим, що винна у скоєнні злочину.
З іншого боку, кримінальний процесуальний закон містить гарантію, що закінчення строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності не може обмежувати її право доводити свою невинуватість. Тому, у разі наявності заперечень проти закриття провадження, суд зобов‘язаний їх розглянути, винести кінцевий вердикт у справі, призначити покарання та звільнити обвинуваченого від його відбуття на підставі закінчення строків давності притягнення особи.
Такий правовий механізм ефективно застосовується не лише в кримінальному процесуальному праві України, але й Франції, Німеччини, США та інших країн розвинутої демократії. Однак, якщо національний процесуальний закон передбачає виключно судовий порядок звільнення від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності, то зарубіжний досвід свідчить про практику прийняття відповідних рішень також і слідчими органами.
Учасники кримінального провадження вправі заявляти відповідне клопотання прокурору, а вже він зобов’язаний скерувати його до суду. Суд, установивши наявність усіх передбачених законом обставин, має за обов’язок звільнити особу від кримінальної відповідальності, незалежно від того, на якій стадії перебуває справа – досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком законної сили.
Практика застосування цього процесуального інституту за майже річний період процесуальної діяльності Вищого антикорупційного суду виглядає наступним чином. Судом прийнято сім рішень про закриття кримінальних проваджень з підстав закінчення строків давності притягнення. Як правило, прийняття таких рішень обумовлено тривалістю досудового розслідування чи судового розгляду до передачі проваджень Вищому антикорупційному суду. Надзвичайно важливим є те, що строк притягнення особи до відповідальності обраховується з моменту вчинення злочину, відтак, на момент надходження справи до суду певна його частина, подекуди більша, спливає. При цьому законом не визначено для судді критерії пріоритетності справ, у яких наближаються до завершення строки притягнення особи до кримінальної відповідальності, в порівнянні з іншими справами. Це означає, що суддя певним чином обмежений у можливості надання переваг у наданні пріоритетів щодо призначення слухання таких справ перед іншими справами, які також, цілком ймовірно, можуть вважатися пріоритетними за іншими, не менш важливими критеріями (перебування обвинувачених під вартою тощо). Слід також зазначити про те, що переважна кількість згаданих вище проваджень були передані на розгляд ВАКС з судів першої інстанції, перевантаженість яких є загально відомим фактом, та була одним з найважливіших чинників, що обумовили створення ВАКС.
Непоодинокі випадки, нажаль, і використання стороною захисту «стратегії затягування» шляхом зловживанням процесуальними правами. Коли навмисно затягується розгляд справи до спливу таких строків, шляхом подання усіх передбачених кримінальним процесуальним законом клопотань.
Але, попри усі намагання з боку суду забезпечити розгляд провадження до закінчення передбаченого законом строку, поєднання таких підстав у різноманітних варіантах і призвели до прийняття, за згоди обвинувачених, рішення про закриття у провадженнях, де строки притягнення протягом цього року добігли кінця.
Вкрай важливим, все ж, вважаю донесення до суспільства та усвідомлення громадянами змісту та наслідків такого процесуального рішення. А саме те, що закриття кримінального провадження через закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності насамперед є гарантією забезпечення права особи на своєчасне здійснення досудового розслідування та розгляд його справи судом у розумний строк. В той же час, таке закриття в жодному випадку не може вважатися інструментом виправдання особи в силу його нереабілітуючого характеру.
- Справа на мільярд Євген Магда вчора о 09:57
- Коли спадщина стає відумерлою: юридичні тонкощі та судова практика Дмитро Зенкін вчора о 09:00
- Військовослужбовець при виписці має право отримати комплект форми Дана Ярова вчора о 07:49
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус 06.02.2025 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз 06.02.2025 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова 06.02.2025 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук 06.02.2025 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв 06.02.2025 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 05.02.2025 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 257
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 93
- Справа на мільярд 91
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 74
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 72
-
Окуповані території стали чорною дірою для Росії. Жахлива ціна війни для Путіна
3052
-
Українці не є нацією вбивць, пане президенте Дудо!
Думка 2678
-
Пастка для Придністров'я. Як Росія хоче конвертувати поразку в Україні у перемогу в Молдові
2162
-
Операція "Чисте місто": НАБУ оголосило підозри за земельну корупцію в Києві
оновлено Бізнес 1807
-
Меланія Трамп: десятка найдорожчих образів першої леді — весільна сукня Dior за $2 млн і не тільки
Життя 1787