Що робити з промзонами-"привидами": Приклад успішної "реінкарнації"
Промзони роками стоять в руїнах, перетворюються на стихійні сміттєзвалища, а іноді і стають джерелом екологічних проблем для міста.
Чи багато в українських містах є промислових зон-"привидів"? Напевно, мінімум одну в своєму населеному пункті зможе назвати кожен мешканець великого міста. Орієнтовані на потреби минулого велика кількість промислових об'єктів занепала.
В результаті значна частина старих промзон роками стоять в руїнах, заростають деревами, перетворюються на стихійні сміттєзвалища, а іноді і стають джерелом екологічних проблем для міста. Завод "Радикал" у Києві яскравий тому приклад.
Доля промзон
Якогось єдиного підходу у місцевої влади щодо подальшої долі промислових об'єктів, які дістались містам у спадок ще з часів СРСР, немає. Натомість знаходяться тисячі причин, чому не робити нічого – це найкращий вихід.
Варто зазначити, що сьогодні значна частина покинутих заводів та колись потужних промислових об'єктів знаходиться в приватній власності, що створює окремий перелік проблем на шляху їх ревіталізації.
Часто між власником об'єкту та містом немає домовленостей, що робити з ним далі. Або у власника бракує ресурсу для інвестицій у свій об'єкт, або ж формальні та неформальні "очікування" місцевої влади роблять таку інвестицію непідйомною. У підсумку непрацюючі промзони перетворюються на проблему для всіх: і власників, і міста, і городян.
Промзони-"привиди" мають не так багато варіантів для подальшої долі: поступово зникати з мапи українських міст "природнім" шляхом. Бути знесеними під нуль та заміненими житловою забудовою. Або ж отримати нове життя та стати новим сучасним промисловим центом.
Один з таких успішних прикладів нещодавно вдалося побачити в Івано-Франківську під час робочого візиту Парламентської спецкомісії з питань захисту прав інвесторів.
Франківська "реінкарнація"
Індустріальний парк "Аркан" в Івано-Франківську – один з небагатьох успішних прикладів ревіталізації старої покинутої промислової зони в межах міста. Ще цікавіше в цьому прикладі те, що відновлення відбувається коштом не державного чи місцевого бюджетів, а завдяки приватній ініціативі франківських підприємців.
Історія "Аркану" починалась так, як історії десятків інших промзон. Старий арматурний завод в Івано-Франківську, який перестав функціонувати на повну потужність, був приватизований і викуплений 15 років тому. До 2017 року промисловий об'єкт поступово занепадав, оскільки власники не могли утримувати 19 га території з великою кількістю занедбаної нерухомості. Поки завод не був викуплений іншим приватним інвестором, який з 2019 року запустив амбітний проект – індустріальний парк.
Родзинка ревіталізації конкретно цієї промислової зони полягає в тому, що переобладнання кожного цеху відбувається під запит конкретного орендаря і під унікальне технічне завдання. До прикладу, сьогодні один з цехів заводу готують під сортувальний центр "Нової Пошти". Для створення рамп висотою 1,20 метрів під потреби вантажівок, власники понизили ґрунт та вивезли 25,000 кубічних метрів ґрунту, та вирізали в цеху з десяток "портів" для вантажівок, які будуть розвозити посилки.
На цьому відео можна побачити, як виглядає конкретно цей цех, а також парк "до" та "після".
До речі, сам Арматурний завод, якому колись належала вся територія, досі функціонує на території вже індустріального парку. Але тепер він займає лише один з цехів, на решті території триває "велике будівництво".
Повністю готовий парк відкриють за 3 роки. В проект вже інвестовано понад 150 млн гривень лише на модернізацію приміщень. В планах збільшити інвестиції до 500 млн гривень.
Стратегія "win-win"
Створення нових індустріальних парків знову увійшла в моду серед місцевого політикуму. Цілий ряд голів обласних державних адміністрацій задумуються над створенням таких парків в своїх регіонах. Щоправда, більшість з них розглядають підхід побудови об'єкту з нуля, як то кажуть "в чистому полі".
Такий підхід має цілий ряд супутніх складнощів і затягує реалізацію проектів на роки через надмірну бюрократію, починаючи від процесу виділення земельної ділянки і завершуючи будівництвом під'їзних доріг і підведенням електроенергії та інших комунікацій до майбутнього парку.
Слава про складнощі підключення до мереж в нашій державі далеко відома за межами України. Вінницький минулорічний кейс заводу "Head" тому яскравий приклад. Нагадаю, тоді австрійський виробник спортивного обладнання почав будівництво у Вінницькому індустріальному парку найбільшого в Європі заводу із виробництва спортивного обладнання.
На етапі підключення до мереж вінницькі енергетики виставили австрійцям рахунок на 1,6 мільйона євро за підключення до мереж. Що рівно у 10 разів більше від початкової вартості. Наразі цю проблему вирішено, однак сама ситуація нанесла велику репутаційну шкоду для всієї країни.
Тому, цікавою альтернативо будівництва нових індустріальних паків може бути ревіталізація покинутих промзон.
Виграють від такого підходу усі. Місто отримує тисячі оновлених квадратних метрів для входження нових інвесторів, сотні нових робочих місць та додаткові надходження до місцевого бюджету. А старі промислові зони перетворюються на нові сучасні виробничі комплекси. Для інвестора в свою чергу наявність усієї інфраструктури ще й в місті – це економія часу та коштів. На мою думку, це крутий приклад win-win, який варто масштабувати на всю країну.
Після ухвалення президентського пакету законопроектів щодо стимулювання інвестиційної діяльності, для інвесторів, які реалізують проекти з інвестиціями у понад 30 млн євро, будуть доступні ще й додаткові пільги зі сплати ПДВ та податку на прибуток. Тому, вже сьогодні важливо створювати як умови, так і нову інфраструктуру для інвесторів. Індустріальні парки повністю здатні виконувати цю функцію.
- Репродуктивні права людини: судова практика Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 16:18
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі Михайло Стрельніков вчора о 12:09
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках Ігор Шевцов вчора о 09:16
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар 18.09.2025 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич 18.09.2025 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький 17.09.2025 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 136
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках 127
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 120
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі 118
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера 76
-
Розробник ракети "Фламінго" працює над новою системою ППО. Бліцінтерв'ю із CTO Fire Point
Технології 11588
-
Кохання без статусу – як зрозуміти, що ви застрягли в ситуативних стосунках
Життя 10955
-
Кабмін схвалив введення базової соціальної допомоги замість чинних держвиплат
Фінанси 10084
-
Компанія Fire Point збільшила виробництво ракет "Фламінго"
Технології 8908
-
DJI анонсувала мініатюрний дрон Mini 5 Pro з портретним режимом і вертикальним фільмуванням
Технології 8009