Аукціони оренди майна на "Прозорро.Продажі" оскаржуються до Комісії Мінекономіки
Чи буде це дієвим механізмом?
Майно, яке не використовує держава або місцева громада, може стати в нагоді підприємцям, що і прибуток отримають, і оренду заплатять. Держава, в свою чергу, може і зекономити кошти на його утриманні, і отримати від оренди хороші гроші. Але за умови, якщо віддаватиме майно в користування на вигідних умовах.
Раніше таке майно могли отримати далеко не всі. Як правило це був «закритий ринок для своїх» - «везунчиком» був наближений до орендодавця бізнес. Саме від орендодавця залежало чи проведе він конкурс на право оренди, та хто стане переможцем. З переліком майна, яке можна було взяти у користування, також могли ознайомитись лише свої.
В лютому 2020 року набрав чинності новий Закон «Про оренду державного та комунального майна», що має змінити ситуацію. Тепер державне та комунальне майно (окрім приміщень це транспортні засоби, обладнання та устаткування) можна орендувати на відкритих аукціонах в системі Прозорро.Продажі. Потенційні орендарі можуть ознайомлюватись з усім майном. Орендодавці ж зобов’язані розміщувати в електронній системі переліки такого майна.
На виконання положень Закону Уряд затвердив Порядок, який детально визначає механізм передачі в оренду майна. Однією з новел є також можливість поскаржитись на процедуру організації аукціону, дії учасників, орендодавців та операторів майданчиків до спеціальної Комісії з розгляду скарг та підготовки пропозицій. За Законом це постійно діючий колегіальний орган, що розглядає скарги та пропозицій стосовно організації і проведення аукціонів, у тому числі електронних аукціонів.
За затвердженим Урядом в липні 2020 року «Порядком подання, розгляду скарг та пропозицій стосовно організації та проведення аукціонів щодо передачі в оренду державного та комунального майна» до складу Комісії входять представники Мінекономіки, Фонду державного майна та адміністратора електронної торгової системи.
У жовтні 2020 року наказом Мінекономіки затверджено склад Комісії з шести учасників, її очолює заступниця Міністра економіки.
Тобто тепер, на відміну від процедур попередніх років, учасник аукціону, користувач інтернету, який не зміг взяти участь в аукціоні, орендодавець та оператор електронного майданчика можуть звернутися до Комісії зі скаргою. При чому як у паперовій, так і в електронній формі.
Законодавство не визначає вичерпний перелік питань, які можна оскаржити. Але із затвердженої форми скарги випливає, що це і відсутність інформації про лот на сайті оператора електронного майданчика, недостовірна інформація про нього, порушення оператором електронного майданчика або орендодавцем вимог до проведення аукціонів, недопуск оператором майданчика до участі в аукціоні, неможливість подачі цінової пропозиції, наявність дискримінаційних умов в оголошенні про проведення аукціону та інші.
Такі скарги можна подати на адресу Мінекономіки, а Комісія розгляне їх протягом 20 робочих днів з дати реєстрації та може продовжити строк ще на 10 днів.
За результатом розгляду скарг, що можуть проходити за участі скаржників, члени Комісії простою більшістю можуть прийняти рішення про наявність чи відсутність порушення порядку організації, проведення аукціонів та вжиття заходів для усунення таких порушень. Таке рішення після затвердження протоколом Комісії надається відповідному орендодавцю, оператору електронного майданчика для розгляду та вжиття відповідних заходів. Витяг також оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінекономіки.
Окрім того, що рішення Комісії є обов’язковими до виконання, законодавство не визначає чітких строків його виконання.
Але цей механізм допоможе всім учасникам організації та проведення аукціонів з оренди державного та комунального майна захистити свої права.
Крім скарг, до Комісії також можна звертатись із пропозиціями, після розгляду яких Комісія рекомендуватиме удосконалити процес проведення аукціонів.
Поки що у відкритому доступі відсутня інформація про результати розгляду скарг на аукціони оренди державного майна. Вже з їх появою можна буде аналізувати які проблемні питання найчастіше виникають, як їх пропонують вирішувати та чи є ефективною робота Комісії.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 13888
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13538
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5196
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5001
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4797