Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
18.03.2016 16:13

Поділ майна подружжя: практичний досвід адвоката

Хочеться приділити увагу найчастішим питанням, з якими приходилось стикатись при розгляді спорів про поділ майна подружжя.

Жінка та чоловік одружуються. Утворюють сімейне гніздечко. Народжують та виховують дітей. Купуючи квартири, будинки, земельні ділянки, автомобілі тощо.

В цей час вони не замислюються про юридичну сторону правовідносин, вони просто насолоджуються сімейним життям.

Однак, іноді приходить мить, коли один з подружжя розуміє, що подальше спільне життя неможливе. Для цього у них є багато причин: відсутність кохання, різні погляди на життя, несумісність характерів, просто набридло… У кожній сімейній парі своя історія та причини розлучення.

Однак, на цьому весь романтизм закінчується – починається реальність, емоції, ненависть, закиди в бік одне одного стосовно роботи, грошей, дітей, майна.

Тому поділ спільного майна подружжя як і розлучення завжди пов’язаний з неприємними емоціями, спогадами, з якими доведеться зіткнутись як подружжю, так і адвокату, і  судді, який буде розглядати судову справи та намагатись розібратись в дійсних обставинах.

В таких випадках для подружжя самий найкращий варіант – емоції перенести на задній план, думати про інтереси своїх дітей і вирішити все мирних шляхом добровільно домовившись про все та уклавши нотаріальну угоду про поділ спільного майна.

Однак, як показує практика, зазвичай при розлученні подружжя втрачають голову, їм не вдається досягнути згоди стосовно дітей та майна.

Тоді з’являється лише один спосіб вирішити їх проблеми – «потягатися» в суді.

При таких «змаганнях» першим правильним кроком є звернення до адвоката, адже справи про поділ майна не такі прості та швидкі, як вважається на перший погляд. Знаючи нюанси судового процесу, можна як прискорити розгляд судової справи, так я затягнути її на багато років. Адже дуже часто сторони ухиляються від поділу, приховують майно, відчуджують його, затягують розгляд справи, залучають неправдивих свідків.

Хочеться приділити увагу найчастішим питанням, з якими приходилось стикатись при розгляді спорів про поділ майна подружжя.

Так коли ж можна починати ділити майно подружжя?

Зазвичай, коли до мене приходить дружина або чоловік для вирішення спору про майно, вони навіть не знають, коли можна ділити майно та яке саме спільне майно подружжя ділиться.

Поділ майна, яке було нажите в період шлюбу (або сумісного проживання однією сім’єю), може бути як під час шлюбу, так і після його розірвання, однак не слід забувати, що термін позовної давності за позовами про поділ майна становить 3 роки з дня коли один з подружжя дізнався або міг дізнатися про порушення свого права. Тому для поділу майна не обов’язково розривати шлюб.

Моя думка, як адвоката, краще вирішувати поділ майна подружжя не розлучаючись, так як при судовому розгляді це може бути додатковою обставиною для мирного врегулювання такого спору, оскільки в багатьох випадках, дружина або чоловік поспішають ще раз одружитись або придбати майно не в шлюбі.

Яке майно ділиться між подружжям, а яке можна залишити у своєї власності?

Власність у сім’ї може бути у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя.

Спільна сумісна власність подружжя - це майно, яке набуте подружжям за час шлюбу (або під час спільного проживання однією сім’єю), крім речей індивідуального користування.

Зазвичай частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними, шлюбним договором або не збільшено судом.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, а також з врахуванням того, з ким залишаються проживати діти.

З досвіду скажу, що суди дуже рідко відходять від цього принципу збільшення частки, так як потрібно мати реальні докази того, що чоловік або дружина взагалі не працювали та не намагались працювати під час шлюбу, зловживали спиртними напоями або вчиняли сварки, або продав (подарив) майно без згоди іншого подружжя.

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, суд повинні встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

При цьому, суд повинен встановити також той факт, що джерелом набуття спільного майна є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя, тобто виникнення права спільної сумісної власності на майно, факт набуття якого мав місце в період шлюбу, не є безумовним та не презюмується, а доводиться в суді.

Така правова позиція висвітлена у Постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року по цивільній справі №6-79цс13.

Так, такими докази можуть бути довідки з місяця роботи, довідка податкової про наявні доходи під час шлюбу, чеки та квитанції на придбання майна або його поліпшення.

Як ділиться новостворене майно між подружжям?

Цікавим та проблемним моментом у спорах про майно подружжя є поділ нерухомого майна, яке не введено в експлуатацію.

Починаючі з 2011 року Верховний суд України мав єдину думку з цього приводу – ділиться як будівельні матеріали.

Так, Верховний Суд України у постанові від 12.06.2012 р. у справі № 6-66ц11 зазначив, що в разі не набуття права власності на новостворене майно через відсутність його державної реєстрації відповідно до вимог закону, а також у разі незавершення будівництвом жилого будинку, об’єктом спільної сумісної власності подружжя є матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва, що відповідає вимогам статті 331 ЦК України.

Подібна правова позиція викладене Верховним Судом України в постановах від 19 травня 2010 року, від 1 вересня 2010 року, від 16 лютого 2011 року, 16 січня 2012 року. У зазначених рішеннях суд дійшов висновків, що у разі неприйняття збудованого будинку до експлуатації, і як наслідок не проведення його реєстрації в органах БТІ, такий будинок не може бути об’єктом права спільної сумісної власності.

Починаючи з 2015 року судова практика щодо поділу новоствореного майна подружжя кардинально змінилась.

Так, Верховний Суд України в постанові від 15.12.2015 року вже зазначає, що новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинку з юридичної точки зору, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, відтак є майном, яке за умов, передбачених законом, може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року №6-388цс15, від 27 травня 2015 року №6-159цс15.

Нажаль, навіть з новим судовим поглядом на поділ новоствореного майна, клієнти стикаються з реальною проблемою отримати в судах першої та апеляційної інстанції таке рішення, яке потім не буде скасоване судом касаційної інстанції. Такі судові спори затягуються на багато років.

Яке майно є особистою власністю?

Особистою приватною власністю дружини або чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування та майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто, статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:

1) час набуття майна;

2) кошти, за які таке майно було набуте(джерело набуття).

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

У зв'язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 16 грудня 2015 року у справі №6-2641цс15,

Як поділити майно подружжя, які перебувають у «цивільному шлюбі»?

В законодавстві України визначення такого поняття як «цивільний шлюб» не має, такий шлюб визначається як «фактичний» або «фактичні шлюбні відносини».

Можна виділити такі ознаки «фактичного шлюбу»:

- Спільне проживання чоловіка та жінки на одній житловій площі;

- Ведення спільного господарства;

- Відсутність у органах РАЦСу реєстрації таких відносин.

Відповідно до ст.74 СК України якщо чоловік та жінка проживають однією сім’єю, але не перебувають в шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачене письмовим договором укладеним між ними.

Майно, придбане подружжям у цивільному шлюбі за спільні кошти, зазвичай оформлюється на когось одного з подружжя, що відіграє дуже важливу роль.

Майно, оформлене на одного з учасників вільних відносин, є виключно його майном, оскільки факт проживання сім’єю не встановлений і все майно є приватною власністю особи, яка є набувачем майна. Інша сторона позбавлена права на це майно, якщо в судовому порядку не доведе, що воно є спільною власністю.

Звернення до суду про поділ спільного майна «цивільного подружжя» здійснюється в порядку подання позовної заяви до суду та має певні особливості, а саме:

- необхідність довести суду факт проживання однією сім’єю;

- довести суду, що майно, набуте в період цивільного шлюбу є спільною сумісною власністю;

- переконати суд у необхідності поділу майно у відповідності до вимог чинного законодавства, що регулюють спільну сумісну власність подружжя.

Тому, при поданні позову про поділ спільного майна «цивільного подружжя» обов’язково необхідно ставити ще одну вимогу про встановлення факту проживання однією сім’єю.

Резюмуючи вищевикладене, скажу: не бійтесь втрачати голову від кохання, але не втрачайте розум та повагу один до одного. Адже, колись ви були СІМ’ЄЮ! 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net