Помста кота Леопольда

Сьогодні Верховний Суд розгляне справу за позовом співкоординатора Громадської ради доброчесності Віталія Титича до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Титич оскаржив до суду нові положення Регламенту ВККС щодо правил роботи Громадської ради доброчесності, оскільки Комісія не мала повноважень визначати правила роботи ГРД своїм Регламентом. Рішення Верховного Суду, суддів якого на конкурсі обирала та ж ВККС, стане лакмусовим папірцем, адже воно може забити останній кілок в домовину того, що так гучно називалось судовою реформою. 

Що не так з Регламентом ВККС?

Жодна норма Закону України "Про судоустрій і статус суддів не наділяє ВККС повноваженнями визначати правила роботи ГРД. А стаття 19 Конституції України говорить про те, що орган державної влади має діяти виключно в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законом. 

Вимоги щодо роботи Громадської ради доброчесності встановила стаття 87 Закону про судоустрій, порядок роботи ГРД визначила самостійно у власному Регламенті. Тоді як Регламент ВККС - це її внутрішній документ, він визначає порядок та організацію роботи членів ВККС.

Фактично, положення Регламенту ВККС мають для ГРД таку ж силу, яку б мали для ВККС положення Регламенту ГРД. Однак, ГРД не вдавалась до юридичного безумства, і не вписувала нікчемні правила для ВККС у свій Регламент.

Чого вимагає ВККС від ГРД?  

ВККС встановила вимоги щодо структури та змісту висновку ГРД. Зокрема, на думку ВККС, висновок ГРД має супроводжуватися посиланнями на “надійні та достовірні джерела”. Аналіз рішень ВККС щодо висновків ГРД про кандидатів до Верховного Суду, які, до слова, зникли з сайту комісії, свідчить, що надійними та достовірними джерелами в очах ВККС є лише рішення державних органів, зокрема рішення судів, НАЗК, ВРП, ДФС. Патовість ситуації у тому, що якби всі названі органи працювали належно та ефективно, то потреби у Громадській раді доброчесності чи переатестації усіх суддів не було б узагалі.

Також ВККС встановила обов’язок ГРД ознайомлювати суддю з “інформацією, що може свідчити про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики”. Насправді, рішення забезпечувати судді чи кандидату право на відповідь ГРД прийняла ще в минулому році, однак, через стислі строки не реалізувала його під час конкурсу до Верховного Суду. На жаль, члени ГРД не знали, що кваліфікаційне оцінювання суддів - це конвеєр, який майже в 10 разів швидший, ніж конкурс до Верховного Суду. Так, співбесіди із кандидатами до Верховного Суду тривали з квітня по липень минулого року. Цьогоріч за такий же період ВККС планує проспівбесідувати 2800 суддів.

Водночас, ВККС  відмовилась  сприяти ГРД у комунікації з суддями, і чимало судів проігнорували запит ГРД надати контактні дані суддів для комунікації.

Крім того, ВККС вирішила, що усі рішення та висновки ГРД мають бути підписані усіма членами Ради та надіслані до ВККС за 10 робочих днів до співбесіди із суддею.

Примітно, що ВККС відмовилась розглядати вже понад 20 висновків ГРД на підставі їх невідповідності “незаконному” Регламенту. ВККС дала членам ГРД 10 днів “для усунення недоліків”. Як влучно зауважив Тарас Шепель, для усунення цих недоліків членам ГРД знадобиться машина часу: без неї ніяк не виправити того факту, що ГРД надіслала до ВККС висновок із порушенням строків.

До чого тут кіт Леопольд, спитаєте Ви? У мене відповіді на це питання немає. Але її точно має знати голова ВККС Сергій Козьяков, який на брифінгу 26 березня закликав Громадську раду доброчесності жити дружно. Примітно, що про зміни до Регламенту ВККС члени ГРД дізналися з сайту органу через місяць після їх прийняття. Зміст цих норм із членами ГРД жодного разу не обговорювався. А заклики ГРД скасувати ці норми  та спільно виробити нові правила співпраці залишилися без відповіді ВККС. Тож жити дружно в уявленні Козьякова-Лепольда у нас поки що не виходить.

Скасування ганебних та незаконних змін до Регламенту ВККС є однією з п'яти вимог Громадської ради доброчесності, виконання яких допоможе повернути легітимність процесу кваліфікаційного оцінювання суддів. Рішення за новим Верховним Судом.