Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
31.07.2012 09:48

Українські свята, День флоту та бойовий Містраль

Цікаві метаморфози кояться з українськими святами, а точніше це просто цирк на дроті.

Цікаві метаморфози кояться з українськими святами, аточніше це просто цирк на дроті. До прикладу, за президентства Леоніда Кравчукау 1993 році відповідним указом запроваджено День працівників морського тарічкового флоту України, яке приписувалось відзначати щорічно у першу неділюлипня. Леонід Макарович, будучи досвідченим кон’юнктурником, в хорошомурозумінні цього слова, не наважився відступити від дати відзначення свята, щобула запроваджена ще за часів СРСР.

Другий президент Леонід Кучма, невідомо чим керуючись, у1996 році, як зазначалось у підписаному ним ж указі, враховуючи значення Військово-Морських Сил як невід’ємноїчастини Збройних Сил України у захисті незалежності, територіальної цілісностіпостановити святкувати День Військово-Морських Сил України щорічно 1 серпня. Аце вже в дечому різнилось від дати святкування приміром Дня Військово-морськогофлоту Росії, який в сусідній державі відзначався і відзначається в останнійтиждень липня. З огляду на тогочасну геополітичну ситуацію, різниця суттєва, аточки зору розбудови молодої суверенної та незалежної держави - крок ризикований.Кучма, як бачимо, виявився не з боязкого десятку.

Варто реально визнати, що відзначатипрофесійне свято та ще й такої ваги як День Військово-Морських Сил України, щоприпадає на конкретну дату, не зовсім зручно. Для прикладу, такий день незавжди може припадати на вихідний день.

І вже за підписом Ющенка у 2008 році було об’єднано двапрофесійні свята, а саме  працівниківморського і річкового флоту та військовослужбовців Військово-Морських СилЗбройних Сил України в одне - День флоту України, з відзначанням щорічно упершу неділю липня.

На перший погляд все логічно. Та не все так просто в нашійдержаві. Після того як за булаву взявся Янукович, не оминули змін і наші свята.Указом від 30 грудня 2011 року № 1209/2011 Віктор Федорович установив День флоту України відзначатищорічно в останню неділю липня, тобто як в Росії та Білорусі.

У мене в такій ситуації виникає кілька запитань. Допопередньої влади може бути скільки завгодно претензій (за призначеннями, виборами,ЄВРО-2012, навіть за тими ж святами), погоджуюсь, але де ж та декларація:«Почую кожного». Ще раз наголошу: попередня влада була нікудишня, з людьми нерахувалась. Це все зрозуміло. Але чому теперішня влада чинить так само, як іпопередня, якщо не гірше. Чому не бути відкритими та відвертими? Не провестишироку дискусію з громадськістю. Тим більше, що останнім зазначеним указомзмінено існуючі та впроваджено нові свята. Національне свято, як не крути, все жє відображенням ментальності того чи іншого народу. Певну дату, яка є дорогоюдля пам’яті народу чи навіть невеликого містечка, не можна просто так пошматувати,як аркуш паперу та викинути у смітник. Зрозуміло, «перші» президенти діялиінтуїтивно, можливо і поквапились. А тепер що? Навіщо знову все ламати?

Та навіть і вище зазначене нівелюється перед заявамипредставників сусідньої держави зробленими на тепер вже спільному відзначеннісвята Нептуна двома флотами. Зокрема, екс-депутат російської Держдуми КостянтинЗатулін заявив про те, що знає як примуситиУкраїну дати дозвіл на оновлення Чорноморського флоту Росії. Реально ж такогомеханізму не існує, що цілком логічно з огляду на те, що згідно з українською Конституцієюта законодавством військово-морська база Росії мала існувати до 2017 року. Затеє цілком конкретно апробована методика тиску – ціна на газ. Це ж можна розцінитияк погрозу нашому найвищому керівництву.

Отже, заява, зроблена в такому недружньому тоні наукраїнській землі, вже виглядає дуже цинічною та агресивною. А якщо ще взяти доуваги плани Росії щодо оновлення флоту, а саме у закупівлі та побудовівертольотоносців «Містраль», зброї атакуючого плану, то взагалі перестаєш бодайщось розуміти. В принципі прямих свідчень про розміщення «Містралей» наукраїнській землі немає. Проте опосередковано на таку можливість вказуютькілька фактів. 


 


Перші два десантні кораблі вже будують у Франції. Їм вжеприсвоєно назви – «Владивосток» та «Севастополь». Перший планується базувати наДалекому Сході у Владивостоку, а де буде розміщено другий, поки не зазначалось,але за аналогією можна цілком припустити, що в Криму.

Припущення можуть бути припущеннями, але, як кажуть, зпісні слів не викинеш. Володимир Висоцький, що ще до недавна був ГоловнокомандувачемВійськово-морським флотом після відомих військових подій у Грузії, заявив:«Якщо б під час конфлікту з Грузією в нас був корабель типу «Містраль»,Чорноморський флот виконав би своє завдання за 40 хвилин, і не потрібно було б26 годин, як це було тоді». Коментарі зайві.

Отже, сучасна десантна система, що здатна нести до 16 атакуючогоплану гелікоптерів типу «Алігатор», що здатні проникати від побережжя на територіюдо 200 км і атакувати будь-які об’єкти, включаючи військові, цілком реальноможе бути розміщена в територіальних водах України. Сподіваюсь, що заяви Затуліназалишаться лише заявами, а наше керівництво буде міцним та непохитним, непрогнеться за цінами на газ (а що ж тоді визначали Харківські угоди?) та не допуститьнової загрози для нашої держави.

Цікаво, як до такого сусідства поставляться самі кримчани,та й одесити з миколаївцями та херсонцями, бо якщо як вірити заявампредставників військово-промислового комплексу Росії, на самих «Містралях» можебути розміщено ядерну зброю.

Ось такі у нассьогодні, виявляється, свята, друзі!

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net