СРСР 2.0, або як вийти з ОТГ

Будемо відвертими Конституція була доволі декларативна, нахабно хижа, відверто експлуататорська по відношенні до простої людини.

Чого вартують лише преамбула, що як і сам документ є суцільною маніпуляцією.

«Велика Жовтнева соціалістична революція, здійснена робітниками і селянами Росії під керівництвом Комуністичної партії на чолі з В.І. Леніним, повалила владу капіталістів і поміщиків, розбила кайдани гноблення, встановила диктатуру пролетаріату і створила Радянську державу - державу нового типу, основне знаряддя захисту революційних завоювань, будівництва соціалізму і комунізму. Почався всесвітньо-історичний поворот людства від капіталізму до соціалізму».

Те саме стосується і статей 70 та 71 розділу «III. Національно-державний устрій СРСР» в яких зазначено наступне:

«Стаття 70. Союз Радянських Соціалістичних Республік - єдина союзна багатонаціональна держава, утворена на основі принципу соціалістичного федералізму, в результаті вільного самовизначення націй і добровільного об'єднання рівноправних радянських соціалістичних республік. Стаття 72. За кожною союзною республікою зберігається право вільного виходу з СРСР. «Тільки ось проблема, в СРСР була докорінно відсутня процедура виходу з такого химерного утворення. Ввійти можна, а вийти ні. Ось така собі замануха. Право на самовизначення теперішні суверенні країни колишнього СРСР отримали лише в результаті економічної катастрофи та руйнування управлінської вертикалі.

Здається це, що зазначалось в статті 72 Конституції СРСР вже десь зустрічалось. Здається навіть в документах новітньої доби.

Читаємо статтю 1 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», а саме: «Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об’єднаних територіальних громад».

Та цікавим є не це а, власне, норми прописані в Розділі  IV «Прикінцеві положення» якими внесено зміни до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а саме п. 3 статті 6, який викладено в наступній редакції «Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об’єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом". А визначень, як вийти з ОТГ - не має. Що забули прописати? За цілих п’ять років? Чи гранту не вистарчило?

Йдемо далі, це ми розглядали зміни до ст. 6 "Про місцеве самоврядування в Україні". А що було до того? Щоб було більш зрозуміло в які майбутні потенційній турбуленції хтось втягнув Україну, доцільно привести витяг з ст. 140 Конституції України, «Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України». Зауважимо, норма добровільності стосується лише сіл.

Отже, потрібно вияснити, як же вирішувалось питання об’єднання в громаду та виходу до набуття чинності Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», мало ж воно якось вирішуватись?

Щоб надалі без усяких кривотолків, доцільно повністю процитувати вилучені норми статті 6 з ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні".

Стаття 6. Територіальні громади

1. Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

2. Територіальні громади сусідніх сіл можуть об'єднуватися в одну територіальну громаду, створювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати єдиного сільського голову.

3. Добровільне об'єднання територіальних громад відбувається за рішенням місцевих референдумів відповідних територіальних громад сіл. Таке рішення є наданням згоди на створення спільних органів місцевого самоврядування, формування спільного бюджету, об'єднання комунального майна.

4. Вихід зі складу сільської громади здійснюється за рішенням референдуму відповідної територіальної громади.

5. У містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як суб'єкти права власності.

Отже, оскільки існують об’єднані територіальні громади яких силоміць приєднали, а в них є можливість створення власної ОТГ доцільно місцевими радами прийняти положення про місцевий плебісцит про вихід з ОТГ окресленої перспективним планом і одразу про формування нової бажаної конфігурації ОТГ.

Варто нагадати деяким горе-керівникам, якщо вони вважають, що можна діяти за методом примусу то нехай пам’ятають, вони тягнуть нас в совок, а такі штучні утворення рано чи пізно розпадаються, але хвиля негараздів накриє багатьох.