Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
09.10.2017 08:21

Цілі ООН, децентралізація та стратегії досконалого сталого розвитку

Розбудовуючи країну на засадах цілей сталого розвитку маємо чудову можливість отримати досконалу стратегію випереджуючого інноваційного розвитку

Розбудовуючи країну на засадах цілей сталого розвитку маємочудову можливість отримати досконалу стратегію випереджуючого інноваційногорозвитку

Україна – курс на сталий розвиток

У вересні 2015 року на Саміті ООН з питань сталого розвитку булоприйнято оновлене бачення глобального розвитку до 2030 року. Прийнято для того,щоб у майбутньому уникнути антропогенної катастрофи, пов’язаної з діяльністюлюдства. Значною інновацією стало те, що оновлений Порядок денний комплексноохопив усі континенти, не розмежовуючи країни за рівнем цивілізаційного поступу.Комплексно, це сімнадцять цілей сталого розвитку (ЦСР), які офіційнорекомендовано до впровадження на національних рівнях, починаючи з 2016 року.

Показовим є те, що Україна, не зважаючи на дію агресивних зовнішніхчинників, одна з перших країн, що взяла курс не лише на імплементацію ЦСР, а ймає розроблений власний план дій, викладений у Національній доповіді «Цілісталого розвитку: Україна». Прихильність нашої держави до реалізаційнаціонального плану дій наголосив та підтвердив також Президент України ПетроПорошенко, виступивши 20 вересня 2017 року на 72-й Генасамблеї ООН.

Чому це важливо, … надто важливо

На рубежі 5060 років минулого століття вчені з різнихкуточків планети почали помічати зростання навантаження на навколишнє природнесередовище у вигляді пресу антропогенних факторів. Спочатку увагу звертали лишена значні площі деградованих ландшафтів, насипані терикони чи розриті кар’єри,вирубування пралісів у тропічній та субтропічній частинах земної кулі,забруднення Арктики, світового океану. Але послідовні наукові дослідження,запровадження моніторингу біосфери в середині 60-х вже цілком конкретновказували на зменшення біологічного різноманіття, порушення сталого кругообігуречовин в екобіоценозах, суттєве нарощення споживання вуглеводнів та невідновлюванихресурсів, зменшення доступності до прісної води та погіршення її якості,накопичення побутових, хімічних відходів, ерозію ґрунтів та «наступ пустель»,радіаційне забруднення. В результаті життєдіяльності людини умови існуванняпочали змінювалися настільки стрімко, що на наукових конгресах та конференціях ученістали напряму звертатися до урядів країн, політичних діячів про глобальністьпроцесів. По суті, ціна питання, що озвучувалося, – зміна стану біосфери, і якнаслідок, знищення усього живого на планеті Земля.

Унаслідок наполегливих дій представників «Римського клубу», який ввів вобіг поняття «межі росту», Світової комісії з оточуючого середовища та розвиткупід головуванням Харлем Брундтланд та інших міжнародних ініціатив під егідоюООН у 1992 році відбувся Всесвітній саміт у Ріо-де-Жанейро. За наслідкамироботи Всесвітнього саміту було прийнято «Порядок денний на ХХІ століття» і ще низкуважливих документів, що мали спонукати політичних діячів, уряди держав діяти вмежах, аби зменшити негативний вплив на біосферу планети. На жаль, лише кількакраїн добросовісно поставилися до задекларованого, здебільшого з пулу G-7, такі якЯпонія чи Німеччина. За підсумком, хоча було прийнято різні міжнародні угодищодо змін клімату, раціонального використання ресурсів, води, збереженнябіорізноманіття і т. д., реального поступу так і не відбулося. Не зайвим буде зазначити, що саме комісієюБрундтланд ще у 1984 році було запроваджено термін «сталий розвиток», якого насьогоднішній день так і не досягнуто.

Цілісталого розвитку

У 2015 році нанайвищому світовому рівні було прийнято рішення діяти рішучіше, системніше тавсеохоплююче. Порядок дій до 2030 року, по суті, є досить універсальнимдокументом, в основу якого покладено фундаментальні права людини. У цьомувипадку Порядок – не лише декларативний документ, а дає чіткі посилання на конкретнікроки. Кожна держава вибирає ті цілі, які спроможна реально досягнути. Дляприкладу, України взяла на себе зобов’язання по усіх сімнадцяти цілях сталогорозвитку. Немає сенсу перелічувати усі цілі, назви яких є досить формалізованимиі потребують детального трактування. Доцільно зазначити, що в основі є п’ятьбазових векторів: людський капітал; поступ, планета, партнерство, мир. Щостосується більш локальних ініціатив, то місцевим елітам варто зосереджуватисвою увагу на збалансованому поєднанні компонентів соціального, екологічного,економічного та культурних чинників. Ось це і є основою для розробленнястратегій сталого розвитку локальних громад.

Стратегіїтериторіальних громад – основа сталого розвитку України

Не зважаючи на те, якми б не намагались узагальнити таку обширну інформаційну базу, що стосуєтьсяЦСР, все ж таки одну ціль з Порядку денного нам доведеться озвучити. Це пов’язаноз кількома обставинами. По-перше, щодо цієї цілі прийнято низку документів підегідою ООН, зокрема, Хаббітат ІІІ, який передбачає задіяння до плануваннярозвитку локальних еліт. По-друге, ця ціль увійшла в Національну доповідь.По-третє, в Україні розпочато широкомасштабні процеси, пов’язані з децентралізацією, та змінутериторіальної організації управління локальними територіями.

У Національній доповіді «Цілі Сталого Розвитку: Україна» ця ціль фігуруєпід номером одинадцять та звучить як «Сталий розвиток міст і громад» і містить такізавдання:

  • забезпечитидоступність житла;
  • забезпечитирозвиток поселень і територій винятково на засадах комплексного планування тауправління за участю громадськості;
  • забезпечитизбереження культурної і природної спадщини із залученням приватного сектора;
  • забезпечитисвоєчасне оповіщення населення про надзвичайні ситуації з використаннямінноваційних технологій;
  • зменшитинегативний вплив забруднюючих речовин, у т. ч. на довкілля міст, шляхомвикористання інноваційних технологій;
  • забезпечитирозроблення і реалізацію стратегій місцевого розвитку, спрямованих наекономічне зростання, створення робочих місць, розвиток туризму, рекреації,місцевої культури і виробництво місцевої продукції.

Більше того українське законодавство щодо регіонального розвитку міститьчіткі посилання до громад про наявність планів соціально-економічного розвиткутериторій, особливо для громад, які об’єдналися. Тобто наявність стратегічнихдокументів для територіальних громад є обов’язковою. Отже, Україна має чудовуможливість поєднати два процеси в одному і за рахунок розроблення вже завдосконаленою процедурою місцевих стратегій сталого розвитку у підсумкуотримати досконалу стратегію випереджуючого інноваційного розвитку для усієїкраїни.

Позитивні приклади вже є

В Україні у зв’язку зі зміною підходів до місцевого самоврядуваннясуттєво активізувалися процеси, пов’язані з розробленням та впровадженнямстратегій сталого розвитку. Зокрема, як одні з багатьох можна назвати громади Ходорівську (Львівська область) та майбутнюОчеретинську (Ясинуватський район, Донецька область). У цих двох громадах зісамого початку при розробленні стратегій було визначено брати за основу ЦіліСталого Розвитку. В результаті напруженої роботи сформовано цілісне баченнясталого майбутнього розвитку населених пунктів.

17.10.01 - 01.JPG
 
17.10.01 - 02.JPG

Засідання робочої групи з розробки стратегії сталого розвиткуХодорівської громади.

17.10.01 - 03.JPG
 
17.10.01 - 04.JPG

Проведення семінару з основних положень розробки стратегії сталогорозвитку в Очеретино

 

Ми лише на початку нелегкого шляху формування національного баченнярозвитку країни. Ми вчимося прогнозувати, планувати своє майбутнє. Так, можназгадати, коли були п’ятирічні плани, проводилися партз’їзди і хоча декларувавсярозвиток заради «світлого майбутнього» у підсумку отримали забруднені ріки,сотні несанкціонованих сміттєзвалищ, деградовані міста та села, диспропоції урозвитку територій. Нести такий тягар безглуздого управління непросто, алеважливим є інше. Поступово змінюється свідомість пересічного громадянина,посадовця, керівника. Зявляєтьсярозуміння та відповідальність за те, що залишиться наступним поколінням, у якихумовах проживатимуть наші діти. Головне, що ці процеси в Україні набувають всебільших, ширших масштабів, і є усі підстави вважати, що стануть вонинезворотними. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net