Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
16.03.2022 09:41
Примусове вилучення власності Російської Федерації на території України
Євген МорозовАдвокат (судовий захист), магістр права
Примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів
Верховною радою України прийнято Закон «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» 2116-IX, який набув чинності 07.03.2022 р.
Проведення примусового вилучення (без будь-якої компенсації їх вартості) в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів здійснюється з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) та ґрунтується на принципах законності, прозорості, об'єктивності, відповідності меті, стратегічної важливості та ефективності (ч. 1 ст. 2 Закону)
Якщо з «об’єктами права власності Російської Федерації» гранично зрозуміло (будь-яке майно, яке знаходиться та/або зареєстроване на території України), то «майно резидентів» підлягає більш детального прояснення.
Так в абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону вказано, що резиденти - юридичні особи (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано чи юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі.
Об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів - рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать Російській Федерації та її резидентам (абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону).
З урахуванням вказаного вбачається, що під поняттям «резиденти РФ» розуміються не будь-які фізичні чи юридичні особи, які на Законних підставах здійснюють свою діяльність на території України, а юридичні особи - засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація.
(!!!) Знову ж таки словосполучення «опосередковано» це значить підлягає доведенню!!!
Між тим, Рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів приймається Радою національної безпеки і оборони України та вводиться в дію указом Президента України (ч. 1 ст. 3 Закону).
Як запобіжний захід передбачено, що не пізніше як у шестимісячний строк після скасування чи завершення воєнного стану в Україні указ Президента України, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, підлягає затвердженню Верховною Радою України шляхом прийняття відповідного закону (ч. 4 ст. 3 Закону).
Стосовно вилучених об’єктів власності, то ч. 1 ст. 4 Закону чітко регламентує, що примусово вилучені відповідно до цього Закону об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів передаються у господарське відання на тимчасовій або постійній основі спеціалізованому державному підприємству, яке у разі необхідності створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на базі вилучених об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів (цілісних майнових комплексів).
ВИСНОВКИ: Рішення про примусове вилучення (без будь-якої компенсації їх вартості) в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, здійснюється виключно у суб’єктів господарювання, бенефіціарним власником (напряму або афілійовано) є Російська Федерація і приймається Радою національної безпеки і оборони України та вводиться в дію указом Президента України, однак останній на протязі 6 – місяців (після війни) повинен бути затверджений Верховною Радою у формі Закону.
