Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
26.09.2016 12:27

Пропущення строку для прийняття спадщини: поважні причини

Адвокат (судебная защита), магистр права

У випадку пропущення 6-ти місячного строку для прийняття спадщини та у разі незгоди інших спадкоємців про вступ у спадщину, спадкоємець може звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в обов’язковому пор

наследство.jpg

14 вересня 2016 р. Верховний суд Українирозглядаючи справу № 755/7357/15-ц, провадження № 6-1215цс16 дійшов до доситьсуперечливого висновку, суть якого полягає в наступному: «…якщо спадкоємець не скористався правом на прийняттяспадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правовіпідстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні».

Розглядаючи вказану справу суд вказав на те, що зазагальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в деньвідкриття спадщини, а спадщина відкривається внаслідок смерті особи абооголошення її померлою і для прийняття спадщини встановлюється строк у шістьмісяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220, 1222, 1270 ЦК України).

ВАЖЛИВО:   Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриттяспадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву проприйняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і законзобов’язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, ушестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовомспадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, судможе визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви проприйняття спадщини.

За змістом  цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняттяспадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотнимитруднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Аналогічна норма міститься в п. 24 постанови Пленуму Верховного судуУкраїни від 30.05.2008 р. за  N 7 «Про судову практику у справах проспадкування».

Правова позиція, висловлена Верховним судом України при розгляді справи№ 6-1486цс15 передбачає, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦКУкраїни за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини зповажної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній дляподання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статтіповажними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов’язаніз об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчиненняцих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бутизастосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він нескористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації просмерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку дляприйняття спадщини відсутні.

Більше того, Верховний суд України в цій же постанові від 4 листопада2015 року по справі № 6-1486цс15 вказав, що причина пропуску строку дляприйняття спадщини не може бути визнана поважною, оскільки самепо собі незнання про смерть спадкодавця безустановлення інших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчиненнядій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Такий висновок узгоджується з нормами, викладеними в ст.ст. 1222, 1220,1269,1270, 1272 ЦК, якими регулюються питання порядку прийняття спадщини.

Аналогічна правова позиція міститься у постановіВерховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12).

Разомз тим необхідно вказати, що  відповідно до частин 3, 4 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцемна час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він незаявив про відмову від неї.

ВАЖЛИВО:   Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а такожособа, дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину,крім випадків відмови від спадщини у встановленому законодавством Українипорядку.

Зазначені особи вважаються такими, що прийнялиспадщину, крім випадків їхньої відмови від спадщини, а щодо малолітніх танедієздатних осіб - відмови, здійсненої від їхнього імені батьками(усиновлювачами), опікуном із дозволу органу опіки та піклування (встановленихчастинами 2 - 4 ст. 1273 ЦК).

Необхідно зазначити, що згідно рекомендацій наданиху Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних ікримінальних справ від 16.05.2013 р. за № 24-753/0/4-13 «Про судову практикурозгляду цивільних справ про спадкування»  належними відповідачами   у спорах про визначення додаткового строку дляподання заяви про прийняття спадщини   єспадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади   в особі органів місцевого самоврядування за місцемвідкриття спадщини.

При розгляді справи про визначення додатковогостроку на прийняття спадщини не потрібно залучати нотаріуса, державнунотаріальну контору в якості третіх осіб, адже вони є учасниками правовідносиниіз спадкування та заінтересованими особами.

ВАЖЛИВО:   ВССУ вказує, що суди визнають поважними причинипропуску строку такі як:  тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалийчас за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі,перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України   тощо.

Разом з цим, судом неможуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку дляподання заяви про прийняття спадщини як:  

а)  юридична необізнаність позивача щодо строку тапорядку прийняття спадщини;

б) необізнаність особи про наявність спадковогомайна;

в) похилий вік;

г) непрацездатність;

д) незнання про існування заповіту;

е) встановлення судом факту, що має юридичнезначення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживанняоднією сім'єю);

ж) невизначеність між спадкоємцями хто будеприймати спадщину;

з) відсутність коштів для проїзду до місцявідкриття спадщини;

ї) несприятливі погодні умови .

ВАЖЛИВО:   Також  слід звернути увагу на роз'ясненняПленуму ВСУ, відповідно до якого повторне визначення судом додаткового строкудля подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцемзаконодавством не передбачено (абз. 5 п. 24 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7).

Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначенододатко­вий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийнявспадщину, то в подаль­шому цей спадкоємець не може знову ставити питання провизначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

 

ВИСНОВОК:   Аналіз всього вищезазначеного дає підставистверджувати, що у разі пропущення строку на прийняття спадщину у спадкоємця єдва шляхи:

перший:   подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини, занаявності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину; 

другий:   звернутися до суду з заявою про встановленнядодаткового строку для прийняття спадщини.

Між тим необхідно враховувати, що судова практикавиходить з того, що оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця безустановлення інших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчиненнядій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеногостроку,  то у заяві,  в обов’язковому порядку ,   необхідно порушувати питання про поважність причин пропускузазначеного строку  (тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалийчас за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі,перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо)   та доводити цей факт належними та допустимимидоказами в судовому процесі.


Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net