Європейській стандарт вже в Україні: чому іпотека стає більш вигідною, ніж оренда житла?
З квітня цього року, коли девелопери в міру своїх можливостей повернули будівельників на майданчики, йдуть розмови про повернення активності на ринку нерухомості.
Проте, ринок лихоманить вже не перший місяць.
Попри усі фахові прогнози, які базувалися на поверненні наших співгромадян з-за кордону, можна констатувати, що пожвавлення відбувається дуже локально, а попит суттєво нижче пропозиції.
Однак вже зараз можна казати про новий коридор можливостей.
Наразі, самий жвавий сегмент – це ринок оренди нерухомості. За три місяці літа попит зріс у рази на усі види нерухомості та ціна місячної оренди житла поступово досягає довоєнного рівню. Тобто, самі найдешевші квартири в 4-5 тисяч гривень, які орендодавці були готові здавати ще наприкінці травня вже давно закінчилися. А житло біля метро, яке ще літом здавали за 7-7,5 тисяч гривень, зараз коштує понад 10 тисяч. З початком навчального року, ринок оренди витримав ще одну хвилю попиту та звісно відреагував черговим зростом цін. За усіма прогнозами, орендодавці женуть вартість квартир до довоєнного рівня та не планують спинятися, щоб отримати надприбутки від людей, які були змушені переїхати до столиці зі своїх міст.
З іншого боку, забудовники рухаються в іншому напрямку, який можна класифікувати, як досвід європейських міст. У житлових домах, які вже пройшли екватор будівництва та знаходяться на завершальній стадії, встановлена така вартість квадратного метра, яка у фінальному підрахунку буде вигідніша ніж будь-який винайм квартири у столиці. Тобто, в Україні нарешті впроваджена практика, коли вигідніше взяти іпотечні кредити на власну квартиру та кожен місяць сплачувати його, ніж викладати орендодавцю N-ну суму за проживання в його оселі.
Умови для цього створює зі свого боку й держава. В жовтні топ-новиною для гравців ринку стало відкриття програми «Доступна іпотека». Тобто, на державному рівні затверджена можливість придбати квартиру у кредит всього під 3%. Ці пільгові умови охоплюють найбільш вразливі категорії громадян. Саме головне у цьому, що для людей зараз відкрита можливість обирати – мати справи з орендодавцем, який на свій розсуд піднімає вартість житла або щомісяця сплачувати кредит за власні квадратні метри та жити у власній квартирі
Проста математика дозволяє підрахувати, що родина, в якій працюють двоє людей з сукупним доходом 50 тисяч гривень в місяць, отримує можливість жити наступні роки у власній квартирі, фіксовано сплачуючи за неї по кредиту у середньому 20% від свого доходу.
Серед забудовників зараз теж відбувається суттєве калібрування пріоритетів.
Про що, ми маємо говорити відверто та вже зараз?
Так, вартість житла дійсно буде зростати та вигідні знижки та пропозиції, які заполонили ринок зараз – це тимчасове явище, спрямоване на якнайшвидше завершення новобудов, які знаходяться вже на фінальній стадії та дуже очікувані інвесторами, які вклали в них свої гроші до війни.
Тому, принаймні до кінця року варто встигнути та визначитися з оселею для своєї родини, оскільки ринок нерухомості, як ніколи гнучкий та динамічний. Один з визначальних чинників, полягає у тому, що забудовники, які придбали будівельні матеріали за довоєнною ціною мають більший люфт для маневрування з вартістю за квадратний метр. Саме вартість будівельних відіграє грає роль також і в процесі зростання ціни, який декларують зараз більшість девелоперів.
Звісно, що найбільш не зручна для всіх забудовників тема – це придбання будівельних матеріалів. Втрати промислових потужностей, порушення логістичних ланцюгів, ажіотаж навколо деяких матеріалів, призвели до зростання вартості на 30-35%. Є категорії товарів, які зросли в ціні на 50% та ще вище. Тобто, треба відверто казати, що квартири у новобудовах зараз прибавляють у вартості у середньому 30% та й більше відсотків. Ця ситуація й надалі буде впливати на вартість квадратного метра в новобудовах, що виглядає на фоні стагнації ринку зовсім нелогічно.
Тому, у глобальній перспективі, багато важелів впливу на стан ринку нерухомості знаходяться у держави – від поширення програм доступного кредитування на більш широкі верстви населення до пільгових канікул для забудовників, які готові будувати соціальне житло.
- Справедлива індексація розміру пенсії: ВС зобов'язав ПФ провести індексацію пенсії Світлана Приймак вчора о 15:25
- Без Господарського кодексу: що тепер кардинально зміниться Дмитро Зенкін вчора о 12:34
- План щодо врегулювання конфлікту Володимир Горковенко вчора о 10:29
- Сторічна угода: несподіваний аспект Євген Магда вчора о 06:02
- Чи варто оскаржувати наказ на податкову перевірку після її початку? Світлана Приймак 16.01.2025 15:25
- Лідерство через усвідомлення: трансформація бізнесу Наталія Растегаєва 16.01.2025 13:46
- Свіже рішення у справі щодо захисту митних інтересів України Дмитро Зенкін 16.01.2025 12:34
- Інновації в енергетичному трейдингу: як технології змінюють ринок електроенергії та газу Ростислав Никітенко 16.01.2025 10:06
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов 15.01.2025 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин 15.01.2025 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак 15.01.2025 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова 15.01.2025 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
- Компанії втрачають мільйони через неефективну логістику: як оптимізувати процеси та бюджет Сергій Кочергін 14.01.2025 18:38
-
Ексміністр енергетики Литви Неверович очолив наглядову раду Енергоатому
Бізнес 2249
-
Десять тонн на кілометр. Як краматорське підприємство розпочало нове життя на Закарпатті
Бізнес 2007
-
ЄС звернеться за допомогою до короля Бельгії, якщо Орбан ветує продовження санкцій
Фінанси 1849
-
Mocha Mousse — наймодніший відтінок сезону, який він і як його додати до свого образу
Життя 1561
-
Українці повертаються до трудової міграції до Польщі. Біженців залишилось 15% – опитування
Бізнес 1493