Європейській стандарт вже в Україні: чому іпотека стає більш вигідною, ніж оренда житла?
З квітня цього року, коли девелопери в міру своїх можливостей повернули будівельників на майданчики, йдуть розмови про повернення активності на ринку нерухомості.
Проте, ринок лихоманить вже не перший місяць.
Попри усі фахові прогнози, які базувалися на поверненні наших співгромадян з-за кордону, можна констатувати, що пожвавлення відбувається дуже локально, а попит суттєво нижче пропозиції.
Однак вже зараз можна казати про новий коридор можливостей.
Наразі, самий жвавий сегмент – це ринок оренди нерухомості. За три місяці літа попит зріс у рази на усі види нерухомості та ціна місячної оренди житла поступово досягає довоєнного рівню. Тобто, самі найдешевші квартири в 4-5 тисяч гривень, які орендодавці були готові здавати ще наприкінці травня вже давно закінчилися. А житло біля метро, яке ще літом здавали за 7-7,5 тисяч гривень, зараз коштує понад 10 тисяч. З початком навчального року, ринок оренди витримав ще одну хвилю попиту та звісно відреагував черговим зростом цін. За усіма прогнозами, орендодавці женуть вартість квартир до довоєнного рівня та не планують спинятися, щоб отримати надприбутки від людей, які були змушені переїхати до столиці зі своїх міст.
З іншого боку, забудовники рухаються в іншому напрямку, який можна класифікувати, як досвід європейських міст. У житлових домах, які вже пройшли екватор будівництва та знаходяться на завершальній стадії, встановлена така вартість квадратного метра, яка у фінальному підрахунку буде вигідніша ніж будь-який винайм квартири у столиці. Тобто, в Україні нарешті впроваджена практика, коли вигідніше взяти іпотечні кредити на власну квартиру та кожен місяць сплачувати його, ніж викладати орендодавцю N-ну суму за проживання в його оселі.
Умови для цього створює зі свого боку й держава. В жовтні топ-новиною для гравців ринку стало відкриття програми «Доступна іпотека». Тобто, на державному рівні затверджена можливість придбати квартиру у кредит всього під 3%. Ці пільгові умови охоплюють найбільш вразливі категорії громадян. Саме головне у цьому, що для людей зараз відкрита можливість обирати – мати справи з орендодавцем, який на свій розсуд піднімає вартість житла або щомісяця сплачувати кредит за власні квадратні метри та жити у власній квартирі
Проста математика дозволяє підрахувати, що родина, в якій працюють двоє людей з сукупним доходом 50 тисяч гривень в місяць, отримує можливість жити наступні роки у власній квартирі, фіксовано сплачуючи за неї по кредиту у середньому 20% від свого доходу.
Серед забудовників зараз теж відбувається суттєве калібрування пріоритетів.
Про що, ми маємо говорити відверто та вже зараз?
Так, вартість житла дійсно буде зростати та вигідні знижки та пропозиції, які заполонили ринок зараз – це тимчасове явище, спрямоване на якнайшвидше завершення новобудов, які знаходяться вже на фінальній стадії та дуже очікувані інвесторами, які вклали в них свої гроші до війни.
Тому, принаймні до кінця року варто встигнути та визначитися з оселею для своєї родини, оскільки ринок нерухомості, як ніколи гнучкий та динамічний. Один з визначальних чинників, полягає у тому, що забудовники, які придбали будівельні матеріали за довоєнною ціною мають більший люфт для маневрування з вартістю за квадратний метр. Саме вартість будівельних відіграє грає роль також і в процесі зростання ціни, який декларують зараз більшість девелоперів.
Звісно, що найбільш не зручна для всіх забудовників тема – це придбання будівельних матеріалів. Втрати промислових потужностей, порушення логістичних ланцюгів, ажіотаж навколо деяких матеріалів, призвели до зростання вартості на 30-35%. Є категорії товарів, які зросли в ціні на 50% та ще вище. Тобто, треба відверто казати, що квартири у новобудовах зараз прибавляють у вартості у середньому 30% та й більше відсотків. Ця ситуація й надалі буде впливати на вартість квадратного метра в новобудовах, що виглядає на фоні стагнації ринку зовсім нелогічно.
Тому, у глобальній перспективі, багато важелів впливу на стан ринку нерухомості знаходяться у держави – від поширення програм доступного кредитування на більш широкі верстви населення до пільгових канікул для забудовників, які готові будувати соціальне житло.
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак вчора о 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш вчора о 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський вчора о 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 235
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 152
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 98
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 79
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 76
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 20562
-
121 мільйон на демонтаж: у Києві знесуть цех "Більшовика" для завершення розв’язки
Життя 5173
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 4374
-
Новий "дизельгейт": у Британії почався суд над найбільшими у світі автовиробниками
Бізнес 4352
-
Індія запропонує США компромісну пропозицію щодо російської нафти – Bloomberg
Фінанси 3538