Посилено контроль за використанням коштів Програми та наданням належного рівня медичних послуг
Ефективність системи охорони здоров’я залежить від обсягів та системності фінансування та від якості управлінських рішень, прозорості процедур і достовірності даних, на яких ґрунтується розподіл бюджетних коштів. Державний зовнішній аудит у цій сфері покликаний виявляти системні ризики і запускати зміни, що підвищують спроможність медичної системи працювати в інтересах пацієнта.
На прикладі аудитів Рахункової палати щодо ефективності використання коштів державного бюджету на первинну медичну допомогу (2021 рік) та прямої бюджетної підтримки США на початку військового вторгнення росії (2023 рік), хочу розповісти як їхні результати стали важливим чинником удосконалення Програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Також ці результати були враховані Національною службою здоров’я України та трансформовані у конкретні управлінські рішення, що вплинули на якість медичних послуг, посилили ефективність використання державних ресурсів і зміцнили партнерську довіру.
Аудит ефективності використання коштів державного бюджету на первинну медичну допомогу виявив факти надання медичних послуг з порушенням ліцензійних вимог. Частина надавачів здійснювала діяльність за спеціальностями або за адресами, не зазначеними у ліцензійних документах.
На виконання рекомендацій Рахункової палати НСЗУ з 2022 року посилила умови участі у програмі медичних гарантій за пакетом послуг «Первинна медична допомога». Обов’язковою стала наявність ліцензії за визначеними спеціальностями, а також чітке зазначення місць фактичного надання послуг.
Це дозволило підвищити прозорість системи та зменшити ризики фінансування послуг, що не відповідають законодавчим вимогам.
Обґрунтованість тарифів на послуги
Цей аудит також засвідчив відсутність належних економічних розрахунків для встановлення тарифів і коригувальних коефіцієнтів на послуги у первинній медичній допомозі. Фактично держава фінансувала їх без чіткого розуміння реальної собівартості.
У відповідь на рекомендації Рахункової палати НСЗУ спільно з Всесвітньою організацією охорони здоров’я реалізувала проєкт з аналізу фактичних витрат на первинну допомогу. Отримані результати стали підґрунтям для оновлення методики тарифоутворення та дозволили обґрунтувати необхідність підвищення капітаційної ставки. Такий крок значно посилив фінансову спроможність медичних закладів і створив передумови для покращення доступності та якості послуг для пацієнтів.
Послуга - оплата
Одним із ключових системних ризиків, встановлених аудитом щодо первинної медичної допомоги, була відсутність прямого зв’язку між обсягом і змістом фактично наданих медичних послуг та розміром оплати, що здійснювалася надавачам. Фінансування первинної медичної допомоги базувалося переважно на кількості підписаних з пацієнтами декларацій, а не на результатах лікування чи реальному навантаженні на медичних працівників. Такий підхід не забезпечував прозорого використання бюджетних коштів.
На виконання рекомендацій Рахункової палати НСЗУ переглянула договірні механізми взаємодії з надавачами медичних послуг. Було запроваджено чіткі та верифіковані вимоги до їх кадрового складу та матеріально-технічного забезпечення. Це гарантує спроможність медичних закладів надавати послуги належного рівня, а НСЗУ - здійснювати оплату виключно за фактично надані послуги.
Автоматичний моніторинг і верифікація
Аудити Рахункової палати 2021 та 2023 років виявили системні проблеми з повнотою, достовірністю та сумісністю даних електронної системи охорони здоров’я. Центральна база даних ЕСОЗ не забезпечувала належної електронної взаємодії з державними реєстрами, що створювало ризики викривлення інформації, необґрунтованих виплат і неналежного контролю за використанням бюджетних коштів.
У відповідь на ці зауваження НСЗУ налагодила електронну взаємодію ЕСОЗ з ключовими державними інформаційними ресурсами та запровадила комплексну систему автоматичного моніторингу і верифікації даних.
Уже в 2023–2024 роках автоматичний контроль охопив понад 437 мільйонів медичних записів, це дало змогу перейти від вибіркових перевірок до постійного аналітичного нагляду за більшістю даних. Результатом цієї роботи стало виявлення та виключення з оплати необґрунтованих медичних послуг на суму понад 5,1 млрд грн, а також суттєве зниження фінансових ризиків у системі державних медичних гарантій.
Окремим виявленим ризиком була невідповідність між даними про кадровий склад медичних закладів і фактичною зайнятістю медичних працівників. Через несвоєчасне оновлення інформації в ЕСОЗ, оплата послуг здійснювалася за персонал, який уже не перебував у трудових відносинах або не відповідав умовам договорів. Верифікація кадрових даних дала змогу виявити ці розбіжності, скоригувати виплати та посилити дисципліну надавачів медичних послуг.
Контроль, що масштабується
Також аудит ефективності використання прямої бюджетної підтримки США, проведений на початку повномасштабного вторгнення, виявив порушення, що мали не поодинокий, а системний характер. Так з 19 перевірених надавачів медичних послуг 6 не дотрималися спеціальних вимог НСЗУ щодо укладання договорів за пакетом «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги», який у 2022 році застосовувався як антикризовий інструмент підтримки медичних працівників.
Унаслідок цього було допущено переплату бюджетних коштів на суму 19,42 млн грн, з яких 14,7 млн грн уже повернуто до Державного бюджету України.
Рекомендації Рахункової палати стали підставою для розширення контролю за межі первинної вибірки. Наприкінці 2024 року НСЗУ провела внутрішній аудит дотримання умов укладання договорів за цим пакетом серед надавачів, які не були охоплені аудитом Рахункової палати.
Перевірка 35 закладів охорони здоров’я показала, що порушення були виявлені у 43 відс. з них. Загальна сума зайво сплачених коштів у 2022 році становила 46,85 млн грн. Станом на сьогодні 12,8 відс. цієї суми вже відшкодовано, решта коштів перебуває у процесі повернення.
Ці результати засвідчили, що аудит Рахункової палати виконав не лише контрольну, а й превентивну функцію, адже він став точкою запуску системного перегляду практик використання бюджетної підтримки в кризових умовах.
Зараз Рахункова палата проводить фінансовий аудит Міністерства охорони здоров’я за 2025 рік. Враховуючи, що саме на НСЗУ у минулому році було спрямовано найбільше видатків МОЗ, Рахункова палата перевіряє достовірність, правильність та повноту ведення фінансової і бюджетної звітності служби.
Висновки: Результат для системи медичних гарантій
Проведені аудити продемонстрували, що втручання на рівні правил, договорів і даних дає відчутний практичний результат. За їх підсумками в системі медичних гарантій були змінені умови допуску надавачів медичних послуг до фінансування, переглянуті підходи до тарифоутворення, посилено вимоги до кадрового та матеріально-технічного забезпечення, а також запроваджено постійний автоматичний контроль за достовірністю даних і правомірністю виплат.
Ключовим наслідком стало зменшення простору для необґрунтованих витрат і перехід від ситуативних перевірок до масштабного, системного моніторингу. Виявлення та коригування переплат, повернення коштів до бюджету, а також розширення контролю на ті сегменти, які раніше залишалися поза увагою, засвідчили здатність системи самостійно виявляти та виправляти ризики.
Таким чином, виконання рекомендацій Рахункової палати призвело не лише до усунення конкретних порушень, а й до зміни управлінської логіки: переходу від формального адміністрування до керування, яке спирається на перевірені дані, чіткі умови та постійний контроль використання публічних коштів.
