Аналіз ринку автобусів України у 2025 році: динаміка продажів, попит за сегментами та активність регіонів.
2025 рік став для українського ринку автобусів своєрідним маркером структурних змін: загальне зростання, помітна різницею в динаміці між сегментами, регіонами та виробниками. Він чітко показав, що відновлення відбувається не рівномірно, а вибірково – відповідно до реальних потреб громад, перевізників і можливостей бюджетів.
Загальна динаміка: зростання за підсумками року
За підсумками 12 місяців 2025 року в Україні реалізовано 975 нових автобусів, що на 12,85% більше, ніж у 2024 році (864 одиниці).
Це цілком закономірна ситуація для ринку, чутливого до бюджетних циклів і календаря закупівель. Значна частина контрактів реалізується протягом року, а також наприкінці періоду, проте груднева статистика відображає не спад попиту, а особливості планування та виконання закупівель.
Структура ринку: малий і середній клас як основа попиту
У 2025 році основний попит на ринку припав саме на малі та середні автобуси.
За класами:
Малі автобуси: 874 од. (+6,85% , порівняно з 2024) – займають майже 90% ринку
Середні автобуси: 18 од. (+12,5%, порівняно з 2024)
Великі автобуси: 83 од. (+176,7%, порівняно з 2024)
Дуже великі – фактично відсутні
Варто також враховувати специфіку сегмента великих автобусів у статистиці 2025 року. Значна частина цього обсягу сформована не новими ринковими контрактами, а поставками за раніше укладеними тендерами. Зокрема, мова йде про партію ISUZU для Києва яка була законтрактована ще раніше і фактично лише у 2025 році дійшла до етапу фізичної поставки та реєстрації.
Розподіл по регіонах
Ринок автобусів у 2025 році залишається високо концентрованим.
Лідери за обсягами:
Київ - 126 од.
Київська область – 81 од.
Сумська область – 81 од.
Львівська область - 66 од.
Миколаївська область – 48 од.
Полтавська та Івано-Франківська області – по 45 одиниць
Водночас частина регіонів демонструє спад або стагнацію, що прямо корелює з фінансуванням громад, активністю міжнародних програм, готовністю до оновлення автопарку.
Ринок фактично розвивається через окремі активні регіони, тоді як загальнонаціональної рівномірності попиту поки що не спостерігається.
Бренди: локальні виробники посилюють позиції
2025 рік чітко підтвердив тренд переваги українських брендів.
Лідери ринку:
ATAMAN – 385 автобусів (+13,9%)
ZAZ – 233 автобуси (+51,3%)
ETALON – 165 автобусів (–35,3%)
BOGDAN – 77 автобусів (+185%)
ZAZ та BOGDAN демонструють найдинамічніше зростання, тоді як ETALON втрачає частку, що може свідчити про зміну модельної структури або фокусу компанії.
У сегменті автобусів іноземного походження та локалізованих рішень у 2025 році певні обсяги формували бренди TEMSA (10 одиниць), Isuzu (60 одиниць) та Mercedes-Benz (11 одиниць). За підсумками року було реалізовано 10 автобусів бренду TEMSA, причому основні поставки припали на завершення року. Йдеться не про масовий сегмент, а про точкові проєкти для енергетичного сектору України. Це свідчить про наявність стабільного інтересу до техніки вищого класу, що створює передумови для більш системного розвитку цього напряму вже у 2026 році – зокрема в межах оновлення парків державних і комунальних перевізників.
Електроавтобуси
Окремої уваги заслуговує сегмент електричних автобусів. У 2025 році в Україні було зареєстровано два електробуси. В абсолютних цифрах це поки що символічний обсяг, але з точки зору динаміки він є важливим індикатором ринку та зацікавленості громад до залучення транспорту на альтернативному виді палива.
Якщо програми підтримки та інфраструктурні рішення почнуть розгортатися системно, електробуси можуть перейти з експериментальної категорії до окремого, зростаючого сегмента вже протягом найближчих років.
Підсумовуючи 2025 рік, можна говорити не про різкий ривок, а про виважене відновлення ринку автобусів. Зростання є, але воно обережне й раціональне – без спроб «наздогнати все одразу». Ринок чітко сфокусувався на практичних рішеннях, які відповідають реальним потребам громад і перевізників, а не на демонстративно великих або складних проєктах.
Структура попиту однозначно показує: саме малі автобуси, до 30 місць, залишаються базою ринку. Це вже не тимчасовий тренд, а сформована модель, у якій економіка володіння, універсальність маршрутів і простота експлуатації мають значно більшу вагу, ніж максимальна пасажиромісткість.
Водночас ринок залишається нерівномірним у регіональному розрізі. Попит концентрується в окремих областях, тоді як інші регіони або стагнують, або демонструють ситуативну активність.
Якщо ж дивитися вперед, у 2026 рік, то логіка розвитку виглядає доволі прогнозованою. Найімовірніше, продовжить зростати сегмент автобусів на 26–29 місць як оптимальний формат для більшості громад. Великі автобуси залишатимуться інструментом точкових проєктів, а не масового попиту. Паралельно ринок почне обережно заходити в електричні рішення – спочатку у вигляді пілотів і тестових експлуатацій, без різких масштабувань. Важливу роль у цих процесах відіграватимуть державні та муніципальні програми оновлення транспорту, які формуватимуть значну частину попиту.
