Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
21.11.2016 11:30

Аналіз змін до "Антирейдерського закону»

Провідний юрист корпоративної (господарської) та податкової практики Юридичної компанії «WinnerLex»

Аналіз змін до законодавства у зв’язку з прийняттям «Антирейдерського закону».

18-11-2016-Danilova.jpg6 жовтня 2016 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» або як його назвали «Антирейдерський закон».

Законом вносяться зміни до низки нормативних актів, якими передбачається забезпечення захисту прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів, а також зменшення ризиків незаконного заволодіння майном.

Так, протягом певного часу законодавцем вчинялись кроки щодо максимального спрощення процедури реєстрації майна та бізнесу. Однак з огляду на численні факти зловживанням недобросовісними особами таких законодавчих спрощень, новий закон скасував ці спрощення та повернувся до більш жорсткого регулювання корпоративних відносин, яке вже мало місце раніше.

Наприклад, справжність підписів на рішенні уповноваженого органу управління юридичної особи (протокол загальних зборів товариства тощо), що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу знову повинна бути нотаріально засвідчена. Аналогічна вимога стосується й установчих документів юридичної особи, крім випадків її заснування, а також заяви про вихід з товариства, передавального акту.

Одразу зауважимо, що установчі документи юридичної особи відтепер додатково повинні містити відомості про порядок їх підписання.

Законодавець повернув можливість отримання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у паперовій формі, яка знову надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора. Можливість її отримання в електронному вигляді не скасовано. Те саме стосується і витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію - за бажанням заявника його можна одержати у паперовій формі, відповідно з підписом та печаткою.

Новим законом де-що змінено принцип екстериторіальності, який значно спрощував проведення реєстрації, особливо для тих, хто працює в кількох регіонах, та в той же час активно застосувався при здійсненні незаконних реєстраційних дій. Отже, відтепер подавати документи для проведення державної реєстрації дозволяється лише в межах області, міст Київ та Севастополь та АРК. До прийняття Закону такі дії можна було вчиняти в межах всієї країни. Однак, як і раніше, реєстрація в електронній формі проводиться без територіальних обмежень.

Ще одна зміна стосується отримання електронного цифрового підпису, він надається виключно за особистої присутності підписувачів, зокрема посадових осіб підприємств.

Доречним доповненням є можливість подачі державному реєстратору заяви про обрання спрощеної системи оподаткування та/або про добровільну реєстрацію платником податку на додану вартість не лише під час реєстрації новоствореної юридичної особи, як це було раніше, а і у випадку внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування.

Додатковий захист надано власникам нерухомого майна. Так, встановлено обов’язок державного реєстратора їх невідкладного повідомлення про подачу щодо належного ним майна заяви про проведення реєстраційних дій. У разі, коли власник вважає проведення такої дії захопленням належного йому майна, він може подати заяву про її заборону. На підставі такої заяви реєстратор зупиняє строк реєстрації. Однак, протягом 10 робочих днів такий власник повинен надати судове рішення про заборону вчинення дій, в іншому випадку реєстратор поновлює строк розгляду документів та проводить перереєстрацію.

Законом також встановлено повноваження державного реєстратора під час проведення реєстрації права користування (постійне користування, оренда, емфітевзис, суперфіцій, сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, одночасно з проведенням такої реєстрації проводити також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які передають земельні ділянки у власність або у користування.

Посилено також контроль за діями державних реєстраторів та нотаріусів. Встановлено можливість здійснення контролю шляхом моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі. За результатом такого моніторингу Міністерству юстиції надано право проводити камеральні перевірки суб’єктів державної реєстрації у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації. За результатами перевірок може бути прийняте рішення про повідомлення про порушення відповідні правоохоронні органи, тимчасове блокування, анулювання доступу до Єдиного державного реєстру, притягнення до адміністративної відповідальності, направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації.

При цьому розмір адміністративної відповідальності (штраф) збільшено з 20-40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340-680 грн.) до 200-400, що складає 3400-6800 грн., а при повторності – від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6800-8500 грн.).

Значно посилено і кримінальну відповідальність. Відтепер щодо державного реєстратора, іншого суб’єкта державної реєстрації прав за зловживання своїми повноваженнями передбачена відповідальність від обмеження волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 10 років до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та конфіскацією майна, враховуючи обтяжуючі обставини. Також зазначені особи несуть відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів у вигляді штрафу до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн.) та навіть позбавлення волі на строк до 5 років.

За захоплення нерухомого майна також передбачено кримінальну відповідальність, починаючи зі штрафу від 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн.) до позбавленням волі на строк до 10 років.

Отже, радимо вивчити зміни чинного законодавства як з метою їх використання для захисту власного майна та бізнесу, так і для уникнення можливих відмов в державній реєстрації, оскільки недотримання встановлених вимог однозначно призведе до відмови державного реєстратора, затягування процесу та необхідності переробляти документи.

_______________________________________________________________________

Авторське право на матеріал належить ТОВ "ЮК" WinnerLex ".

Спеціально для сайту blog.liga.net

Передрук матеріалів статті без чіткого посилання на ім'я автора і компанії, в якій автор працює, а також джерело запозичення - є порушенням авторських прав і тягне за собою відповідальність передбачену чинним законодавством.


Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи