Навіщо їм Шарій?

Активність фан-клубу певного відеоблогера, відомого нам під пафосним найменуванням «Партія Шарія», не помітити просто важко. Канали новин рясніють повідомленнями про сутички з націоналістами, побиття шанувальників блогера Шарія та про їхні акції спрямовані проти президента Зеленського. Виглядає все як мінімум, дивно. Рік тому фан-клуб Шарія вельми натхнення агітував українців за Зеленського і постійно влаштовував провокації на акціях Петра Порошенка. Що змінилося?

Зразу оговорюся, обговорювати особу живущого в Нідерландах колишнього хронічного ігромана Шарія сенсу нема як таке. В українські блогосфері він з’явився давно і відомий як агресивний маніпулятор і поширювач проросійських тез. Поява Шарія у політиці – наслідок ідеї про «керівника не з системи» і «нових облич», яку у свідомість українських громадян вживляли довгі роки. Очевидно, проект «Шарій» в українському політикумі просуває далеко не сам блогер на пожертвування прибічників – такі казки розкажіть комусь іншому.

Факти такі. Під час прес-конференції президента Зеленського, акредитацію здобули зразу два представники видання «Шарій.нет», в той час як за бортом лишилися відомі ЗМІ, такі як «Україна молода». Після скандалів пов’язаних із серією побиттів шанувальників Шарія, «Опозиційна платформа – За життя» Бойка-Медведчука офіційно заявила, що не вважає «партію Шарія» своїми конкурентами, а розглядає їх як союзників. Шарій відповів взаємністю. Обмін люб’язностями відбувся на тлі падіння рейтингу «Слуги народу» і особисто Зеленського, і водночас – явного зростання рейтингів ОПЗЖ, викликаного як раз бійками фан-клубу Шарія з націоналістами. Рейтинг самої «Партії Шарія» при цьому лишився практично незмінним – на рівні 2%. Тобто по-факту, фан-клуб Шарія здобуваючи синці і травми, наганяє рейтинг ОПЗЖ.

Нічого дивного. Давно відомо, прихильники Росії, а саме вони становлять переважно фан-клуб Шарія («Шарій – це Медведчук для молоді» - кажуть на соцмережах), в масі своїй люди консервативні. Ексцентричний блогер Шарій – явно не герой їхнього роману. На минулорічних виборах симпатії проросійських громадян завоювали дві політсили – ОПЗЖ та «Слуга народу». Давно відомо, що у «Слузі народу» 45% прихильників за зближення з Росією, ще 45% - за інтеграцію в НАТО і ЄС. Те, що це призведе до конфлікту – очевидно було від самого початку. Очевидно, демонстрація фан-клубом Шарія тези «влада не здатна протистояти радикальним націоналістам» призводить до розчарування частини виборців «Слуги народу» і переходу їх симпатій до ОПЗЖ. І схоже процесу цьому сприяє сама Банкова – знову таки згадаємо прес-конференцію Зеленського. Але з якою метою?

Відповідь – у історії. Єдиним президентом Незалежної України якому вдалося обратися вдруге був Леонід Кучма. Він протиставив себе силі, за яку НІКОЛИ не проголосувала б патріотична частина суспільства – комуністам. Результат відомий. Наразі рейтинг «Слуги народу» падає, і цього не уникнути. Як можна вийти з ситуації? Уявимо собі на мить, що завтра у другий тур виборів вийдуть Зеленський і Бойко – за кого масово проголосують прибічники Порошенка та Тимошенко? Можливий ще й інший сценарій. Якщо рейтинг Зеленського впаде до показника настільки критичного, що стане загрожувати виходу у лідери «ЄвроСолідарності» Порошенка, можливі дострокові вибори, після яких у Верховній Раді буде створена коаліція з «Слуги народу», ОПЗЖ і… «Партії Шарія». Спільними силами його в Раду проведуть. Нереально? Давайте дочекаємося виборів до Київради, і подивимося в коаліцію з ким увійде «Удар» Кличка. Сигнали надходять украй загрозливі.

Реальність така. Вуличним політкам пересічний українець співчуває, але обирати воліє політиків так би мовити «серйозних», без скандальної вуличної слави. Свіжий приклад – партія «Самопоміч», яка як ніхто була активна в часи Петра Порошенка на вулицях, проте не пройшла навіть до ВР. Очевидно, фан-клуб Шарія виконує для ОПЗЖ абсолютно ту саму роботу. Тільки пересічні прихильники Шарія про це не здогадуються.