Що потрібно для появи вітчизняного "Ілона Маска"?

Чи не кожного разу, коли мова йде про інвестиції, інновації чи стартапи в нас люблять згадувати Ілона Маска, людину, яка вже встигла стати своєрідним міфом про «видатного винахідника та підприємця».

Відповідно, молоді люди на нього намагаються бути схожими, а політики – приводити в якості приклада успішного бізнесмена. 

Однак, реальність, здебільшого, відрізняється від міфології і тому повторити успіх Маска ще нікому в Україні не вдалося. Чому так і що потрібно для того, щоб вдалося – спробуємо розібратися. Й почнемо з історії падіння промислового виробництва в США. А саме, відповіді покійного вже засновника і керівника корпорації «Apple» Стіва Джобса президенту США Бараку Обамі на питання: чому мобільні телефони, що розробляються в США, роблять в Китаї? Відповідь Джобса була такою: «справа не тільки в тому, що в КНР можна менше платити робітникам, хоча вони досить кваліфіковані і старанні. Заводи там більш гнучкі, виробництво швидше перелаштовується при появі чергової новинки. Швидше, ніж в США, змінюється оснащення, швидше переходять на новий продукт виробники комплектуючих».

Американський істеблішмент, який вже тоді шукав відповідь на питання щодо можливої ефективної протидії у протистоянні США та Китаю, оцінив цю відповідь адекватно. І… почав шукати можливість виправити ситуацію. Насамперед, такою відповіддю  виявилась мотивуюча модель розвитку сучасного успішного бізнесу. Саме модель бізнесу, а не щось інше стала тим інструментом, куди уряд США мав би вкладатися і… вклався! 

Бо історія успіху Маска – це історія взаємодії його компанії з урядовими установами та роботи за урядовими контрактами. Без цього, надвисокого показника довіри до компанії Маска, він ніколи не зміг би скористатися іншими можливостями американської фінансової інфраструктури і залучити до своєї компанії кошти інвесторів.Так, до числа найбільших акціонерів Tesla входять: Vanguard Group, приватна інвестиційна компанія, яка оперує активами в розмірі майже 6 трлн доларів, BlackRock (активи на 6,8 трильйонів), State Street Corporation (2,8 трильйона) та інші.

Окрім того, компанії Маска не володіють жодним технічним ноу-хау і не отримують патентів. Керуючи, він використовує дуже своєрідну модель, яка ґрунтується на відмові від права володіння. І пояснює це так: «У нас немає патентів. Нашим основним конкурентом в довгостроковому плані є Китай. Якщо ми опублікуємо патенти, це буде нерозумно, тому що китайці використовують їх як готові рецепти». Тобто, Маск підкреслює, що його бізнес-модель, це конкурент саме Китаю! Тому вона й цікава уряду США!

Чи заперечує це геніальність самого Маска? – ні! Проте, відповідь на питання «чи досяг би Маск успіху, якби жив в Україні?» - «ні». Чому? Бо він елементарно не знайшов би грошей!

Оскільки: 

 - не зміг би отримати кредит у вітчизняній банківській системі, бо в Україні неможливо отримати кредит без застави, на тривалий термін і під низький відсоток;

- не зміг би залучити гроші на фондовому ринку України, тому що він дуже слабко розвинений та практично не працює як треба, можна навіть сказати, що його немає в класичному розумінні;

- не зміг би знайти гроші у приватних інвесторів, так як жоден інвестор в Україні не вкладе кошти у проект з тривалим терміном окупності і великими ризиками;

- не зміг би отримати замовлення від держави, а якщо б навіть і зміг… то це йому б не допомогло! Тому що на виробництво потрібні гроші авансом, а наша держава, на противагу США, не хоче платити авансом, а тільки по факту. І то не відразу, а частинами.

Відповідно, для того, щоб з’явився «український Ілон Маск», насамперед потрібно:

 - поява довгострокової стратегії економічного розвитку України;

  - формування Фондового ринку;

 - зміна принципів функціонування банківської системи з орієнтуванням її на кредитування реального сектору економіки;

- створення сприятливого інвестиційного клімату та поява державних гарантій майнових прав інвестора;

- формування іншої моделі системи державних закупівель, що не буде ґрунтуватися на одному показнику – «найнижчий ціні», а буде спиратися на низку однакових за вагою (чи ранжованих в інших спосіб) критеріїв досягнення показників, визначених у галузевих стратегіях розвитку.

Без цього, будь-яка бізнесова чи адміністративна геніальність не допоможе. Бо якщо держава не створює необхідних умов для зростання бізнесу, бізнес може лише існувати, а не розвиватися.