Що не так з транспортною стратегією Мінінфраструктури до 2030 року
Найгострішою проблемою для вітчизняної транспортної галузі була відсутність працюючої стратегії, за якою держава розвиватиме інфраструктуру України
У 2018-му році була ухвалена Кабміном стратегія Drive Ukraine 2030. Після зміни влади, приходу в Мінінфраструктури міністра Владислава Криклія, ця стратегія жодним чином не виконувалася. А 7-го квітня 2021-го року Мінінфраструктури показало ухвалений документ під назвою «План дій по реалізації Національної транспортної стратегії до 2030 року». Це практично копія стратегії Drive Ukraine 2030. Тобто, одразу кидається в очі, що практично за три роки Мінінфраструктури бере на озброєння стратегію попередників, яку до цього часу навіть не почали виконувати. І не адаптує її до сучасних реалій. Далі я поясню, чому це важливо. Але для початку зупинюся на кількох моментах
Ризики плану Мінінфраструктури
По-перше, «План дій» починається із пунктів, що до 2022 року Мінінфраструктури спільно із Держстатом планує налагодити систематичний збір інформації про результати роботи транспортних держпідприємств, і до того ж 2022 року МІУ планує налагодити регулярну публікацію на своєму сайті статистичних даних про роботу усієї транспортної галузі. Іншими словами – міністр інфраструктури Криклій визнав, що у нього по факту немає якісних даних про роботу ввіреної йому галузі, і щоб виправити такий провал, потрібно майже рік.
Але як можна ухвалювати рішення відносно всієї галузі, якщо немає надійних даних?
По-друге, Мінінфраструктури взяло собі за мету «створити передумови для приватизації Українського дунайського паропластва». Виходить, що в МІУ не придумали нічого кращого, ніж просто продати УДП. Нагадаю, що це ДП має 455 річкових суден балансовою вартістю понад 2 мільярди гривень, а також будівлю в Будапешті. І цілком можна було б знайти шлях, як зберегти УДП у власності держави, і навіть використати його з великою користю. Прописавши окрему стратегію розвитку Дунаю як транспортної артерії, Україна зможе використовувати цю ріку як «транспортні ворота» в Європу, котрі обслуговує екологічно чистий транспорт.
До речі, про транспорт та екологію. Єврокомісія в грудні 2020 року прийняла "Стратегію сталого та розумного розвитку мобільності", котра зокрема передбачає максимальний перехід транспорту країн ЄС на «рейки екологічності». Було б логічно, якби наша транспортна галузь також йшла в руслі цього документу, але «План дій» Мінінфраструктури цьому не сприятиме. В міністерстві не знайшлося компетентних людей, які б адаптували план під європейські реалії сьогодення.
Наприклад, Євросоюз бере курс на переведення вантажів із автотранспорту на більш екологічні залізничний і річковий транспорт, і при цьому вантажівки із дизельними двигунами мають бути замінені на вантажівки з електродвигунами. Мінінфраструктури не передбачило таку річ і цей план доведеться розробляти окремо.
Євросоюз бере курс на розвиток швидкісних залізниць, які мають замінити собою авіатранспорт, і мета цього – зменшення викидів вуглецю в атмосферу. Мінінфраструктури наголошує, що до 2023 року «Укрзалізниця» за власні кошти має купити 10 швидкісних електропоїздів, хоча це нереалістична задача, бо йдеться про інвестицію в понад 10 мільярдів гривень, яких в УЗ нема. Натомість – ті ж 10 мільярдів гривень держава планує витратити на реанімацію регіональних аеропортів. По залізниці в «Плані дій» від Мінінфраструктури йдеться, що у той час, поки «Укрзалізниця» взагалі деградує, доказом чого є хоча б нещодавна аварія “Інтерсіті”, а про зношеність колій ледь не на 90% в нас не каже хіба лінивий, міністр інфраструктури пропонує будувати за грантові 11 мільйонів євро «євроколію» до Львова, щоб начебто організувати рух швидкісних поїздів до ЄС. І також – відновлювати колію 1520 мм для транскордонного сполучення Словаччини, України та Румунії.
Також Мінінфраструктури прописує, що розвитком річкового транспорту в Україні має Адміністрація морських портів України. Зокрема, купувати та утримувати річкові криголами та інші спеціальні судна. І чомусь, по версії очільника МІУ, Україна має займатись не ремонтом критично зношених судноплавних шлюзів, а розвитком проекту «водного шляху Е-40», від якого вигода зараз є лише для однієї країни – Білорусі.
Що маємо в підсумку?
Міністр інфраструктури за півтора роки перебування на посаді не втілював у життя пункти існуючої транспортної стратегії Drive Ukraine 2030. Після чого написав власний “План дій”, який дублює цю стратегію, навіть не адаптувавши її до викликів сьогодення. Ми ж всі втратили кілька років часу. Враховуючи те, що Мінінфраструктури раніше не спромоглося виконувати пункти стратегії, яку зараз копіює, то можна чітко передбачити, що і “План дій” Криклія так і залишиться на папері. Оскільки в міністерстві немає компетентних людей для адаптації стратегії під європейські норми, а також не існує тих, хто розуміє системність виконання положень. Щоправда, для приватизації УДП замість пошуку шляхів використання ДП в інтересах держави чималих знань не треба.
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов вчора о 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв вчора о 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук вчора о 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко вчора о 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков вчора о 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар вчора о 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич вчора о 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 522
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 236
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 169
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 154
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 123
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 10470
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9867
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 5708
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 5125
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 5080