Відкриті дані, закриті справи, опущені руки
Перша фундаментальна проблема, з якою стикаються будь-які розслідування забруднень з боку підприємств – це відсутність доказової бази.
Історія з обшуками на “АрселорМіттал”, що трапилась влітку в Кривому Розі викрила глобальну проблему. Підприємство тоді звинуватили в “екоциді” – мовляв, через його діяльність та утворені внаслідок неї шкідливі викиди в Кривому Розі збільшується кількість онкологічних захворювань. Щоб встановити відповідність роботи підприємства екологічним та санітарним нормам, за “АрселорМіттал” взялося аж сама СБУ. Але що ж робити з тими підприємствами, до яких Служба Безпеки України поки що не дісталась?
Відкриті дані
Перша фундаментальна проблема, з якою стикаються будь-які розслідування забруднень з боку підприємств – це відсутність доказової бази. Припустимо, що на околиці умовного смт знаходиться умовний завод з виробництва побутової хімії. Мешканці смт скаржаться на забрудення грунтів та стічних вод хімікатами, проте завод все заперечує – мовляв, ми виконуємо заміри у себе на підприємстві, і у нас все в межах норми.
В такій ситуації, мешканцям умовного селища потрібно знайти якийсь спосіб, щоб виміряти рівень забруднення тих самих вод та грунтів і довести причетність заводу. І така можливість існувала завжди – але лише на папері. До реформи державної системи моніторингу довкілля, цей моніторинг здійснювався 11 різними державними агентствами та установами, чиї обов’язки часто перетинались і в результаті не виконувались ніким.
Та найгірше було з доступом до існуючих даних: всі ці установи, що регулярно проводили заміри стану повітря, вод, грунтів і т.д. ніде ці дані не оприлюднювали. Мешканцям умовного селища доводилося писати офіційні запити на адреси тих самих держустанов, де вони стикалися з усіма дивами української бюрократії. Фактично, ці дані існували та не існували водночас, адже реальної можливості скористатися ними майже не було.
Тепер же, в темному світі екологічного моніторингу з’явився промінь світла – проект Open Access. Це – проект який взявся за відкриття на одному ресурсі всіх даних про забруднення довкілля. Всі дані тепер почали завантажуватись на Відкрите довкілля - систему, яка збирає інформацію про стан довкілля з усіх контролюючих органів та публікує її в форматі відкритих даних. Це означає, що кожен охочий – від чиновника до простого мешканця умовного селища, – може в кілька кліків дізнатись стан довкілля в своєму регіоні.
Це – дуже потужний інструмент з великим майбутнім, але який, на превеликий жаль, сьогодні ще не призведе до ґрунтовних змін у захисті довкілля найближчим часом. Чому?
Закриті справи
Будемо відвертими: українська правоохоронна та судова системи не користуються великою довірою, і на те є об’єктивні причини. В ситуації з “АрселорМіттал” суспільна думка розділилася на 2 табори: одні підтримують дії СБУ та закликають покарати підприємство за “екоцид”, інші ж – розглядають це як наступ на бізнес та атаку великого платника податків.
Цю ж карту може використати будь-який завод, з яким спробують вступити в конфлікт мешканці умовного селища. Екологічне право та реальні покарання винуватців у порушенні законодавчих екологічних норм в Україні – доволі рідкісне явище. Останніми роками добре запрацювала Державна екоінспекція, проте крім штрафів за порушення правил природокористування, необхідно створювати такі умови, за яких ці норми не порушуватимуться в майбутньому.
Якщо мешканці нашого умовного селища скористаються відкритими даними та встановлять, що їх завод перевищує норму викидів в десятки разів, покарати його буде все ще надзвичайно важко. З високою ймовірністю, заможне підприємство зможе вплинути на рішення будь-якого суду, або затягнути цю справу до відсутності будь-якого реального покарання.
Проте, ще ймовірніше, що за умови відсутності цих відкритих даних по забрудненню, мешканці селища й близько не дійдуть до судів.
Опущені руки
Основна проблема, що зупинятиме громади в усіх подібних випадках – це низька активність та обізнаність у веденні адвокаційних кампаній. В той час, коли в столиці та великих містах молодь створює open-source стартапи, в регіонах значна кількість людей ледве володіє базовими навичками роботи з комп’ютером та інформаційними технологіями. Відкриті дані залишатимуться “закритими” для них просто через нерозуміння того, як ними скористатися.
Ну а друга проблема – це тотальна зневіра у свої сили та можливість на щось впливати. У випадку з “екоцидом” на рівні нашого умовного селища, для ефективного вирішення проблеми має з’явитись ініціативна група мешканців. Ці люди матимуть писати звернення та скарги, звертатись до представників місцевих рад, привертати увагу журналістів, шукати досвідчених активістів для допомоги у притягненні заводу до відповідальності, тощо. На практиці, такі групи майже ніколи не виникають просто тому, що люди не вірять у можливість позитивного фіналу та не вміють створювати навіть елементарні низові ініціативи.
Створення системи екологічного моніторингу з його оперативним оприлюдненням на відкритих платформах як Відкрите Довкілля – це вже величезний стрибок вперед. Проте, щоб скористатися цією можливістю, необхідно навчати громади базових принципів самоорганізації та активізму й проводити масштабну роботу з вдосконалення судової та правоохоронної систем. Інакше, закриті справи та опущені руки не дадуть жодного шансу відкритим даним змінити ситуацію із захистом довкілля та притягнути бодай когось до відповідальності без втручання на найвищому рівні за Криворізьким сценарієм.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 170
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 51
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 17019
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 8006
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4939
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4840
-
Україна за допомогою ЄБРР запустить нову фондову біржу: меморандум
Фінанси 4535