Втрачені мільйони: як місцеві бюджети недоотримують через неефективне використання земель

Важливість земельного ринку для збереження та зміцнення фінансової спроможності громад – важко переоцінити.

Земельний податок, орендна плата за використання комунальних земель, єдиний податок із с.-г. виробників, ПДФО, отримані від оренди чи продажу земельних ділянок тощо – не перший рік приносять значні доходи для територіальних громад. Починаючи з жовтня 2021 року, надання комунальних земель в оренду відбувається через електронні аукціони на платформі Prozorro.Продажі. Відтоді було успішно передано в оренду 9245 земельних ділянок комунальної власності сукупною площею 78,8 тис. га, що приносить громадам щорічно 674,8 млн грн доходу.

За останній рік сукупні надходження від с.-г. земель до бюджетів громад збільшились на 15%. Частка доходів, пов’язаних із сільгоспземлею, у сукупних податкових надходженнях громад цьогоріч зросла з 11% до 14%, що вкотре підтверджує важливість земельного ринку для збереження та зміцнення фінансової спроможності громад. Згідно з даними KSE Агроцентру, серед лідерів за бюджетними надходженнями від обігу та використання с.-г. земель за результатами липня 2024 року є Дніпропетровська − 656 млн грн, Одеська − 374 млн грн, Київська − 216 млн грн та Полтавська обл. − 209 млн грн. Лідерами за бюджетними доходами у розрахунку на одиницю площі с.-г. земель (дохід на гектар за місяць), як і раніше, є громади Дніпропетровської − 261 грн за га, Львівської − 164 грн за га, Одеської − 145 грн за га, Чернівецької − 140 грн за га, Закарпатської − 139 грн за га та Івано-Франківської громади − 136 грн за га. До речі, ціни оренди на земельних торгах у серпні 2024 року перевищили липневий показник на 5%.

Утім і тут є своя ложка дьогтю − цей показник міг би бути ще більшим. Однак більшість надходжень громад від оренди с.-г. земель досі припадають на договори оренди, які укладалися або за старою процедурою офлайн-аукціонів, або ж за прямими договорами. Тобто за умови, якщо вся комунальна земля, яка передавалась в оренду з 2015 року, проходила б через Prozorro.Продажі, громади отримували б додатково 64,5 млн дол. до своїх бюджетів щорічно. Але є і позитивні зміни: деякі громади таки уклали на конкурентних онлайн-аукціонах договори про оренду с.-г. землі на суми, що складають 5-15% їхніх річних бюджетних доходів.

Окрім цього, серед потенційних джерел збільшення доходів громад від обігу та використання с.-г. земель можна виокремити:

• збільшення кількості реєстрації земель у Державному земельному кадастрі (потенціал зростання бюджетних доходів громад завдяки реєстрації усіх с.-г. земель у Державному земельному кадастрі може сягнути понад 10 млрд грн)
• ріст показників так званого «формального» обробітку земель через Державний аграрний реєстр (за даними Світового банку, лише за перші 3 місяці роботи Державного аграрного реєстру, кількість землі, яка обробляється неофіційно, зменшилась на 3,36 млн га або близько 7%)
• гуманітарне розмінування, яке дозволяє повернути в обіг та обробіток землі забруднені вибухонебезпечними предметами (за оцінками Tony Blair Institute, понад 20% регіонального ВВП через заміновані території втратили Чернігівська, Сумська, Миколаївська та Харківська обл., загалом місцева влада недоотримує понад 1,1 млрд дол. місцевих податків) тощо

У такий спосіб ми бачимо, що сільськогосподарська земля відіграє дедалі більшу роль у наповненні місцевих бюджетів, а за умови, якщо її використовувати правильно – цей показник лише зростатиме. Це поле для роздумів громад, адже ці кошти – це відбудова, нові укриття, садочки, школи та лікарні, вуличне освітлення.