Кандидатство в члени ЄС для України – тест для ЄС
Україна як ніколи близько підійшла до Європейського Союзу – для когось мрія, для когось – щось величне і добре, яке вирішить в мить усі наші проблеми, а для когось – страх.
Міністр закордонних справ України Д.Кулеба нещодавно заявив що рішення країн ЄС надати або не надати Україні статус кандидата на членство є тестом на те, наскільки європейські партнери щирі у відносинах з Україною, та визначить майбутню історію Європи. Наразі усі сили наших органів влади та громадськості кинуто на те, щоб «додавити» потрібне нам рішення.
24-25 червня 2022 року відбудеться черговий саміт Європейської Ради – інституції ЄС, який складається з глав держав і урядів, і яка вирішує найбільш глобальні і стратегічні питання. Очевидним є те, що питання розширення ЄС (тобто збільшення його членів) є стратегічним і тому обговорюється на найвищому рівні і є абсолютно політичним. Як заявив голова Європейської Ради Ш. Мішель і підтвердив Президент Франції Е.Макрон (країни, яка головує наразі в ЄС), що заявка України буде точно розглянута на цьому саміті.
Що цьому передує?
За кілька днів до саміту Європейська Комісія («уряд» ЄС) опублікує Висновок щодо готовності України до вступу в ЄС. Простими словами кажучи, Комісія надасть свою оцінку чи відповідає Україна трьом критеріям вступу – політичного (як функціонує демократія), економічного (як працює і чи працює ефективно ринкова економіка), правового (наскільки наша правова система гармонізована з правом ЄС так зване acquis ЄС). У Висновку Комісія надасть свої рекомендації для політиків. І як правило вони до них дослуховуються.
Певні країни старої Європи будуть слідувати цьому Висновку, деякі країни нас підтримують безумовно, і є нашими «адвокатами», а деякі – проти, але не проти нас, а проти подальшої політики розширення без її значного перегляду, мотивуючи, що є і інші країни (Західних Балкан), які чекають вступу.
В усіх державах, які вже визнані кандидатами є свої проблеми, як політичні, так і технічні, які не дозволяють їм наразі стати членами ЄС. Але Україна – це інший кейс. І ми це всі розуміємо. Жодна інша країна не проходила через війну за європейський вибір і європейські цінності. І це наш козир.
Рікард Юзвяк, Редактор Радіо Вільна Європа у Брюсселі (на якого дуже часто рівняються і прислухаються щодо правдивої інформації з кулуарів ЄС) в своєму Twitter написав, що деякі країни ЄС (без вказання їх назв) задовольняються лише наданням України статусу «потенційного кандидата», якими наразі є Боснія і Герцеговина і Косово. Рішення щодо розширення в ЄС ухвалюються лише консенсусом – тобто усі держави мають бути «за».
І це лише політика. Адже Україна ніяк не може бути в одному «кошику» з Боснією і Косово, і наші «проблеми» не схожі з їх зауваженнями, на підставі яких їм не надають поки що статус «кандидата».
Отже, ми опиняємось у патовій ситуації – коли адвокати України – Польща та країни Балтії можуть не погодитись з таким розвитком ситуації, наполягаючи на негайному наданні статусу кандидата в члени ЄС для України. А менш «прихильні» до такої ідеї (наприклад, Австрія, Бельгія, Угорщина – які вже заявляють про те, що Україна повинна спочатку бути «готова» навіть до кандидатства) заблокують таку пропозицію, погоджуючись лише на проміжний статус.
Пошукаємо позитив у кожному з розвитку ситуації. В обох випадках Україна з політики сусідства і Східного Партнерства переходить до політики розширення, тобто отримує нарешті те, чого ми були позбавлені в 2014 році – це європейська перспектива, тобто обіцянка, що ми станемо членом ЄС. І ми отримуємо доступ до передвступних фондів ЄС – і навіть будучи «потенційним кандидатом», окремим рішенням ЄС ми зможемо отримати доступ до цих фондів для кандидатів. Але є одна разюча відмінність: з кандидатом в члени ЄС відкриваються офіційні перемовини і кожен кандидат погоджує з ЄС відкриття крок за кроком глав (яких є 35), розбиті за темами – вільний рух товарів, конкуренція, екологія і т.д. і під кожну з цих «глав» виділяються окремі кошти, як вже стало популярним «на реформи». В той час як з потенційними кандидатами такі перемовини не відкриваються і доступ до фондів може бути лише наданий за правилами і доброї волі ЄС.
Ситуація 2022 року – це не 2014 рік, і я не думаю, що ми маємо погоджуватись на щось менше, коли є реальним вижати з цієї ситуації повний максимум. Подивимось, що буде, адже в умовах, яких опинилась Україна, Європа і світ вже змінюється стрімголов. Та попередній прогноз буде таким – все буде залежати від ситуації на фронті, від Висновку Комісії, та від злагодженої роботи нашої дипломатії та громадянського суспільства.
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці Юрій Стеценко 14:34
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська 12:44
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист Юрій Бабенко 12:05
- Енергетичний ринок України: як європейські трейдери закрили епоху "домашніх правил" Ростислав Никітенко 08:40
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич вчора о 19:38
- Системно-синергетична стратегія сталого розвитку України Вільям Задорський вчора о 18:39
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол вчора о 10:47
- БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів Костянтин Ульянов (Valde) 05.01.2026 19:03
- Культура в часи зламу: як Київ 1918 року перегукується з Україною 2025-го Наталія Сидоренко 05.01.2026 18:00
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості Андрій Вігірінський 05.01.2026 16:37
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання Наталія Качан 05.01.2026 15:20
- Подарунок декларанту: де закінчується ввічливість і починається правовий ризик Андрій Мазалов 05.01.2026 14:53
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ Сергій Комнатний 05.01.2026 11:25
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? Дмитро Ламза 03.01.2026 18:17
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона 02.01.2026 10:30
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 343
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 160
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання 91
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 76
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості 71
-
Удар по казні Путіна. Експортні ціни на нафту Urals впали найнижче з часів вторгнення РФ в Україну
Бізнес 32164
-
Оболонський проспект у Києві запропонували продовжити до Подолу
Бізнес 22392
-
Bloomberg: Найбільший покупець відмовляється від венесуельської нафти, бо блокада США піднімає ціну
Бізнес 7006
-
Мазепа змінив плани на завод "Кузня на Рибальському"
Бізнес 2226
-
Київ визначився з розміром претензій до колишнього підрядника метро на Виноградар
Бізнес 1621
