Щодо фінансових результатів діяльності АТ "Українська залізниця" за I півріччя 2021 року
Укрзалізниця, корпоративне управління.
Сьогодні, за інформаційним спамом, пов'язаним із “замахом” на Першого помічника Президента Зе Сергія Шефіра, в який, чим більше з'являється інформації, тим менше віриться, на другий план відійшло декілька інших, справді, важливих для суспільства подій.
На моє переконання інформація щодо фінансового стану “Укрзалізниці” та взагалі всього, що стосується корпоративного управління цієї стратегічної державної компанії, насправді є куди більш значущою для суспільств. Бо чим далі, тим більше цю державну компанію заводять у фінансову прірву. Причому варто нагадати, що ще декілька років тому, попри суттєві претензії до менеджменту цієї компанії, вона все ж таки генерувала стабільні прибутки.
З оприлюдненої фінансової звітності “Укрзалізниці” наведу низку даних, які демонструють, що внаслідок некомпетентності та корумпованості менеджменту компанії та можновладців її цілеспрямовано ведуть до банкрутства. За що неминуче доведеться заплатити всім нам.
Отже:
1. Позитивна курсова різниця склала 1,37 млрд. грн. Тобто, якби не підвищення курсу гривні, збиток «УЗ» був би не 1,4 млрд. грн., а майже 2,8 млрд. грн.
2. Залишок непокритого збитку виріс на 12,25 млрд. грн. або на 33% більше у порівнянні з I півріччям 2020 року (далі — аналогічний період минулого року “АПМР”). Зростання непокритого збитку може призвести до того, що у «Укрзалізниця» буде від'ємне значення капіталу і чистих активів.
3. Адмін. витрати зросли на 122 млн. грн., або 30% більше у порівнянні з АПМР. Якщо у компанії знижується обсяг продажів, вона скорочує адмін. витрати. “Укрзалізниця” робить навпаки — керівництву цієї компанії, звісно, не шкода державних грошей.
4. Витрати на паливо та енергію зросли на 1,6 млрд. грн. або на 25% (у порівнянні з АПМР). Тобто, витрати зросли при зниженні обсягів перевезень і аномально низьких цінах на електроенергію у I півріччі 2021 році.
5. Прибуткові підприємства “Укрзалізниці” заплатили податку на прибуток у 4,2 рази менше, ніж за АПМР (14,99 млрд. грн. за I півріччя 2020 року проти 3,59 млрд. грн. за I півріччя 2021 року).
6. У I півріччі 2020 року унітарні підприємства “Укрзалізниці” перерахували частину чистого прибутку до держбюджету в сумі 2,17 млрд. грн., у I півріччі 2021р — 0 грн.
7. Грошових коштів на рахунках “Укрзалізниці” на кінець I півріччя 2021 року було у 2 рази менше, ніж на кінець АПМР (1,8 млрд. грн. проти 3,55 млрд. грн.), і в 1,4 рази менше, ніж на початок 2021 року (2,5 млрд. грн.).
8. Негативний чистий потік від інвестиційної діяльності — мінус 2,65 млрд. грн. (у АПМР позитивний — плюс 0,2 млрд. грн.). Тобто, замість інвестицій в рухомий склад та інфраструктуру (для поліпшення їх технічного стану) був розпродаж активів “Укрзалізниці”. До речі, не виключено, що задешево.
9. Придбання основних засобів в 11 (!) разів менше, ніж в АПМР (36 млн. грн. проти 396 млн. грн.). Тобто, ніякого поліпшення технічного стану “Укрзалізниці” не передбачається.
10. Витрати на кап. будівництво у 5,2 рази більше, ніж за АПМР (1,196 млрд. грн. проти 0,23 млрд. грн.). Не секрет, що при кап. будівництві замовник (тобто керівництво “Укрзалізниці”) отримує “валізи вагомих аргументів”.
11. Власний капітал “Укрзалізниці” зменшився на 5,1 млрд. грн.. Що означає “проїдання” власного капіталу державної компанії.
12. Заборгованість за довгостроковими кредитами зросла на 84% (!). Це можна було б зрозуміти, якби були інвестиції або придбання основних засобів, але цього не було (див. пункти 8 та 9).
13. Розмір позичених коштів (20,8 млрд. грн.) у I півріччі 2021 році перевищує розмір погашених коштів (19,8 млрд. грн.). Це свідчить про дефіцит грошових коштів “Укрзалізниці”.
14. План по доходах за I півріччя 2021 року виконаний на 94,8%. Недоотримано 2,032 млрд. грн. доходів. З огляду на постійно зростаючи тарифи на вантажні перевезення, невиконання плану по доходах пояснюється заниженими тарифами на пасажирські перевезення. Керівництво “Укрзалізниці” не робить зусиль для налагодження співпраці з урядом та з органами місцевого самоврядуванням щодо розробки прозорого механізму субсидування тарифів на пасажирські перевезення. Тобто, ми і далі маємо справу з так званим перехресним субсидуванням (збитки від планово занижених тарифів на пасажирські перевезення покриваються за рахунок вантажних перевезень).
15. Кредити від «Ощадбанку РФ» складають загальну суму 323 млн. доларів США за ставкою 11,5%. Згідно з даними НБУ середні ставки за доларовими кредитами українських банків у серпні 2021 року 3,2% річних, тобто, у 3,6 (!) разів нижче. Роботи по зниженню ставки по кредитах від «Ощадбанку РФ» до ринкового рівня, судячи з усього, не проводиться.
У зв'язку з цим хотілось би спитати урядовців та менеджмент цієї держкомпанії: “Ви там, шановні, взагалі подуріли?”
Який же висновок можна зробити з наявної інформації про діяльність “Укрзалізниці”. Очевидно, що замість наведення порядку і підвищення ефективності, всі проблеми правління та наглядова ради “Укрзалізниці” хочуть вирішувати не за рахунок підвищення тарифів на вантажні та пасажирські перевезення.
При цьому, на жаль, нове керівництво поки навіть не висловлює пропозицій по вирішенню проблем, які лише нагромаджуються.
Ну і, як вже неодноразово зазначав, все вказує на те, що незважаючи на всі обіцянки міжнародним партнерам, проводити реформування цієї державної компанії в урядовців бажання відсутнє. А якщо це так, тоді зміни у складі членів наглядової ради “Укрзалізниці” нічого не змінять.
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13455
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 13154
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5174
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4604
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 4547