Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
31.05.2021 16:18

Чи спроможні можновладці чути аргументи представників бізнесу та експертів?

Економіст, експерт-аналітик

Податкова та регуляторна політика

27 травня брав участь у круглому столі, організованому Спілкою українських підприємців (СУП).

Головна мета заходу  у час незавершеної пандемії коронавірусу та періодичних карантинних обмежень провести спільне обговорення представників влади та бізнес середовища щодо необхідних заходів для сприяння розвитку підприємницької діяльності в Україні.

Це особливо актуально, тому що, навіть після того, як вдасться повністю подолати пандемію, бізнесу відразу легше не стане. Важливо, щоб представники влади та бізнесу почули один одного та зрозуміли, які стимули можна та варто застосувати для відновлення діяльності представників малого та середнього бізнесу, у тому числі мікробізнесу.

На жаль, з представників влади була лише одна з керівниць департаментів Державної податкової служби. Хоча очікувалася від представників парламенту участь Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Також мали брати участь представники Міністерства економіки та Державної регуляторної служби.

Враховуючи їхню відсутність, лише можна сподіватися, що, висловлене представниками бізнесу та експертного середовища, буде передане та головне — почуте керівництвом уряду та народними депутатами.

Наведу тези того, про що казав я.

По-перше, варто пам’ятати, що ситуація з COVID-19 в Україні покращиться ще нескоро. Рівень вакцинації в нашій країні дуже низький і до кінця року навряд чи будуть кардинальні зміни в цьому. Хоча б тому, що незрозуміло, коли в Україні буде достатня кількість доз вакцини. А без масової вакцинації, яка охопить щонайменше 70 відсотків дорослого населення та підлітків, вийти з нових хвиль поширення коронавірусу не вдасться.

У жовтні-листопаді очікується нова хвиля захворюваності на коронавірус і нова боротьба за виживання малого та середнього бізнесу. Але, на жаль, з великою впевненістю можна стверджувати, що і вона буде не остання. За сумними оцінками медичних експертів нам доведеться пройти, принаймні, ще одну хвилю спалаху масової захворюваності — навесні 2022 року.

Питання у тому, чи встигне оговтатися бізнес до осені та чи переживе ще ці дві хвилі спалаху пандемії та карантинних обмежень? Зараз владі необхідно підтримувати бізнес, а не вводити чергові регуляторні обмеження та збільшення податкового тиску.

По-друге, був змушений знову наголошувати, що згідно Податкового кодексу України будь-які нововведення, які призводять до збільшення податкового навантаження, мають вводитися в дію лише з нового бюджетного року, і за умови, що вони ухвалені парламентом, підписані главою держави та оприлюднені до завершення червня поточного року.

При цьому, вкотре пояснював, що з точки зору економічного ефекту, представникам МСБ потрібно закликати не до зниження ставки ПДВ, а до кардинального та постійно діючого зниження ставки ЄСВ для них. Щоби ними сплачувався ЄСВ лише з мінімальної зарплати та на рівні 10 відсотків. Це може суттєво зменшити податковий тиск на них, сприятиме виведенню зарплат найманих представників, відповідно і самої бізнесової діяльності, з “тіні”.

По-третє, обмежень, пов'язаних з перманентними локдаунами, більш ніж достатньо, щоб знищити малий та середній бізнес, тож нащо його зараз додатково обмежувати абсолютно нераціональним регулюванням? До чого ці обмеження приведуть та яка користь державі від них?

Враховуючи це, слід нагадати, що в Україні існує практика аналізу регуляторного впливу (АРВ) нормативних актів, який, на жаль, використовується нечасто. Цей аналіз допомагає спрогнозувати, як ті чи інші нормативні зміни вплинуть на бізнес та взагалі соціально-економічну ситуацію в країні. Було б дуже доречно, якби такий АРВ робили перед реєстрацією кожного законопроекту, а також, що не менш важливо, перед голосуванням законопроектів у другому читанні. Бо саме у поправках до законопроектів, які подаються на голосування у другому читанні, з'являється купа абсурдних та корупціогенних норм. При цьому, які, часто-густо не мають жодного відношення до формального предмету законопроектів, що подаються до парламенту та голосуються у першому читанні.

Впевнений, що за умови обов'язкового АРВ законопроектів, парламентом ухвалювалося би набагато менше непродуманих та корупціогенних регуляторних та податкових ініціатив.

По-четверте, будь-яке регулювання має бути зваженим, особливо зараз — у час продовження пандемії коронавірусу та певний час після її подолання. Внесення таких регуляторних змін потребує обов'язкового попереднього публічного обговорення в експертному середовищі та у профільних асоціаціях. Як засвідчує досвід всіх років незалежності, якщо цього не робиться, неминуче з'ясовується, що ці нові регуляції та податкові нововведення вкрай непродумані та відверто некомпетентно виписані.

І останнє — в разі впровадження нових регуляторних вимог та обмежень неодмінно мають встановлюватися адекватні саме для відповідної сфери діяльності строки перехідних періодів, щоби бізнес встиг до них підготуватися.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи