Коментар щодо зростання/зниження вартості капіталів українських мільярдерів
Зростання/зниження вартості капіталів українських мільярдерів
Вкотре спостерігаю за маніпуляцією громадською думкою щодо зростання/зниження вартості активів наших мільярдерів та мультимільйонерів. Наші та іноземні ЗМІ, наводячи інформацію про розмір статків цих дуже багатих людей, не пояснюють методику розрахунку. А саме розуміння цієї методики дозволяє краще усвідомлювати, що відбувається.
Насправді, коли ми бачимо регулярні повідомлення, що у Ілона Маска, Білла Гейтса, Джеффа Безоса чи у якихось інших мільярдерів на мільярди, інколи навіть на десятки мільярдів доларів збільшився чи зменшився рівень статків, бо на фондових біржах ціна їхніх акцій зменшилася чи зросла, то це, насправді, у переважній частині випадків зовсім ні про що не вказує. В реальності, у них є ті самі активи, які були і раніше. Говорити про їх зміну доцільно лише, коли вони фізично їх продають.
Те саме стосується і українських мільярдерів та мультимільйонерів. Оціночний розмір їх статків значною мірою залежить від процесів, які відбуваються на зовнішніх ринках. Якщо зростає попит і ціна на сировинну продукцію, тоді зростає і оцінка статків більшості з них. І навпаки, якщо попит і ціна на сировинні види продукції на зовнішніх ринках падає, то і оцінка вартості їхніх активів знижується.
Трохи відмінна ситуація у тих мільярдерів та мультимільйонерів, у яких ринок збуту продукції їхніх компаній значною мірою знаходиться у межах України. Так, наприклад, статки Порошенка, особливо у частині ключового активу — кондитерської компанії “Рошен” — значною мірою залежить від доходів населення. Їхнє зростання стимулює загальний споживчий попит, у тому числі на кондитерську продукцію, відповідно зростають доходи і оціночна вартість компанії “Рошен”.
Я колись пояснював, що відмінність тих чи інших українських мільярдерів та мультимільйонерів значною мірою залежить від того, яким бізнесом вони займаються. Якщо переважна частина чи взагалі весь бізнес пов'язаний з виробництвом та експортом сировини та напівфабрикатів, тоді такі бізнесмени цілком цинічно зацікавлені у курсовому знеціненні гривні та падінні доходів населення. Бо це знижує їхні витрати на фактори виробництва у межах країні (у першу чергу — на робочу сили), а натомість експортні валютні доходи у гривневому еквіваленті зростають. І навпаки — ті бізнесмени, ринок збуту продукції яких переважно знаходиться у межах країні, кревно зацікавлені у зростанні добробуту населення та розвитку економіки. Бо саме це сприяє збільшенню попиту на їхню продукцію, відповідно зростають їхні доходи та оціночна вартість їхніх компаній.
Звісно, українські мільярдери та мультимільйонери заробляють також на так званій владній ренті. Це коли вони, завдячуючи своєму впливу на політиків та держчиновників, мають можливість отримувати якісь природні ресурси чи товари та послуги державних підприємств за заниженою ціною.
І якщо ми говоримо про деолігархізацію України, то мова повинна йти не про “боротьбу з олігархами”, а, по-перше, про усунення можливостей заробляння на владній ренті, по-друге, створенні економічних умов, при яких вони будуть зацікавлені у розвитку у межах країни переробних підприємств зі значною доданою вартістю та відповідно зростанні реальних доходів населення. Тоді оціночна і реальна вартість їхніх активів буде значно стабільніша.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87050
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11258
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9249
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5719
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5427