Чи може децентралізація вважатися успішною історією?
Незважаючи на засилля "зради" у вітчизняній медіасфері все ж потрібно визнати, що децентралізація, на фоні інших реформ, принесла цілком позитивні результати.
Не треба бути сивочолим істориком щоб пригадати, що розмови про передачу повноважень та фінансів так би мовити “на місця” велися з часів отримання Незалежності. Але чесно кажучи, реально цим почалися займатися тільки після Революції Гідності. Уряд Арсенія Яценюка розпочав практичну роботу в цьому напрямку, потім естафету перехопив новий очільник Кабінету Міністрів Володимир Гройcман.
Звичайно, дехто вважає ці потуги успішними, хтось навпаки - провальними, як то кажуть точка зору залежить від місця сидіння. Але при цьому, позитивні наслідки децентралізації, передовсім в фінансовому сенсі, визнали навіть вороги української держави. Один з головних розпалювачів “руской вєсни” Олєг Царьов із великим жалем зазначив, що в українській глибинці завдяки децентралізації, почали ремонтувати школи, лікарні, займатися інфраструктурними проектами. Хай можливо не в тих обсягах, яких хочеться, але все ж процес зрушив з місця.
Якщо відкинути багатослівні теоретизування то практично децентралізація означає те, що в державно-адміністративному устрої України з’являються об’єднані територіальні громади (ОТГ), які на власний розсуд розпоряджаються частиною податків, що збираються на їх території. І саме це, за задумом ініціаторів, повинно стати рушієм якісних перетворень в регіонах. Само собою зрозуміло, що керівники на місцях набагато краще володіють інформацією куди направити гроші ніж припустимо столичний чиновник, який відповідає за планування бюджету.
До речі, перед запуском активної фази реформи можна було часто почути, що мовляв українське суспільство пасивне і не сприйме децентралізацію за дійсно потрібний інструмент розвитку громад. Але соціологи переконують в зворотньому. Так результати соціологічного дослідження, яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології в листопаді-грудні 2018 року говорять про те, що 58% опитаних вважають потрібною реформу децентралізації. Цікавим є той факт, що 43% розуміють децентралізацію як передачу повноважень та ресурсів в руки місцевим органам влади. І за великим рахунком це спрощення не далеке від істини. Адже гроші залишаються на місцях, що дозволяє територіальним громадам фінансувати утримання дитячих садків, шкіл, лікарень і будувати нові інфраструктурні об’єкти. Образно кажучи, влада стає ближчою. Одночасно з цим, новий тягар відповідальності примушуватиме місцевих керівників швидше та якісніше реагувати на виклики. Люди висуватимуть щоразу жорсткіші вимоги до своїх обранців, що призведе до формування того класу очільників, які готові працювати в непростих умовах, конкурувати між собою за інвестора а не просто сліпо виконувати вказівки з області чи Києва.
Як і в будь-якій добрій справі є тут і своя ложка дьогтю. В даному контексті такою можна вважати можливі війни регіональних еліт, які сприймають передачу повноважень та фінансів як шанс отримати чи закріпити свій вплив. А це вже реальна загроза втрати керованості країни. До того ж можна очікувати проблем від російських спецслужб, які неодмінно спробують скористатися такою можливістю та знову розіграти карту “штучності української єдності”.
Повертаючись до мови цифр хочеться сказати, що на сьогодні створено вже понад 900 об’єднаних громад, які користуються розширеними повноваженнями, ресурсами та землею. Доходи місцевих бюджетів за декілька років проведення реформи виросли більше ніж в 4 рази. В 2018 році уряд підтримав регіони у розмірі 37.8 млрд грн, що є рекордним показником. Ці гроші громади витрачають на свої проекти.
В наступних публікаціях я розповім про успішні випадки, які вже можуть похвалитися серйозними досягненнями. А їх повірте не мало.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87051
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11261
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9252
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5719
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5436