Питання мови не входить навіть в 15 проблемних питань, що хвилюють громадян… це у режимі спокою. А якщо цю тему активізувати? Рекомендую актуальний допис Богдана Яцуна :«Чи вилятиме хвіст собакою?»

^{_{Схоже,нинішня влада вирішила перевірити одне із ключових правил маркетингу: не лишепопит формує пропозицію, але й навпаки.}}

Що робить влада

ПР витягла краплену "мовнукарту" з єдиною метою – не програти на парламентських виборах. Як вонисподіваються цього досягти?

1. Мовне питання, як показують численні соцопитування,розділяє українське суспільство. "Маленька мовна війна" навколо законопроектуКолесніченка-Ківалова, з мордобоями в парламенті й на вулиці, має допомогтивладі зробити цей розподіл головним.

Партії регіонів дуже вигідно, щоб українські громадяни робили свій вибір наоснові ставлення до мовної політики – а не оцінки соціально-економічнихрезультатів дворічного правління влади, які є негативними для абсолютноїбільшості людей.

2. Спровокований мовний конфлікт має за мету не дозволитиперетік голосів розчарованих виборців регіоналів до опозиційних сил зекс-помаранчевого табору, які підтримують українську як єдину державну мову.Через кампанію захисту прав російськомовних та недопущення "насильницькоїукраїнізації", виборці регіоналів мають отримати мотив знову проголосуватиза ПР, тому що "хотя они сволочи, но наши".

Таким чином, ПР планує змінити порядок денний виборчої кампанії допарламенту. Висунути на перший план питання мовної та культурної ідентичності,яке регіонально розділяють українське суспільство, та усунути на задвіркипитання захисту соціально-економічних та громадянських прав, які є спільнимидля всіх громадян від Львова до Луганська.

Фактично, це спроба повторити сценарій президентських виборів 2004 року зподілом України на різні сорти.

Іншого способу втриматися при владі – у ПР, схоже, не залишилося.

Що може зробити опозиція

Не можна діяти симетрично, оскільки це рівнозначно грати за сценарієм влади.Опозиція не має дати владі своїми ж руками розколоти українське суспільство заставленням до мови та перетворити мовне питання на топ-тему виборчої кампанії.

Головна умова перемоги опозиційних сил – критика й просування зрозумілої тареальної альтернативи до соціально-економічної політики цієї влади, яка насьогодні обслуговує інтереси вузької групи олігархів та чиновників коштом усіхгромадян, незалежно від регіону.

Як можна вийти з нав'язаної регіоналами "мовної війни" ізнайменшими втратами:

1. Необхідно щоденно просувати тезу: штучним мовнимконфліктом влада намагається відвернути увагу людей від своєї антинародноїсоціально-економічної політики. Тим більше, що доказів для цьоговистарчає. Наприклад, 5 червня правляча більшість не тільки прийняла в першомучитанні мовний законопроект, але й ухвалила закон про скасуванняпільг для окремих категорій громадян.

2. Не дозволити загнати себе в іміджеве гетто"агресивних українізаторів і русофобів", у протиставленні до"гуманних захисників загальнолюдських прав", як це вже заразнамагається подати влада. Опозиція має переконати людей в усіх регіонах, щовона поважатиме мовні права – і україномовних, і російськомовних; а те, щозараз робить влада, це штучний і надуманий конфлікт.

3. Недостатньо просто заперечувати законопроект"Ка-Кі". Необхідно розробити й представити суспільству свійзаконопроект про мови, який збалансує інтереси української державної мови,російської та мов інших національних меншин.

Мовне питання, тим більше питання захисту мов меншин, занадто важливе, щобпроектування його вирішення залишати на відкуп ПР.

4. Оскаржити законність голосування за мовний законопроектрегіоналів, через те що не дотримано нормиКонституції щодо особистого голосування народних депутатів. Протиголосування чужими картками – усі громадяни, незалежно від мови спілкування.

5. Не втягуватися в провокації з вуличним силовимпротистоянням, зокрема, під час Євро-2012. Ефективність таких дій для протидіїпланам влади – є досить сумнівною. А от для телевізійної пропаганди владоюмовного конфлікту як головної теми для країни –дуже хороший матеріал.

6. Не доцільно проводити безперервні акціїпротесту. Вони будуть неефективними й покажуть безпорадність опозиції.Потрібно кілька масштабних разових акцій у столиці й регіонах, під час якихкритика мовних ініціатив влади буде поєднана із критикою соціально-економічноїполітики влади.

Головним повідомленням опозиції для суспільства може бути наступне: "Усінезаконні й антинародні рішення цієї влади й щодо пенсій, і щодо мов, і щодотендерів… будуть скасовані після перемоги опозиційних сил на парламентськихвиборах.Ось наші альтернативні проекти рішень".

Звичайно, для цього треба серйозно готуватися до виборів і захистурезультатів голосування.