Судовий збір у справах захисту прав споживачів
Відмежування справ про захист прав споживачів від інших категорій цивільних справ впливає на обов’язок позивача сплатити судовий збір
Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав (ч. 3 ст. 22 Закону України «Прозахист прав споживачів»).
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» набрав чинності 01 вересня 2015 року.
До 01 вересня 2015 року п.7 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» містив норму, що від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.
З 01 вересня 2015 року Закон України «Про судовий збір» не містить норму про те, що від сплати судового збору звільняються споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав. Є приклади судових рішень, коли суд першої інстанції залишає позовну заяву споживача без розгляду у зв’язку з несплатою судового збору (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57654045), а суд апеляційної інстанції не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції та звільняє споживача від сплати судового збору (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59633844).
Ще приклад, коли суд першої інстанції залишив позов споживача без розгляду (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57654041), а суд апеляційної інстанції звільнив споживача від сплати судового збору та направив справу на розгляд до суду першої інстанції (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57478762), через те ухвала суду апеляційної інстанції не підлягала розгляду судом касаційної інстанції, як така що не перешкоджає подальшому розгляду справи (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63963057).
При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди (ч.2 ст. 22 Закону України «Прозахист прав споживачів»).
Споживачем, заявлено вимогу - про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди, тому суд першої інстанції пропонував споживачу сплатити судовий збір або відмовитися від вимог щодо стягнення моральної шкоди (http://reyestr.court.gov.ua/Review/67641182), позивач відмовився від позовних вимог про стягнення моральної шкоди та подав виправлену позовну заяву, яку суд першої інстанції прийняв до розгляду (http://reyestr.court.gov.ua/Review/74806975).
Є приклад коли споживач заявив вимогу про стягнення моральної шкоди та суд першої інстанції прийняв позов до розгляду без сплати споживачем судового збору (http://reyestr.court.gov.ua/Review/72902853).
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 21 березня 2018 року, у ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому (ст. 5 Закону України «Про судовий збір»), не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73054749).
Разом з тим, відмежування справ про захист прав споживачів від інших категорій цивільних справ впливає на обов’язок сплатити судовий збір позивачем вирішується окремо в кожному випадку в залежності від обставин справи на розсуд суду.
Перелік використаних джерел:
1) Закон України «Про захист прав споживачів»;
2) Закон України «Про судовий збір»;
3) Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору»;
4) Постанова Верховного Суду України від 21 березня 2018 року.
- О причине возникновения технологической цивилизации Володимир Стус 00:59
- Представник Ватикану у Польщі нагородив рашистського посла Андрєєва Володимир Горковенко вчора о 21:51
- Баланс між контролем та гнучкістю Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 21:06
- "Штаб у Лондоні" чи виборчий штаб на Банковій? Дана Ярова вчора о 18:45
- Тварина не іграшка: етичний погляд на "лікування" за допомогою улюбленців Ольга Духневич вчора о 16:57
- Проблеми особистої ефективності Олександр Скнар вчора о 09:44
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? Віталій Соловей 21.08.2025 00:08
- Тайм-менеджмент для зайнятих: Як знайти час на все, що важливо Олександр Скнар 20.08.2025 16:35
- Що не так із управлінням водними ресурсами в Україні Олег Пендзин 20.08.2025 10:54
- Айсберг корпоративної безпеки Ігор Шевцов 20.08.2025 10:19
- Замість ліквідації – фаховість: недбала експертиза НАБУ стала загрозою для інвестклімату Микола Ореховський 19.08.2025 16:43
- LinkedIn як елемент експортної стратегії: з чого почати малому та середньому бізнесу Дмитро Суслов 19.08.2025 16:11
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 19.08.2025 14:41
- Україна після саміту: довга дорога до миру і коротка дистанція до перемоги союзників Дана Ярова 19.08.2025 12:42
- Їжа майбутнього "з пробірки": що з’явиться в українському меню першими? Наталія Павлючок 19.08.2025 10:14
-
Верховний суд відмовився визнати відповіді Grok та ChatGPT як докази
Бізнес 7646
-
"Сигнал Трампу". Росія завдала ракетного удару по американському заводу в Мукачеві
Бізнес 7236
-
В Енергоатомі новий керівник: Котін звільнився, його замінив директор РАЕС
Бізнес 4250
-
Що робить людину "крутою" – науковці назвали шість головних рис
Життя 3331
-
"ChatGPT сказав, що у мене геморой. Оперуйте": чи можна довіряти діагнозам ШІ
Життя 3098