Коли ви "засновник" фіктивного ТОВ, про яке навіть не чули: алгоритм дій

Фіктивна реєстрація компаній на підставі втрачених/ підроблених документів - поширена схема, яка створює для "засновника" серйозні юридичні ризики: від податкових претензій до кримінальних проваджень

Іноді до нас звертаються клієнти з дуже специфічними запитами. Один з останніх кейсів - людина втратила паспорт кілька років тому. А через певний час - випадково – клієнт виявив, що він є засновником/учасником одразу декількох компаній, створених без його відома. При цьому вказаний так званий "засновник" ніяких підписів не ставив на засновницьких документах, жодних статутів взагалі не бачив, на установчі збори не ходив ... Але не зважаючи на це, у ЄДР містяться дані про клієнта як засновника/учасника декількох юридичних осіб. Це означає, що хтось використав його втрачені документи або їх копії, підробив підпис і подав фальсифіковані установчі документи реєстратору.

У даному разі юридичні наслідки в результаті таких незаконних дій можуть бути критичними:

Податкові борги чи штрафи. Такі «компанії» часто мають податкову заборгованість, не подають звітність або використовуються у схемах мінімізації податків.

Ризики кримінальних проваджень. Фіктивні структури нерідко використовуються для легалізації коштів, конвертаційних схем або шахрайських дій. Це може стати підставою для відкриття кримінального провадження, де відповідна особа формально фігурує як учасник компанії.

Питання з боку банків або фінмоніторингу. На практиці банки можуть блокувати рахунки, здійснювати додаткові перевірки або вимагати пояснення щодо діяльності юридичних осіб, де особа зазначена як засновник. Аналогічні дії банки можуть здійснювати відносно особистих рахунків таких "засновників".

Репутаційні та юридичні наслідки. Реєстрація фіктивних компаній на підставі втрачених паспортних документів може вплинути на вашу ділову репутацію, ускладнити подальше працевлаштування, публічну діяльність або участь у держслужбі.

Також виникають додаткові негативні наслідки для членів сім'ї таких "засновників", які мають статус державних службовців та повинні подавати щорічні декларації з відомостями про участь своїх родичів у фіктивних підприємствах. Як наслідок, це може створювати такі додаткові проблеми для державних службовців: обов’язок декларувати корпоративні права, яких фактично не існує; ризик виникнення підозр у прихованій діяльності або невідповідності доходів і майна; можливі питання з боку НАЗК щодо походження таких юридичних осіб; ускладнення кар’єрного зростання або проходження спецперевірок, особливо якщо фіктивні структури використовувались у сумнівних або шахрайських схемах тощо.

Що робити, якщо ви виявили себе «засновником» невідомої компанії?

У подібних ситуаціях важливо діяти швидко та юридично грамотно. Неправильні або несвоєчасні кроки можуть погіршити становище – особливо, якщо фіктивна компанія вже була використана у незаконних схемах, має податкові борги чи потрапила у поле зору правоохоронних органів.

Нижче наведений алгоритм дій, який у практиці доводив свою ефективність.

1. Негайно подайте заяву до Національної поліції

Таке звернення фіксує факт:

• незаконного використання ваших персональних даних;
• можливого підроблення документів;
• підроблення підпису;
• незаконного створення юридичної особи від вашого імені.

Внесення відомостей до ЄРДР є ключовим доказом того, що ви не маєте відношення до створення чи діяльності таких компаній. У подальшому це допомагає:

• уникнути потенційних підозр у кримінальних провадженнях;
• підтвердити відсутність вашої волі на створення компанії;
• отримати оригінали реєстраційної справи, вилучені у межах слідства.

Якщо поліція не реагує або відмовляється вносити відомості до ЄРДР, - варто застосувати положення ст.ст. 303-307 КПК України, відповідно до яких бездіяльність слідчого (зокрема, невнесення відомостей до ЄРДР протягом 24 годин) може бути оскаржена до слідчого судді. Як наслідок, суд може зобов’язати орган поліції внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

2. Подайте скаргу до Міністерства юстиції України

Колегія Мін’юсту з розгляду скарг у сфері державної реєстрації має право:

• скасувати незаконні реєстраційні дії;
• анулювати реєстрацію юридичної особи;
• встановити факт порушення реєстратором законодавства.

У випадках очевидної підробки документів чи незаконного подання реєстраційних заяв це - найшвидший та найдієвіший інструмент.

3. Подайте адміністративний позов до суду

У разі бездіяльності Мін’юсту або необхідності повного відновлення ваших прав подається позов до адміністративного суду.

У позові можна вимагати:

• визнати дії державного реєстратора протиправними;
• скасувати державну реєстрацію створення юридичної особи;
• виключити вас з Єдиного державного реєстру як засновника/учасника;
• зобов’язати реєстратора провести відповідні коригування у ЄДР.

4. За потреби - подати окремий корпоративний позов (господарська юрисдикція)

У більш складних ситуаціях, коли необхідно не лише виключити інформацію з реєстру, але й повністю усунути правові наслідки фіктивних рішень, подається позов до Господарського суду щодо:

• визнання недійсним протоколу про створення підприємства;
• визнання недійсним статуту;
• визнання недійсними усіх наявних рішень загальних зборів;
• припинення юридичної особи, якщо порушення є такими, що не можуть бути усунені.

Це забезпечує повне очищення реєстраційної історії, що вкрай важливо, коли такі компанії могли бути використані у схемах ухилення від сплати податків, обналі, виведення коштів або інших ризикових операціях.

Додатково варто зазначити, що у категорії судових справ, пов’язаних із незаконною державною реєстрацією та підробленням документів, ключове значення має належна доказова база. Саме тому доцільно максимально використовувати у судових процесах матеріали кримінальних проваджень, відкритих за фактами підробки документів чи незаконних реєстраційних дій.

Матеріали досудового розслідування можуть містити: вилучені оригінали реєстраційних документів; інформацію про подання заяви не особисто заявником, а іншими третіми особами; службові пояснення державних реєстраторів або нотаріусів; результати тимчасового доступу до речей і документів; протоколи оглядів, допитів тощо.

У подальшому такі матеріали використовуються для підтвердження того, що особа «засновник» не брала участі у створенні юридичної особи, не підписувала документи та не висловлювала відповідного волевиявлення.

Крім того, окремим та надзвичайно важливим доказом у таких справах також є результати/висновки судової почеркознавчої експертизи, які дозволяють встановити факт виконання підпису іншою особою. Такі документи мають істотне значення для суду, оскільки саме почеркознавча експертиза підтверджує або спростовує автентичність підпису заявника зі статусом «засновника» фіктивного підприємства.

Доцільно відзначити, що правова природа почеркознавчої експертизи як обов’язкового елементу встановлення фактичних обставин справи підтверджена і практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 р., зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. 

5. Повідомте податкову та банки

Щоб уникнути подальших негативних наслідків, рекомендовано офіційно повідомити:

• ДПС України - що компанія була створена без вашої участі;
• обслуговуючі банки - щоб запобігти блокуванню ваших особистих рахунків чи запитам щодо фінмоніторингу.

Такий крок мінімізує ризики, якщо діяльність фіктивної компанії вже викликала зацікавленість фіскальних чи фінансових органів.

Висновок

На жаль, подібні ситуації вже давно перестали бути поодинокими. Незаконне використання персональних даних, підробка документів та реєстрація фіктивних юридичних осіб на підставі втрачених паспортів - це реальний ризик, з яким стикаються на даний час як звичайні громадяни, так і державні службовці, військовослужбовці ЗСУ та їхні родини.

Водночас такі випадки можуть юридично вирішуватись за умови правильно обраної стратегії, оперативної фіксації порушень та послідовного застосування механізмів захисту, передбачених законодавством України.