Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
12.12.2024 15:33

Водень: шлях України до європейської енергетичної інтеграції

Засновник, Старший партнер, Керівник судової практики АО "Овчаров та Партнери"

Європа сьогодні формує правила, які визначатимуть енергетику континенту протягом наступних десятиліть

У світі енергетики кожен рік додає нові акценти до глобальної політики. Прийняття Європейським Союзом Пакета щодо декарбонізації внутрішніх ринків відновлюваного газу, природного газу та водню — зокрема Директиви (ЄС) 2024/1788 та Регламенту (ЄС) 2024/1789 — стало важливим сигналом для країн-сусідів ЄС, включно з Україною. Це не просто нові регуляторні норми; це вектор, що змінює правила гри в енергетичному секторі та відкриває величезні перспективи для нашої країни.

Новий ландшафт європейської енергетики

Європейська воднева стратегія спрямована на масштабну інтеграцію відновлюваних і низьковуглецевих газів, серед яких водень є ключовим елементом. Документально це закріплено в Директиві (ЄС) 2024/1788, яка встановлює нові правила функціонування ринку водню:

• Сертифікація водню: ЄС вводить єдині стандарти сертифікації походження, що дозволяють чітко визначати, чи є продукт «зеленим» (отриманим за допомогою відновлюваних джерел), чи належить до інших категорій.

• Розділення інфраструктури: Принципова зміна полягає в тому, що газові та водневі системи транспортування розділяються. Це усуває монополії на ринках та створює рівні умови для нових гравців.

• Доступ третіх сторін: Інфраструктура транспортування, зберігання та розподілу водню має бути відкрита для всіх гравців ринку, що стимулює конкуренцію і залучення інвестицій.

На додачу, Регламент (ЄС) 2024/1789 регулює облік викидів парникових газів у всьому життєвому циклі водню. Це сприяє прозорості ринку та створює мотивацію для виробників зменшувати вуглецевий слід.

Чому це важливо для України

Європа сьогодні формує правила, які визначатимуть енергетику наступних десятиліть. І для України, яка прагне інтегруватися в енергетичний простір ЄС, ці тренди є визначальними. Водень уже розглядається як один із ключових експортних продуктів. Однак для того, щоб Україна стала важливим гравцем на європейському ринку водню, необхідно діяти за трьома стратегічними напрямами:

1. Модернізація інфраструктури. Українська газотранспортна система — це надбання, яке може бути переорієнтоване на водневі потреби. Але для цього необхідна адаптація систем до європейських стандартів і вимог.

2. Законодавча адаптація. Українське законодавство має гармонізуватися з Директивою (ЄС) 2024/1788, що вимагає нових правил сертифікації водню, розділення систем транспортування і відкриття ринків.

3. Інтеграція бізнесу в європейські ініціативи. Українські компанії мають брати участь у проєктах ЄС, зокрема в рамках Європейського альянсу чистого водню. Це дозволить отримати доступ до фінансування, технологій та ринків збуту.

Політичні виклики та можливості

Європейський Союз, закріпивши нові регуляторні рамки, чітко визначив курс на кліматичну нейтральність. Це не лише вимога, а й політичний сигнал. Країни, що зможуть вчасно адаптуватися до цих змін, отримають значні конкурентні переваги. Ігнорування ж нових стандартів означатиме втрату доступу до ринків та інвестицій.

Для України це виклик: модернізація потребує значних коштів, координації між бізнесом і владою та міжнародної підтримки. Але це і можливість. Європа відкрита для співпраці з Україною у водневому секторі, розглядаючи нас як природного партнера завдяки нашому географічному положенню, ресурсам та наявній інфраструктурі.

Що далі: рекомендації для бізнесу

Для українських компаній, особливо тих, хто працює в енергетичному секторі, час діяти вже зараз. Ось кілька ключових кроків:

• Аналіз інфраструктури. Проведіть аудит власних об’єктів на готовність до роботи з воднем і визначте, які інвестиції потрібні для модернізації.

• Підготовка персоналу. Створіть програми навчання для співробітників, які працюватимуть з воднем.

• Участь у міжнародних проєктах. Шукайте можливості для співпраці з європейськими партнерами, вступайте в консорціуми, подавайте заявки на гранти.

• Розробка довгострокових стратегій. Воднева економіка потребує прогнозування: інвестиції, R&D, адаптація до нових правил мають бути частиною вашого плану.

Висновок: не проґавити можливість

Україна має всі шанси стати важливим гравцем у водневій економіці Європи. Проте це вимагає рішучих дій, стратегічного мислення та інвестицій. Європейські директиви — це не лише регуляторні виклики, але й можливість зробити крок до інтеграції в енергетичну інфраструктуру ЄС.

Ігнорувати цей шанс означає залишитися осторонь глобальних змін. Використати його — означає закласти фундамент для економічного зростання та енергетичної незалежності. Україні варто обрати другий шлях, адже це не лише політичне рішення, а й стратегічна потреба.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи