Чи заслуговують довічники право на надію?
Держава не дотримується зобов'язань за міжнародними договорами та не поспішає вносити зміни до чинного КПК, які урівняють у правах осіб, що мають строкові та довічні ув'язнення
Серед численних правових проблем в Україні, що виникають перед засудженими та правозахисниками, є неможливість заміни довічного ув’язнення більш м'яким покаранням.
Тому що це не передбачено чинним кримінальним процесуальним законодавством. Але ж законодавство не містить і прямої заборони це робити.
Проблеми довічників не є актуальними для політиків та не стоять на порядку денному у державних інституцій, які повинні перейматися цими проблемами.
Це цікавить лише самих засуджених, їх рідних та близьких і вузьке коло правозахисників.
Зі слів Міністра юстиції України Дениса Малюськи в інтерв’ю Радіо Свобода, станом на кінець 2020 року в Україні довічне покарання відбувають півтори тисячі осіб.
Цей відсоток менший, ніж у демократичних країнах Західного світу, наприклад, у США.
Хоча система правосуддя США має більше інструментів, наприклад, інститут присяжних, що дозволяють говорити про вищу якість правосуддя, але за даними сайту statista.com на 2016 рік в США більш як 200 тис. осіб засуджені до довічного позбавлення волі, з них понад чверть - без права на дострокове звільнення.
Це свідчить про те, що у США один довічно засуджений на 7 тис. населення. Для України цей показник майже в 4 рази нижче, однак це може обумовлюватись як відмінністю форм правління, так і особливостями правосуддя.
Згадана вище проблема набула нового змісту після ухвалення ЄСПЛ у 2019 році рішення у справі «Петухов проти України № 2».
ЄСПЛ у цій справі трактує довічне ув'язнення без права заміни більш м’яким покаранням, як порушення ст. 3 ЄКПЛ, що забороняє катування.
Національні суди відмовляються застосовувати практику ЄСПЛ, пояснюючи це, по-перше, наявністю інституту президентського помилування. При цьому суди не звертають увагу на позицію ЄСПЛ, який не вважає цю процедуру дієвою та ефективною.
По-друге, хоча законні підстави для заміни покарання більш м'яким прямо не забороняють це робити, але зміст ст. 82 КПК передбачає таку можливість лише для засуджених, які мають строкові ув’язнення.
Така позиція національних судів спричиняє ряд інших проблем, що стосуються міжнародних зобов’язань Україною, зокрема, невиконання міжнародних договорів - Віденської конвенції та ЄКПЛ.
Під останнім розуміється неможливість застосування на національному рівні норм міжнародних каталогів прав людини та джерела права, яким є практика ЄСПЛ.
Звертаю увагу, що положення статті 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23.05.1969 визначають, що учасник не може посилатися на положення внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору.
Ймовірно, серед причин відмови судів від заміни найвищої міри покарання не останнє місце посідає неготовність суспільства, що своєю чергою визначає кволу реакцію політиків на цю проблему.
Для виправлення ситуації з довічно засудженими вбачаю два можливі варіанти.
Перший - правозастосовчий, який полягає в дотриманні зобов’язань за міжнародними договорами та застосуванні практики ЄСПЛ як джерела права. І крапку у цій проблемі може поставити Велика Палата Верховного Суду.
Другий - законодавчий, вимагає внесення змін до чинного КПК в частині права довічно ув’язнених на заміну невідбутої частини покарання більш м’яким.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87047
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11243
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5411