Український інвестор не хоче "грати в довгу" з гривневими ОВДП
У жовтні МВФ погіршив оцінку зростання вітчизняного ВВП у 2021 році з 4% до 3,5%.
Й це лише один з маркерів, які характеризують стан української економіки. Та криза не звільняє Україну від обов'язку повертати мільярди доларів закордонним кредиторам. На цьому тлі активізація роботи з внутрішніми інвесторами через продаж облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) є слушним кроком Мінфіну. Головне, наскільки ефективно буде використовуватися цей інструмент.
Аби не бути голослівним щодо величезної суми зовнішніх боргів нашої держави, пошлюся на нещодавній звіт НБУ. Отже, за даними Нацбанку, протягом 2022-2023 року Україна повинна виплатити за зовнішніми зобов’язаннями 14 млрд доларів. Ця цифра свідчить також про те, наскільки Україна є залежною від фінансової допомоги з-за кордону.
До речі, в жовтні українська сторона досягла певних домовленостей із МВФ щодо подальшої співпраці. В разі виконання нами низки умов Міжнародний валютний фонд може виділити Україні 700 млн доларів. Перелік цих умов стандартний: структурні зміни в економіці, зважена монетарна політика, забезпечення фінансової стабільності, а також (увага!) боротьба з корупцією, судова реформа й зменшення тиску держави на бізнес.
Утім, ще раніше Кабмін у своїй програмі розвитку й бюджеті на 2021 рік задекларував курс на заміщення міжнародних запозичень внутрішніми. Схоже, що скорочення іноземних інвестицій та складності з виконанням умов іноземних кредиторів (на кшталт, боротьби з корупцією) примусило уряд переглянути стратегію державної економічної безпеки у бік зменшення залежності від впливу іноземного капіталу на економіку країни.
Так чи інакше, а держава взялася активніше працювати з вітчизняними інвесторами, використовуючи інструмент ОВДП. Свого часу я докладно аналізував його переваги – зокрема у процесі легалізації тіньових статків. Схоже, у Мінфіні теж оцінили можливості продажу державних цінних паперів. Нещодавно представники міністерства відзвітували про результати проведення аукціону із продажу ОВДП. Загалом 19 жовтня їх було продано на суму 2 148 млн грн., а саме:
гривневі 1-річні (ставка 11,5%) – 1 064 млн грн;
гривневі 2-річні (ставка 12,4%) – 105 млн грн;
доларові 2-річні (ставка 3,9%) – 979 млн грн.
Зазначу також, що у вересні Мінфін провів 2 таких аукціони. За підсумками першого державі вдалося залучити 1,2 млрд грн, другий приніс уже близько 5 млрд грн. Якщо проаналізувати кошик реалізованих ОВДП, то структурно він є більш-менш схожим: близько 50% його складають 1-річні ОВДП у гривні, 40% - 2-річні ОВДП у доларах, решта - 2-річні ОВДП у гривні, 6-місячні та 5-річні ОВДП.
Цікаво, що починаючи з 14 вересня (проведення першого осіннього аукціону), Мінфін намагається створити певний ажіотаж, підвищуючи річні процентні ставки на гривневі ОВДП. Саме це, на мою думку, і може вказувати на плани уряду залучити в економіку якомога більше внутрішніх інвестицій. Також припускаю, що при реалізації ОВДП Мінфін робив головну ставку на пару - гривневі та доларові 2-річні ОВДП. Такий спосіб інвестування дозволяє застрахуватися від ризиків, пов’язаних із курсовими коливаннями. Про це опосередковано свідчить і відсутність пропозиції 1-річних ОВДП у доларах.
Однак, як ми бачимо, Мінфін не отримав бажаного для себе результату, адже співставними можна назвати лише показники продажу 1-річних гривневих і 2-річних доларових ОВДП. Насамперед, це свідчить про те, що навіть привабливі для гривневих облігацій відсотки не спокусили інвестора – він досить скептично ставиться до міцності гривні і не готовий вкладатися більше, ніж на 1 рік. Також, гадаю, це пов’язано із невизначеністю, викликаною надто частою зміною облікової ставки НБУ впродовж року. Тому, попри певну стабільність гривні, інвестори воліють не грати з гривневими ОВДП «в довгу».
З іншого ж боку, Мінфін не може безкінечно довго підвищувати ставки на гривневі ОВДП, щоб привабити бізнес. Адже таке залучення коштів перестане бути рентабельним для держави. На мою думку, оптимальним рішенням було б закріплення існуючих відсоткових ставок, а також відмова від частих змін облікової ставки НБУ. Тобто, необхідно створити зрозумілі й стабільні правила на ринку державних цінних паперів. Лише тоді можна очікувати на підвищення попиту на ОВДП вже у найближчому майбутньому.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87049
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11247
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5717
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5422