UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
08.11.2021 09:52

Український інвестор не хоче "грати в довгу" з гривневими ОВДП

Доцент кафедри кримінального права та кримінології в Університеті державної фіскальної служби України

У жовтні МВФ погіршив оцінку зростання вітчизняного ВВП у 2021 році з 4% до 3,5%.

Й це лише один з маркерів, які характеризують стан української економіки. Та криза не звільняє Україну від обов'язку повертати мільярди доларів закордонним кредиторам. На цьому тлі активізація роботи з внутрішніми інвесторами через продаж облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) є слушним кроком Мінфіну. Головне, наскільки ефективно буде використовуватися цей інструмент.

Аби не бути голослівним щодо величезної суми зовнішніх боргів нашої держави, пошлюся на нещодавній звіт НБУ. Отже, за даними Нацбанку, протягом 2022-2023 року Україна повинна виплатити за зовнішніми зобов’язаннями 14 млрд доларів. Ця цифра свідчить також про те, наскільки Україна є залежною від фінансової допомоги з-за кордону.

До речі, в жовтні українська сторона досягла певних домовленостей із МВФ щодо подальшої співпраці. В разі виконання нами низки умов Міжнародний валютний фонд може виділити Україні 700 млн доларів. Перелік цих умов стандартний: структурні зміни в економіці, зважена монетарна політика, забезпечення фінансової стабільності, а також (увага!) боротьба з корупцією, судова реформа й зменшення тиску держави на бізнес.

Утім, ще раніше Кабмін у своїй програмі розвитку й бюджеті на 2021 рік задекларував курс на заміщення міжнародних запозичень внутрішніми. Схоже, що скорочення іноземних інвестицій та складності з виконанням умов іноземних кредиторів (на кшталт, боротьби з корупцією) примусило уряд переглянути стратегію державної економічної безпеки у бік зменшення залежності від впливу іноземного капіталу на економіку країни.

Так чи інакше, а держава взялася активніше працювати з вітчизняними інвесторами, використовуючи інструмент ОВДП. Свого часу я докладно аналізував його переваги – зокрема у процесі легалізації тіньових статків. Схоже, у Мінфіні теж оцінили можливості продажу державних цінних паперів. Нещодавно представники міністерства відзвітували про результати проведення аукціону із продажу ОВДП. Загалом 19 жовтня їх було продано на суму 2 148 млн грн., а саме:

гривневі 1-річні (ставка 11,5%) – 1 064 млн грн;

гривневі 2-річні (ставка 12,4%) – 105 млн грн;

доларові 2-річні (ставка 3,9%) – 979 млн грн.

Зазначу також, що у вересні Мінфін провів 2 таких аукціони. За підсумками першого державі вдалося залучити 1,2 млрд грн, другий приніс уже близько 5 млрд грн. Якщо проаналізувати кошик реалізованих ОВДП, то структурно він є більш-менш схожим: близько 50% його складають 1-річні ОВДП у гривні, 40% - 2-річні ОВДП у доларах, решта - 2-річні ОВДП у гривні, 6-місячні та 5-річні ОВДП.

Цікаво, що починаючи з 14 вересня (проведення першого осіннього аукціону), Мінфін намагається створити певний ажіотаж, підвищуючи річні процентні ставки на гривневі ОВДП. Саме це, на мою думку, і може вказувати на плани уряду залучити в економіку якомога більше внутрішніх інвестицій. Також припускаю, що при реалізації ОВДП Мінфін робив головну ставку на пару - гривневі та доларові 2-річні ОВДП. Такий спосіб інвестування дозволяє застрахуватися від ризиків, пов’язаних із курсовими коливаннями. Про це опосередковано свідчить і відсутність пропозиції 1-річних ОВДП у доларах.

Однак, як ми бачимо, Мінфін не отримав бажаного для себе результату, адже співставними можна назвати лише показники продажу 1-річних гривневих і 2-річних доларових ОВДП. Насамперед, це свідчить про те, що навіть привабливі для гривневих облігацій відсотки не спокусили інвестора – він досить скептично ставиться до міцності гривні і не готовий вкладатися більше, ніж на 1 рік. Також, гадаю, це пов’язано із невизначеністю, викликаною надто частою зміною облікової ставки НБУ впродовж року. Тому, попри певну стабільність гривні, інвестори воліють не грати з гривневими ОВДП «в довгу».

З іншого ж боку, Мінфін не може безкінечно довго підвищувати ставки на гривневі ОВДП, щоб привабити бізнес. Адже таке залучення коштів перестане бути рентабельним для держави. На мою думку, оптимальним рішенням було б закріплення існуючих відсоткових ставок, а також відмова від частих змін облікової ставки НБУ. Тобто, необхідно створити зрозумілі й стабільні правила на ринку державних цінних паперів. Лише тоді можна очікувати на підвищення попиту на ОВДП вже у найближчому майбутньому.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]