Багато хто в наші дні задає собі питання. Чи варто знати історію? Чи допоможе нам те, що ми будемо знати ким були наші пращури, діди, прадіди? Спитайте кожного – він розповість в кращому випадку тільки про своїх дідів. Дуже зрідка ви почуєте від когось іст
Багато хто в наші дні задає собі питання. Чи варто знати історію? Чи допоможе нам те, що ми будемо знати ким були наші пращури, діди, прадіди? Спитайте кожного – він розповість в кращому випадку тільки про своїх дідів. Дуже зрідка ви почуєте від когось історії про своїх прадідів та прабабусь. І вже напевне мало що буде відомо про тих, хто жив до встановлення більшовицької влади в Росії та Східній Европі.
З іншого боку вивчаючи свій родовід можна встановитиким були твої пращури: чи були вони шляхетного роду, чи володіли землями,маєтностями, чи взагалі вони мали іноземне походження і завдяки йому ти та твоїдіти можуть скористатись репатріацією та переїхати до іншої країни. Наприклад«Карту Поляка», що дає можливість користуватись деякими правами громадянинаПольші (в тому числі і медичною допомогою), за сім років існування цієїпрограми, отримали 70 тисячь українців.
Крімусього вищезазначенного історія родини – це завжди частина історії міста,регіону, або ж навіть інколи - цілої країни.
Той, хтозадається таким питанням на сьогодні має безліч можливостей. В першу чергу слідопитати живих родичів. У них треба дізнатись максимум інформації: ім’я, по –батькові та прізвище якомога більшої кількості предків. До того ж дуже важливоотримати інформацію про дати та місце їх народження та смерті (якщо вони вжепомерли). Це допоможе, коли ви перейдете до наступного етапу своїх пошуків.
Наступнимкроком може стати пошук в Інтернеті. Однак у зв’язку з малим об’ємомінформації, що викладена в світовій мережі, щодо людей, що проживали на теренахколишнього Радянського Союзу багато інформації з цього джерела ви не отримаєте.Якщо хтось з ваших предків загинув, був поранений або ув’язнений під час ДругоїСвітової війни списки товариства «Меморіал» та військового архіву СРСРдопоможуть вам у пошуках. Вони є найбільшим джерелом історичної інформації промешканців України в двадцятому сторіччі, що викладені у вільному доступі вмережі. Також можна натрапити на інформацію щодо репресованих у радянські часиосіб, але її містять лише спеціалізовані інтернет - ресурси.
Під часпошуку в інтернеті дуже важливо не користуватись сумнівними платними сервісами.Але якщо вже вам необхідно добути більше інформації, то намагайтесякористуватись тими, якими користувалися ваші знайомі. Не витрачайте гроші нанеперевірену інформацію.
Передпереходом на інший етап важливо мати інформацію про предків до початкудвадцятого сторіччя. Якщо такої інформації вам не вистачає, то слід звернутисьдо органів РАГСу або сільради, за місцем народження тих предків, інформація прояких у вас є. Далі вам прийдеться шукати вже в історичних документах –метричних книгах, старовинних договорах та грамотах. На сьогоднішній день вмісцевих органах влади зберігається інформація про народження або одруженнялюдей не раніше 1932 – 34 років.
Для того,аби отримати докумети про своїх пращурів необхідно надати документи, щопідтверджують рідство: свідотство про народження своє, батька, діда і так далі.В залежності від того наскільки далекі родичі вам потрібні. Також можнаотримати свідоцтво про укладання шлюбу ваших пращурів. Чим більше документів визнайдете, тим легше вам буде отримати право на громадянство та знайти якнайбільшеродичів.
Далітридцятих років двадцятого сторіччя ваші пошуки мають привести до архівнихустанов. Документи в них зберігаються за територіальною ознакою. Знайтипотрібний вам архів можна за допомогою державного ресурсу archives.gov.ua. З архівнимидокументами країн Евросоюзу та США набагато простіше. Багато з них є у вільномудоступі на спеціалізованих інтернет - форумах та в електронних архівах (наприкладпольский AGAD).І взагалі европейскі мешканці більш відкриті для пошуку своєї далекої рідні,ніж наші співвітчизники. Вони із задоволенням спілкуються з далекими родичами ідопомогають іншим знайти своїх пращурів і живих родичів.
В давнічаси більш шанованими були саме ті люди, які знали свій родовід. І чим більшепращурів вони знали, тим більше до них виявляли поваги. Українські архівнідокументи дозволяють довести свій родовід до шістнадцятого сторіччя нашої ери.Але не важливо наскількі далеких пращурів ви знайдете і ким вони будуть.Головне те, що вас будуть знати і цінити через покоління так само, як ви знаєтеі ціните своїх пращурів сьогодні.
