Відсутність свинини на столі: чому Україна імпортує м'ясо

Останніми роками свинарство нарощувало ефективність та все впевненіше ставало конкурентоспроможною галуззю тваринництва. Проте з початком повномасштабної війни зазнала значних збитків: у деяких регіонах України в перші місяці російського повномасштабного вторгнення виробники були відрізані від постачання головних виробничих ресурсів; весною суттєво скорочувалося поголів’я, бо почалися проблеми із забоєм, переміщенням тварин, скороченням виробничих запасів, перебої з електропостачанням, окупація районів та зменшенням робочих колективів. Станом на 01.01.2023 року загальне поголів’я свиней в Україні встановило черговий антирекорд – 4,9 млн голів. З них лише 3,1 млн голів вирощуються у промисловому свинарстві. Головним чином це є наслідком війни: деякі великі свинокомплекси на Київщині під час окупації постраждали через обстріли, а частка східних і південних регіонів на ринку промислової свинини становила 20-25%. 

У господарствах населення також спостерігається скорочення поголів’я (у 2022 році – на 12,3%). Це – тенденція вже багатьох років, і війна пришвидшила процес. А вибуття з ринку виробників східного та південного регіонів остаточно скоротило внутрішню промислову пропозицію, що й підштовхнуло вгору закупівельні ціни. До того ж на цінову ситуацію вплинули менші розміри товарних партій, тому що оператори були змушені чекати, поки тварини доростуть до товарних кондицій.

Ситуація змінилася з II кварталу 2022 року, коли світові ціни на свинину прогнозовано зросли на 50%, а далі подвоїлися, через подорожчання кормів в країнах ЄС. Також зросли вдвічі ціни на свиней і свинину в Україні, хоча корми в Україні в II  кварталі 2022 року, навпаки, подешевшали.

При цьому, споживання свинини на одного мешканця в рік становить: у країнах Європейського Союзу – 45 кг, в Китаї – 40 кг, а в Україні – лише 15 кг. Така динаміка відбулася внаслідок того, що імпортна свинина завжди мала нижчу ціну, ніж у вітчизняних виробників.

У результаті галузь свинарства стала заручником більш ефективного свинарства країн ЄС, попри дорожчі корми в ЄС та вищу заробітну плату.

Серед причин малого поголів’я основними є:

• блокування розвитку мʼясної галузі та свинарства в Україні;

• низька ефективність бізнесу у свинарстві в Україні;

• відсутній контроль за поширенням африканської чуми свиней (АЧС), а бізнес у свинарстві був незахищений з 2012 року, стала поширеною практика нелегального продажу свиней інфікованих АЧС;

• висока ціна на українську свинину та низька купівельна спроможність українців;

• значно дешевший імпорт свинини до липня 2022 року.

Зробити українські свиноферми прибутковими в довгостроковій перспективі – основна задача галузі. Нарощування власного виробництва свинини та вихід на експорт не із зерном, а з продуктами з доданою вартістю та конкурентною собівартістю – стратегічно важлива задача Держави, особливо для економіки під час війни та після її закінчення. Оскільки саме дефіцит свиней в Україні є головним чинником зростання цін на них. 

Під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького відбулося чергове засідання робочої групи «З питань розвитку м’ясної галузі». 

Обговорили питання, вирішення яких сприятиме формуванню діяльності ринку м'яса за європейськими стандартами, розвитку всього ланцюга від вирощування м’яса, його переробки та постачання кінцевому споживачу, посилить продовольчу безпеку та економіку України під час війни.

Також на засіданні робочої групи було прийняте рішення про підтримку міжгалузевої програми «Нове свинарство 2025», ініціатором якої виступила Асоціація «М’ясної галузі», яка у 2020 році разом з ТОВ «Центр підвищення ефективності у тваринництві» почала реалізацію цієї міжгалузевої програми. Основна мета — чотирикратне нарощування поголів’я свиней в Україні (до 20 млн голів), збільшення виробництва свинини до 3 млн тонн, у тому числі на експорт — 2 млн тонн.

У рамках програми «Нове свинарство» м’ясна галузь мало не вперше запропонувала свинарям діалог, консолідацію всього ланцюга: виробник – переробник – торгівля (споживач) та робочі інструменти повернення конкурентоздатності бізнесу не на короткий час, а в довгостроковій перспективі:

• відновлення фінансування програми будівництва та реконструкції свинокомплексів;

• інноваційна передова генетика, з якою українські свинарі зможуть отримати найнижчу собівартість свиней у світі;

• кооперацію, захист від фальшування та перевитрат;

• захист від АЧС.

Реалізація програми «Нове свинарство 2025» націлена на збільшення виробництва свинини, забезпечення внутрішнього ринку м’ясом за доступними цінами та відкриття експорту, а 2 млн т експорту свинини здатні забезпечити Україні четверте місце у світі, 3 млрд євро валютних надходжень та до 80 млрд гривень доданої вартості щороку.

Мінагрополітики спільно з Асоціацією «М’ясної галузі» працюватиме також над інвестиційною привабливістю галузі, її експортоорієнтованістю, прибутковістю для підприємців і ціновою доступністю для населення.

За результатами дослідження, проведеного асоціацією “Свинарі України” лідером серед промислових свиногосподарств України за поголів’ям станом на 1 січня 2023 року стало СП ТОВ “Нива Переяславщини”. За ним йдуть “Агропродсервіс” та “Аграрна компанія 2004”. Не пасе задніх сільськогосподарське підприємство “Промінь” з Миколаївської області, це сільгосптовариство за кілька років планує довести чисельність свиноматок до 2,5 тис. голів з нинішніх 750 голів. У збільшенні продуктивності стада ключову роль підприємство відводить генетиці. 

Занепокоєння викликають перевитрати у свинарстві, закриття 2190 свинокомплексів за минулі 6 років, зменшенням поголів’я свиней і дефіцит сировини. Скорочення кількості свиноферм в Україні та програш імпортній свинині відбувся насамперед через прорахунки з генетикою та кормами. Все це призводить до високих цін на м’ясо і робить далі його недоступним для більшості населення. 

Обсяги внутрішнього споживання свинини мають потенціал для збільшення щонайменше вдвічі. М’ясо має стати доступним для населення України. Крім того, існує світовий дефіцит свинини, який немає кому закрити, а це ще 10 млн тонн, що в 16 разів перевищує обсяги поточного виробництва свинини в Україні. За всіма оптимістичними прогнозами такий дефіцит залишиться на наступні 10 років. Ціни на свинину в Європейському Союзі тільки за 2019 рік зросли на 48%: з 1,33 євро/кг до 1,97 євро/кг. Це приносить надприбутки свинарям і переробникам ЄС, оскільки у свинарстві кошти обертаються двічі за рік, то мова навіть у Євросоюзі йде про рентабельність інвестицій 100% і більше у рік.

Напрямок, в якому буде рухатись галузь очевидний. Знизити собівартість реально шляхом переходу до інтенсивних методів ведення галузі, впровадження сучасних, науково обґрунтованих технологій кормовиробництва, оптимізації раціонів годівлі свиней, правильно обраної генетики, використання спеціальних систем контролю та обліку на свинокомплексах.

Ресурси держави дозволяють підвищити кількість поголів’я свиней. Попит на продукцію свинарства високий. Інвестувати у свинарство раціонально як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.

За раціонального інвестування у свинарство відкривається можливість отримання найнижчої собівартості вирощування свиней у світі та практично гарантовану рентабельність інвестицій від 100% в рік. 

Окрім цього, в Україні великі об’єми зернових, що експортуються. Споживання зернових саме на внутрішньому ринку може сприяти нарощенню поголів’я в Україні й експорту продукції з доданою вартістю.

Внаслідок зменшення  виробництва свинини у деяких країнах ЄС до рівня самозабезпечення через екологічні проблеми, в України є всі шанси увійти в глобальний ринок м’яса, а у підприємців – створювати додану вартість та експортувати м’ясо і м’ясні вироби. 

Тож продовжуємо попри всі негаразди тримати стрій, вірити в Перемогу та з кожним днем наближати її, кожен на своєму фронті.