Новий Закон про збереження бджіл: що потрібно знати пасічникам та аграріям в Україні
Про рекомендації, які будуть враховані при розробці майбутнього законопроекту про бджільництво
Україна посідає перше місце в Європі та п'яте у світі за обсягом виробництва меду. Офіційно щороку виробляється більше ніж 70 тисяч тонн меду, втім самі виробники наводять цифру у понад 100 тисяч тонн, що становить 5 - 6 % світового виробництва. Наша країна займає 3 місце серед світових експортерів, поступаючись лише Китаю та Аргентині.
В Україні нараховується близько 400 тисяч бджолярів, більшість з яких займаються бджільництвом з метою забезпечення доходом від реалізації меду своїх родин.
Велика частка українського меду експортується. Основним ринком збуту для українського меду є Європейський Союз. Головні фактори експорту меду - доступність європейського ринку, висока якість та низька ціна українського меду.
Однак, окрім збереження та збільшення кількості медоносної бази, наразі постала велика проблема збереження і самих бджіл та бджолиних сімей, зокрема, оскільки в Україні останніми роками значно збільшився показник загибелі бджолосімей від використання засобів захисту рослин для обробки медоносних рослин в період медозбору.
Таким чином, наразі потребує відповідних змін та доповнень Закон України “Про бджільництво” щодо дотримання аграріями правил інформування пасічників стосовно обробки рослин.
Новий законопроект про розвиток галузі бджільництва повинен зібрати найкращі ініціативи у цій сфері та бути ефективно імплементованим відповідно до вимог європейського законодавства.
На сьогодні в парламенті зареєстровано два законопроекти про бджільництво, які мають низку суттєвих зауважень і потребують вдосконалення. Учасники засідання розглянули ключові положення обох законопроектів, аби доопрацювати та запропонувати найкраще до нового законопроекту.
Майбутні законопроекти важливі із декількох точок зору. По-перше, на сьогодні є ціла низка питань у галузі бджільництва, які важливо вирішити на законодавчому рівні. Вони стосуються, зокрема,
1) розширення термінології, що регулює відносини в галузі бджільництва;
2) деталізації питання фінансування галузі бджільництва та конкретизації напрямів державної підтримки;
3) удосконалення аспектів забезпечення гарантій прав та інтересів пасічників;
4) фіксування та конкретизації заходів щодо охорони та збереження бджіл;
5) передбачення керованого бджолозапилення відповідно до науково-обґрунтованих рекомендацій;
6) врегулювання та сприяння роботі кочовим пасікам;
7) розширення спектру послуг пов'язаних з оздоровленням, лікуванням та профілактикою захворювань за допомогою продуктів бджільництва (апітерапія);
8) розширення та чіткої конкретизації питань, що пов’язані з охороною та захистом бджіл, запобігання випадкам отруєнь бджіл, сповіщенням пасічників (бджолярів) про обробіток рослин засобами захисту рослин;
9) розширення спектра порушень, за який нестимуть відповідальність через недотримання законодавства в галузі бджільництва;
10) закріплення додаткових повноважень добровільних об'єднань пасічників;
11) закріплення бортництва як елементу нематеріальної культурної спадщини України;
12) цифровізації галузі;
13) імплементації із європейським законодавством.
Сьогодні ми використовуємо можливість за участю експертів, які представляють усі сторони учасників ринку та наукову спільноту, та розробляємо єдину законодавчу ініціативу. Вана має консолідувати найкращі ініціативи у сфері бджільництва та бути ефективно імплементованою відповідно до вимог європейського законодавства.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87043
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11232
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5710
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5393