Новий Закон про збереження бджіл: що потрібно знати пасічникам та аграріям в Україні
Про рекомендації, які будуть враховані при розробці майбутнього законопроекту про бджільництво
Україна посідає перше місце в Європі та п'яте у світі за обсягом виробництва меду. Офіційно щороку виробляється більше ніж 70 тисяч тонн меду, втім самі виробники наводять цифру у понад 100 тисяч тонн, що становить 5 - 6 % світового виробництва. Наша країна займає 3 місце серед світових експортерів, поступаючись лише Китаю та Аргентині.
В Україні нараховується близько 400 тисяч бджолярів, більшість з яких займаються бджільництвом з метою забезпечення доходом від реалізації меду своїх родин.
Велика частка українського меду експортується. Основним ринком збуту для українського меду є Європейський Союз. Головні фактори експорту меду - доступність європейського ринку, висока якість та низька ціна українського меду.
Однак, окрім збереження та збільшення кількості медоносної бази, наразі постала велика проблема збереження і самих бджіл та бджолиних сімей, зокрема, оскільки в Україні останніми роками значно збільшився показник загибелі бджолосімей від використання засобів захисту рослин для обробки медоносних рослин в період медозбору.
Таким чином, наразі потребує відповідних змін та доповнень Закон України “Про бджільництво” щодо дотримання аграріями правил інформування пасічників стосовно обробки рослин.
Новий законопроект про розвиток галузі бджільництва повинен зібрати найкращі ініціативи у цій сфері та бути ефективно імплементованим відповідно до вимог європейського законодавства.
На сьогодні в парламенті зареєстровано два законопроекти про бджільництво, які мають низку суттєвих зауважень і потребують вдосконалення. Учасники засідання розглянули ключові положення обох законопроектів, аби доопрацювати та запропонувати найкраще до нового законопроекту.
Майбутні законопроекти важливі із декількох точок зору. По-перше, на сьогодні є ціла низка питань у галузі бджільництва, які важливо вирішити на законодавчому рівні. Вони стосуються, зокрема,
1) розширення термінології, що регулює відносини в галузі бджільництва;
2) деталізації питання фінансування галузі бджільництва та конкретизації напрямів державної підтримки;
3) удосконалення аспектів забезпечення гарантій прав та інтересів пасічників;
4) фіксування та конкретизації заходів щодо охорони та збереження бджіл;
5) передбачення керованого бджолозапилення відповідно до науково-обґрунтованих рекомендацій;
6) врегулювання та сприяння роботі кочовим пасікам;
7) розширення спектру послуг пов'язаних з оздоровленням, лікуванням та профілактикою захворювань за допомогою продуктів бджільництва (апітерапія);
8) розширення та чіткої конкретизації питань, що пов’язані з охороною та захистом бджіл, запобігання випадкам отруєнь бджіл, сповіщенням пасічників (бджолярів) про обробіток рослин засобами захисту рослин;
9) розширення спектра порушень, за який нестимуть відповідальність через недотримання законодавства в галузі бджільництва;
10) закріплення додаткових повноважень добровільних об'єднань пасічників;
11) закріплення бортництва як елементу нематеріальної культурної спадщини України;
12) цифровізації галузі;
13) імплементації із європейським законодавством.
Сьогодні ми використовуємо можливість за участю експертів, які представляють усі сторони учасників ринку та наукову спільноту, та розробляємо єдину законодавчу ініціативу. Вана має консолідувати найкращі ініціативи у сфері бджільництва та бути ефективно імплементованою відповідно до вимог європейського законодавства.
- Як підготувати бізнес до виходу на новий ринок? Анна Нечаєва вчора о 14:59
- Трамп, путін і барабани Страдіварі Андріян Фітьо 19.03.2025 21:39
- Судова боротьба за природу: захист озера Московське в Дніпрі Павло Васильєв 19.03.2025 20:45
- Молочні зуби: лікувати чи ні? Помилка, яка може коштувати здоров’я дитини Анастасія Опанасюк 19.03.2025 19:31
- Закон пише долю народження: чия дитина? Світлана Приймак 19.03.2025 15:40
- Чи дійсно нам потрібні трудові мігранти? Дмитро Соболєв 19.03.2025 15:01
- Антикрихкість: Як перетворити життєві виклики на трамплін до успіху Юлія Буневич 19.03.2025 13:12
- Отсрочка без визита в ТЦК: как это возможно в 2025 году? Віра Тарасенко 19.03.2025 12:15
- Фінансові потоки на енергоринку ЄС: як працюють платформи для торгівлі електроенергією Ростислав Никітенко 19.03.2025 11:47
- Чи витримає ваш військовий квиток перевірку цифрової епохи війни? Світлана Приймак 18.03.2025 15:40
- Викрадення суверенітету Валерій Карпунцов 18.03.2025 14:23
- Фінансові санкції США та ЄС: виклики для українських енерготрейдерів Ростислав Никітенко 18.03.2025 13:23
- Екологічні наслідки руйнування Каховської ГЕС: загрози, виклики та шляхи вирішення Олена Криворучкіна 18.03.2025 08:53
- Бізнес-моделі для розвитку та масштабування вашого бізнесу: що сьогодні працює? Сильвія Красонь-Копаніаж 17.03.2025 19:50
- Цивільний позивач, як учасник кримінального провадження Євгенія Тонконожко 17.03.2025 15:29
-
"Нездорова ситуація". Україні в денні години доводиться спускати електроенергію "в землю"
Бізнес 42924
-
Вартість електрики в Європі впала нижче нуля: сонячна генерація перевищила попит
Бізнес 29105
-
На виставці представили картину Клімта, яку вважали втраченою майже 90 років: фото
Життя 18938
-
П’ять висновків із розмови Трампа та Путіна – що пишуть західні медіа
18492
-
Ferrexpo попередила про можливі претензії до України
Бізнес 13746