Новий Закон про збереження бджіл: що потрібно знати пасічникам та аграріям в Україні
Про рекомендації, які будуть враховані при розробці майбутнього законопроекту про бджільництво
Україна посідає перше місце в Європі та п'яте у світі за обсягом виробництва меду. Офіційно щороку виробляється більше ніж 70 тисяч тонн меду, втім самі виробники наводять цифру у понад 100 тисяч тонн, що становить 5 - 6 % світового виробництва. Наша країна займає 3 місце серед світових експортерів, поступаючись лише Китаю та Аргентині.
В Україні нараховується близько 400 тисяч бджолярів, більшість з яких займаються бджільництвом з метою забезпечення доходом від реалізації меду своїх родин.
Велика частка українського меду експортується. Основним ринком збуту для українського меду є Європейський Союз. Головні фактори експорту меду - доступність європейського ринку, висока якість та низька ціна українського меду.
Однак, окрім збереження та збільшення кількості медоносної бази, наразі постала велика проблема збереження і самих бджіл та бджолиних сімей, зокрема, оскільки в Україні останніми роками значно збільшився показник загибелі бджолосімей від використання засобів захисту рослин для обробки медоносних рослин в період медозбору.
Таким чином, наразі потребує відповідних змін та доповнень Закон України “Про бджільництво” щодо дотримання аграріями правил інформування пасічників стосовно обробки рослин.
Новий законопроект про розвиток галузі бджільництва повинен зібрати найкращі ініціативи у цій сфері та бути ефективно імплементованим відповідно до вимог європейського законодавства.
На сьогодні в парламенті зареєстровано два законопроекти про бджільництво, які мають низку суттєвих зауважень і потребують вдосконалення. Учасники засідання розглянули ключові положення обох законопроектів, аби доопрацювати та запропонувати найкраще до нового законопроекту.
Майбутні законопроекти важливі із декількох точок зору. По-перше, на сьогодні є ціла низка питань у галузі бджільництва, які важливо вирішити на законодавчому рівні. Вони стосуються, зокрема,
1) розширення термінології, що регулює відносини в галузі бджільництва;
2) деталізації питання фінансування галузі бджільництва та конкретизації напрямів державної підтримки;
3) удосконалення аспектів забезпечення гарантій прав та інтересів пасічників;
4) фіксування та конкретизації заходів щодо охорони та збереження бджіл;
5) передбачення керованого бджолозапилення відповідно до науково-обґрунтованих рекомендацій;
6) врегулювання та сприяння роботі кочовим пасікам;
7) розширення спектру послуг пов'язаних з оздоровленням, лікуванням та профілактикою захворювань за допомогою продуктів бджільництва (апітерапія);
8) розширення та чіткої конкретизації питань, що пов’язані з охороною та захистом бджіл, запобігання випадкам отруєнь бджіл, сповіщенням пасічників (бджолярів) про обробіток рослин засобами захисту рослин;
9) розширення спектра порушень, за який нестимуть відповідальність через недотримання законодавства в галузі бджільництва;
10) закріплення додаткових повноважень добровільних об'єднань пасічників;
11) закріплення бортництва як елементу нематеріальної культурної спадщини України;
12) цифровізації галузі;
13) імплементації із європейським законодавством.
Сьогодні ми використовуємо можливість за участю експертів, які представляють усі сторони учасників ринку та наукову спільноту, та розробляємо єдину законодавчу ініціативу. Вана має консолідувати найкращі ініціативи у сфері бджільництва та бути ефективно імплементованою відповідно до вимог європейського законодавства.
- Про SWOT-аналіз простими словами Олександр Висоцький 14:10
- Как избежать паники и эффективно обжаловать штраф ТЦК: рекомендации и советы Віра Тарасенко 11:25
- Реальність вчинення господарської операції у податкових спорах Євген Морозов вчора о 19:27
- Детінізація економіки – пріоритетний шлях фінансування Збройних Сил України Мирослав Лаба вчора о 15:28
- Як декларувати криптовалюту в Україні Фелікс Аронович 11.09.2024 19:48
- Вимоги до перекладу документів, які подаються до суду в якості доказів Євген Морозов 11.09.2024 19:22
- Закупівельник і начальник служби: хто за що відповідає в закупівельному процесі ВЧ Євгеній Сільверстов 11.09.2024 18:10
- Законність, як один з ключових принципів в діяльності АРМА Станіслав Серьогін 11.09.2024 16:21
- Вибори у Східній Німеччині: Путін зайшов у ЄС з правого флангу Галина Янченко 10.09.2024 23:08
- Три інсайти інтернет-просування на висококонкурентних ринках Григорій Ігнатов 10.09.2024 17:04
- Дизайн інтер’єру: у пошуках балансу між соціальністю та приватністю Алеся Карнаухова 10.09.2024 14:54
- Кримінальний арешт самобуду Павло Васильєв 10.09.2024 14:28
- Право спадкоємця на розірвання договору купівлі-продажу укладеного спадкодавцем за життя Євген Морозов 10.09.2024 13:36
- Дворівнена система оподаткування: що це, та де застосовується? Ольга Ярмолюк 10.09.2024 10:47
- Вибір, що творить майбутнє: уроки двох Корей Сильвія Красонь-Копаніаж 10.09.2024 08:29
- Українське телебачення – живий організм у цифровому світі 555
- Закупівельник і начальник служби: хто за що відповідає в закупівельному процесі ВЧ 487
- Проблеми соціального діалогу в Україні 292
- Чому у підручнику для 7 класу карта України без Криму: помилка чи щось більше? 273
- Ринок на $1 млрд, який ви пропускаєте: що потрібно знати про нішу зоотоварів в Україні 187
-
Німеччина з жовтня змінює вимоги до реєстрації авто українських біженців
Бізнес 7027
-
Фонд держмайна продав на аукціоні перший актив зі стартовою ціною 1 гривня
Бізнес 6160
-
Чому Київ зупиняє транспорт під час тривог, а інші великі міста — ні
Життя 5795
-
На території найбільшого київського екопарку проведуть роботи з благоустрою
Життя 5789
-
Світові ціни на пшеницю різко зросли після атаки Росією зерновозу у Чорному морі
Бізнес 5134