Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
25.05.2020 18:57

Скільки коштує життя?

Ассистент кафедры биржевой деятельности на экономическом факультете НУБиП Украины

Про те, що навіть після найтемнішої ночі приходить світанок

Аграрії всього світу залежні від погодних умов, адже саме вони є визначальним чинником виробництва для традиційного сільського господарства. Ризик несприятливих погодних умов може звести нанівець усі застосовані сучасні технології вирощування та знання агронома.

На жаль, нещодавно вся країна дізналася про фермера з Одещини, а точніше – з Бессарабії, який покінчив життя самогубством. Причиною такого відчайдушного кроку стала втрата врожаю через посуху та необхідність оплати постійних витрат – орендної плати, зарплатні, тощо. Мені щиро шкода Василя Сердюченка, втім, реалії життя такі, що навіть після бездощової осені, безсніжної зими та перших двох місяців весни без краплі дощу, з початком травня на Бессарабію прийшли дощі.

В радянські часи єдиним покупцем вирощеного зерна для колгоспів була держава. В цьому були як плюси (гарантований ринок збуту, не потрібно витрачатися на маркетинг, ризики щодо втрати посівів держава іноді брала на себе і т.д.) так і мінуси (голодомори, перевиробництво, лімітування доходів, відсутність розвитку технологій і т.д.). Люди, які виросли та сформувалися як особистості в часи Радянського Союзу, мабуть, звикли до такого середовища і вже після переходу на ринкові відносини їх не сприймають, або не бажають в них працювати. Ринкові умови ведення бізнесу диктують нам жорсткі правила, які полягають у тому, що аграрії, як і решта бізнесменів, несуть усі ризики виробництва, в тому числі й ризик погодних умов.

Хотів би нагадати, що Бессарабія є зоною ризикованого землеробства, а тому ризик несприятливої погоди чи недостатнього зволоження є вищим, порівняно з іншими регіонами України. Якщо бізнесмен не знає (у чому я сумніваюся) чи не враховує ці ризики у своїй діяльності, то він завідомо ставить себе у програшну позицію.

Як можна знизити ці ризики?

Звісно, якщо б в Україні функціонував розвинений біржовий ринок, то фермер мав би можливість перекласти свій виробничий ризик на інших учасників ринку, однак ми працюємо над його розвитком і на сьогоднішній день він не доступний для аграріїв із земельним банком 150 га.

Інший варіант, більш простий – традиційне страхування посівів. Вартість страхування коливається від 1 до 5% від вартості вирощуваних культур на 1 га, тож сума страхування, наприклад, пшениці з середньою врожайністю складе близько 900 грн/га за максимальною ставкою страхування.

Страхування, звісно, могло б покрити витрати й на орендну плату, й на зарплату, й на насіння і може тоді фермеру не довелося б іти з життя завчасно, однак економія страхового платежу та несприятливі погодні умови призвели до повного розпачу та зневіри пана Сердюченка у можливість вирішення своїх фінансових проблем.

Звісно, що страхові компанії не користуються високим попитом у аграріїв не тільки через тотальну економію на всьому, а й спираються на негативний досвід страхування у 90ті та навіть до 2010 року, коли через фінансово-економічну кризу збанкрутували багато страхових компаній. Утім, більшість аграріїв звертаються до страховиків лише у випадку, якщо того вимагає угода з контрагентом. На сьогодні потужні та серйозні страхові компанії перестраховують свої ризики на європейських та американських ринках, що дозволяє говорити про набагато більшу надійність полісів та високу ймовірність виплат.

Я не хотів би перетворювати державу на дійну корову, коли з одного боку аграрії займаються різними «оптимізаціями витрат та податків» і не сплачують навіть податок на землю, а з іншого боку – при настанні кризових ситуацій, просять державної підтримки, неначе ми живемо в Радянському Союзі.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net