Криза в "зеленій" енергетиці України зупиняє притік іноземних інвестицій в країну
Податкова політика, інвестиційний клімат.
Нам розповідали, що з обрання главою держави “видатного діяча сучасності”, а також з приведенням до парламенту його політичної сили, до України хлине потік інвестицій. Було багато розповідей про інвестнянь. Але інвестори оцінюють не слова, а конкретні дії влади, виконання законів та дотримання домовленостей з бізнесом та інвесторами. Замість сприяння бізнесу, зменшення податкового навантаження, можна спостерігати прямо протилежні кроки влади — податковий тиск зростає, фіскальні органи отримують все більше повноважень для “кошмарення” бізнесу, про взяті на себе зобов'язання перед інвесторами нинішні можновладці “забувають”, мабуть ще навіть не завершивши зустріч з ними.
Свавілля правоохоронців, рейдерські захоплення, відмова від прозорих процедур, які впроваджувалися у період 2014-2019 років, стають щоденним явищем.
І це не може не відображатися на ставленні інвесторів до України. Інформація про невиконання українською державою прийнятих на себе зобов'язань, збільшення податків, по суті, заднім числом, у тому числі з відвертим порушення норм Податкового кодексу, стає відомою далеко за межами України. Скарги тих самих інвесторів у відновлювані джерела енергії (ВДЕ) України реально дійшли до багатьох інших інвесторів. Вони бачать, що інвестиційний клімат в нашій державі останні два роки стрімко погіршується.
Зараз ми стаємо свідками наслідків подібної діяльності нинішніх можновладців.
Так, 2020 рік та перший квартал 2021 року закінчилися для України з відтоком інвестицій.
Вірогідно, що й другий квартал, який щойно закінчився, покаже досить негативну тенденцію для України.
Іноземні інвестори розуміють, що вони не просто не зможуть отримати бажану дохідність своїх проєктів в Україні, а й взагалі можуть втратити свої гроші.
Якщо згадувати тих самих інвесторів у ВДЕ, то нинішні можновладці, схоже, взагалі хочуть продемонструвати, як можна знищити інвестиційний рейтинг України. Борги їм не повертають незважаючи на підписаний урядом з ними Меморандум. За минулий рік винні ще 17,8 млрд грн. Недоплати за перші три місяці цього року складають 7%, за квітень — 28%.
Меморандум критично порушується, попри стабілізаційні гарантії, Кабмін зареєстрував законопроєкт №5600, де є ідея запровадити акцизний збір на “зелену” енергію.
У перші дні липня вірогідно парламент проголосує за цей законопроект у першому читанні. Хоча він може перетворитися у потужну бомбу не тільки для інвесторів та взагалі українського бізнесу, а і саму владу.
Ми ще не знаємо, що у цьому законопроекті може з'явитися та зникнути при підготовці до другого читання. Якщо казати про ВДЕ, то єдиний шанс для держави зберегти інвестиції в галузь і не втратити довіру інвесторів та не “нариватися” на позови у міжнародних судах, з гарантованим програшем з боку України — це прибрати скандальну ідею акцизу із законопроєкту під час підготовки до другого читання.
Тут сподівання лише на адекватність та розум депутатів і урядовців. Хоча слід враховувати, що в Україні присутні державні діячі у найближчому оточенні Президента Зе, а також політичні сили та бізнесові групи, які зацікавлені у максимальній дискредитації нашої держави. Вони хочуть, щоби лідери західних держав, міжнародні фінансові інститути та інвестори не мали бажання спивпрацювати з Україною, тому не виключаю, що свідомо проштовхуватимуть ідею акцизу на “зелену” енергетику та введення податків на інвесторів, які вже здійснили інвестиції в українську економіку.
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук вчора о 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак вчора о 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак вчора о 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- "Браслети" правосуддя: коли електронний контроль стає зайвим 241
- Точний прогноз, що змінює все 95
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 77
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 73
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 71
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 25713
-
Найдефіцитніші професії у Польщі у 2025 році: які зарплати пропонують
Бізнес 2564
-
"Люди хочуть подорожувати". Пасажирообіг світових авіакомпаній у 2024 році досяг рекорду
Бізнес 2275
-
Саудівська Аравія запускає перший п’ятизірковий поїзд на Близькому Сході – візуалізація
Життя 2150
-
ЄС надасть Молдові 64 млн євро, третину – на газ для Придністров'я
Бізнес 1787