Як справедливо реалізувати права українського народу на надра?
Тарифи на газ, електроенергію та інші комунальні послуги
Економіст Олексій Кущ написав пафосну статтю, одну з тез якої ("Украинцы покупают с трехкратной наценкой газ собственной добычи, который по официальной Конституции принадлежит им же, а не наблюдательным советам") я на його сторінці у Фейсбуці прокоментував наступним чином:
“Олексію, коли популістську, некомпетентну маячню проголошує Тимошенко, я хоча б розумію, чому вона це робить. Але навіщо Ви її високопарно проголошуєте?”
На що він відповів так: “Борис Кушнірук, це достеменний, залізобетонний факт, а все інше інтерпретація. Вам, як і 15% населення, це подобається, мені і 85% - ні. Але спростувати це твердження Ви не в змозі”.
Враховуючи, що питання стосується, по великому рахунку, всіх українських громадян, свою відповідь на цю репліку пана Куща поширю у себе на сторінці:
“Олексію, Ви не розумієте зміст двох правових систем щодо прав володіння надрами. “Американська” модель передбачає, що власнику землі автоматично належить всі надра, які розташовані на ній. Відповідно, при видобуванні корисних копалин, дохід від їхнього продажу теж належать йому. Власник потім лише сплачує корпоративний податок на прибуток чи податок на доходи фізичних осіб.
Умовно “європейська” правова модель (вона в тій чи іншій формі використовується на Близькому Сході, Азії, Латинської Америки) передбачає, що власником надр є держава.
Але корисні копалини, які знаходяться в землі, самі ще нічого не варті. Лише коли вони видобувані, виникає дохід та прибуток. Все, що вище середньогалузевого рівня прибутку видобування копалин за схожих умов, формує природну ренту.
Єдина коректна модель її отримання на користь держави — це запровадження рентних платежів. Якщо рентні платежі занижені, то фактично держава перерозподіляє природну ренту на користь того, хто видобуває ці корисні копалини, або тих, хто їх споживає. Враховуючи, що народ та загальнонаціональна власність — це категорії постійні, які стосуються не тільки нинішнього, але і прийдешніх поколінь, то розподіл корисних копалин, які в природі своїй є невідновлювальними, лише серед нинішнього покоління українських громадян, порушує права наступних поколінь на їхнє володіння. Крім того, розподіл природної ренти в натуральній формі (наприклад, внаслідок заниженої вартості природного газу) навіть серед нинішнього покоління громадян неможливо здійснити рівномірно. Бо вони споживають його нерівномірно, а частина з них, з різних причин, взагалі не споживає той самий природний газ у жодній формі. Продаж/розподіл цих природних копалин із заниженими рентними платежами та за ціною нижче ринку порушує конституційні права громадян на рівне право отримання природної ренти від видобуваних копалин.
Таким чином, чесний розподіл природної ренти в іншій спосіб, ніж через рентні платежі, які надходять до держбюджету, здійснити неможливо. Саме так це відбувається в усіх країнах, де використовується “європейська” правова модель прав на надра.
І це вже питання саме до держави, в якій мірі вона забезпечує справедливий та ефективний рівень рентних платежів та їхнього використання через державний бюджет в інтересах усіх громадян. Занижена вартість природних копалин породжує лише їхнє неефективне використання, що само по собі є несправедливим. Завдання держави полягає не у встановлені занижених рентних платежів та цін на природні копалини, а у створенні максимально сприятливих умов для їхнього ефективного використання. Але некомпетентні, популістські дурниці проголошувати легше, ніж забезпечити ті самі сприятливі умови для ефективного використання природних ресурсів”.
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук вчора о 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак вчора о 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак вчора о 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- "Браслети" правосуддя: коли електронний контроль стає зайвим 241
- Точний прогноз, що змінює все 95
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 77
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 73
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 71
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 25529
-
Найдефіцитніші професії у Польщі у 2025 році: які зарплати пропонують
Бізнес 2559
-
"Люди хочуть подорожувати". Пасажирообіг світових авіакомпаній у 2024 році досяг рекорду
Бізнес 2275
-
Саудівська Аравія запускає перший п’ятизірковий поїзд на Близькому Сході – візуалізація
Життя 2140
-
ЄС надасть Молдові 64 млн євро, третину – на газ для Придністров'я
Бізнес 1784