ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше?
Аналіз мальтійської моделі податкової системи та українські підходи до оподаткування
МАЛЬТА... Розглянемо особливості податкової системи.
Перше: подивимось на оподаткування фізичних осіб і порівняємо його з українським оподаткуванням (просто – на цифрах… Бо дуже часто доводиться чути думку, що в Україні – дуже низькі податки. От і розглянемо – як воно, якщо по-чесному).
Версія українських податківців: ПДФО на Мальті досягає 35%.
А як насправді? Так, найвища ставка ПДФО на Мальті – дійсно 35%.
Але:
- ставка податку – диференційована (від 0% до 35%) залежно від розміру доходу,
- ставки податку зменшуються, якщо людина в шлюбі,
- ставки податку зменшуються, якщо людина має дітей,
- є дозволена сума вирахування, яка зменшує суму податку,
- обов’язково треба врахувати соціальне страхування (це також дуже цікава річ).
Отже, почнемо рахувати (на конкретних прикладах) і порівнювати з нашими податками.
Перший приклад:
Одинока людина (не в шлюбі) на Мальті має нульову ставку податку, якщо її річний дохід менш ніж 12000 євро.
Станом на момент написання статті (09.05.2025 р.) курс - 46,72 грн за євро. Отже, взагалі людина не сплачує податок на Мальті, якщо її дохід складає 46 720 грн на місяць (або 560 640 грн).
Що сплачує український платник податків?
Ставка ПДФО – 18%. Плюс ВЗ (військовий збір) - 5%. (Військовий збір – це той же ПДФО, тільки його «виокремили» та «патріотично» назвали). Тобто загальна ставка ПДФО складає 23%. (Зараз не розглядаємо, а дещо пізніше проговоримо ще й про соцстрахування).
Отже, українець сплатить 10 745,6 грн на місяць, або 128 947,2 грн на рік. А мальтієць – не сплатить нічого.
Другий приклад:
Людина (в шлюбі, але без дітей), якщо заробила на рік 59 999 євро, сплачує 25% ПДФО (це - на Мальті).
У цьому прикладі врахуємо соцстрахування. На Мальті воно є (з нього сплачуються пенсії, лікарняні, виплати по безробіттю). Причому, пенсії на Мальті дійсно є пенсіями.
(На відміну від України – в нас це звичайний податок, тому що ФОНДУ (в цьому випадку – ПЕНСІЙНОГО фонду) в Україні не створюється. У нас солідарна система, тобто всі гроші, що перераховуються за застраховану особу, одразу ж «проїдаються». Тобто ніде «утримані пенсійні внески» не зберігаються, не накопичуються, не спрямовуються на «зростання». Відтак, пенсія українця – зовсім не гарантована. Фактично навпаки – є гарантія, що сьогоднішнім 40-50 річним пенсії не буде взагалі. Власне, я думаю, що взагалі всі пенсії дуже скоро відмінять – у нас дуже погана демографія, зруйнована економіка, величезні воєнні витрати, гігантський дефіцит бюджету).
Для того, щоб якось «врахувати» (точніше вирівняти) соціальне страхування на Мальті та в Україні, пропоную наступну модель.
На Мальті – ми плюсуємо до доходу «пенсійні внески» (бо це – майбутні пенсії, тобто просто «відкладені гроші» застрахованої особи. Хай це буде 80% від усієї суми), а в «витрати» покладемо 20% (ну, в мальтійського пенсійного фонду є якісь адміністративні витрати – ось так ми їх і врахуємо).
Для України візьмемо інший варіант розрахунку.
Будемо рахувати (досить оптимістично), що 20% будуть (колись) виплачені людині. А 80% весело витратить держава. (При чому: я тут взагалі не хочу говорити про якісь крадіжки або корупцію. Зовсім ні. Просто наша СИСТЕМА працює край неефективно. Ці гроші просто, як у «Кавказькій полонянці»: «Шашлык... 3 штуки - выбросила в пропасть» (с)
Ну, порахуємо. Починаємо з Мальти...
Соцстрах там стягується 10/10. Тобто: 10% вираховуються з заробітної плати працівника та ще 10% сплачує підприємство.
Отже, людина заробила 41,1 тис євро на рік (чому я взяла саме таку цифру? Видно буде з «українського» розрахунку).
Підприємство сплатило 10% соцстраху, тобто 4110 євро на рік.
Всього витрат підприємства (заробітна плата + соцстрах) буде 45,21 тис євро.
При цьому, ці 4110 євро (соцстрах) в нас йдуть так: 822 євро – податки (ті ж умовні адміністративні витрати Пенсійного фонду). А 3288 євро – це відкладені кошти працівника (потім із цих грошей, які накопичуються в пенсійній системі Мальти, працівнику будуть сплачувати пенсію).
Розрахунок ПДФО: (23000-15000) х 15% + (41100-23000) х 25% = 1200 + 4525 = 5725 євро.
З працівника утримано ПДФО у розмірі – 5725 євро.
Додатково утримані внески на соцстрах – 4110 (які ми також розподіляємо, як описано вище: 3288 – відкладений дохід працівника, 822 – податок або адміністративні витрати пенсійного фонду).
І ще один показник врахуємо. У мальтійській системі оподаткування дозволено відрахування з ПДФО, тобто сума, на яку зменшується податок.
Для нашого випадку це може бути 4550 євро. Але ми візьмемо тільки половину цієї суми – 2275 євро (застосовуємо «принцип обережності» – один із базових принципів бухгалтерського обліку).
І ось що в нас в результаті виходить:
Загальні витрати (зарплата + податки) = 41 100 + 4110 = 45 210 євро.
Людина отримує (дохід після оподаткування) = 41 100 – 5725 (ПДФО) – 822 (витрати на соцстрах) + 3288 (витрати на соцстрах, які сплатило підприємство і які є «майбутньою пенсією», тобто відкладеним доходом працівника) + 2275 (зменшення податку) = 40 116 євро.
Податки (у т.ч. «витрати на адміністрування» пенсійного фонду) = 5725 + (2 х 822) = 7369 євро.
Переведемо в гривні:
Чистий дохід людини = 40 116 х 46,72 = 1 874 220
Податки = 7369 х 46,72 = 344 280
Ефективна ставка податку (включаючи соцстрах): 344 280 / (1 874 220 + 344 280) = 15,52%
РОЗРАХУНОК ДЛЯ УКРАЇНИ
Спочатку – пенсійне страхування. Ставка (зверху) складає в нас 22%. Причому існує «верхня межа», вище якої внески не нараховуються. Зараз ця верхня межа – на рівні 160 тис грн, а це близько 3425 євро в місяць , приблизно 41 100 євро на рік (саме цю цифру ми брали для розрахунку «мальтійського податку»).
22% від 160 тис грн – 35 200 грн. З цієї цифри ми візьмемо 80% (28 160 грн) на витрати держави (податки) та 20% (7040 грн) на відкладений дохід працівника.
Всього витрати підприємства (зарплата + податок) складають 160 000 грн + 35 200 грн = 195 200 грн
ПДФО та ВЗ (23%) = 36 800 грн
Людина отримує 160 000 – 36 800 + 7040 = 130 240 грн на місяць (або 1 562 880 грн на рік).
Податки: 36 800 + 28 160 = 64 960 грн на місяць (або 779 520 грн на рік).
Ефективна ставка податку: 779 520 / (779 520 + 1 562 880) = 33,28%
Тобто ефективна ставка податку (для заробітної плати 3425 євро на місяць) в Україні на 17,8 % вища порівняно з Мальтою.
Але ж ми прорахували не найвищу «мальтійську» ставку ПДФО. Цікаво, при якій заробітній платі ефективна ставка ПДФО в Україні буде меншою, ніж на Мальті?
А це обов'язково буде, бо ПФ в Україні не нараховується на зарплату вище, ніж 160 тис грн. Це буде, бо, починаючи зі заробітної плати в розмірі 60 тис євро на рік (2 803 200 грн), на Мальті починає застосовуватись найвища ставка – 35%.
P.S. Порахувала дуже приблизно: оподаткування (тобто ефективна ставка податку) вирівнюється на рівні заробітної плати приблизно в 150-200 тис євро на рік.
ВИСНОВОК: до досягнення рівня заробітної плати приблизно в 150-200 тис євро на рік (15 тис євро або приблизно 700 тис грн на місяць) працівник в Україні сплачує більший податок, ніж мальтієць. Значно більший….
P.P.S. Можливо, я десь і зробила помилку, втім у цілому висновок саме такий: ми (основна більшість) сплачуємо значно вищий податок на доходи, ніж «високоподаткова Мальта».
І це ми ще до податку на прибуток не дійшли… До слова, на Мальті він також 35%. Страшна сума! А там по корпоративних податках взагалі все дуже-дуже цікаво…
***
Історико-культурологічний огляд острова та мої авторські рефлексії читайте - тут.
- О светлом будущем бангладешцев в Украине Володимир Стус 03:21
- Міф про багатозадачність: чому "режим Цезаря" шкодить продуктивності Олександр Скнар вчора о 23:37
- Встановлення факту самостійного виховання дитини: судова практика Леся Дубчак вчора о 20:13
- Чотириденний робочий тиждень: глобальні експерименти й українські реалії Мар'яна Луцишин вчора о 16:22
- Віддати останню шану Героям Євген Магда вчора о 13:11
- UAE Corporate Tax для вільних зон: коли 0% — не завжди 0% Дарина Халатьян вчора о 11:59
- Як давати гроші близьким і не зруйнувати стосунки: правила підприємця Олександр Висоцький 01.10.2025 10:29
- Переміщення військовослужбовців за ініціативою: порядок та особливості проєкту Юлія Кабриль 30.09.2025 15:07
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності Олена Рубанець 30.09.2025 15:05
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію Василь Селіфонов 30.09.2025 14:53
- Кадрові виклики для бізнесу Дніпропетровщини: результати дослідження Алла Чуприна 30.09.2025 13:11
- Грузинський сценарій в Молдові не пройшов Максим Гардус 29.09.2025 22:06
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі Михайло Стрельніков 29.09.2025 12:53
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя Анна Макаренко 29.09.2025 12:26
- Третій енергетичний фронт Ростислав Никітенко 29.09.2025 11:43
- Національний ритуал шани: імена полеглих героїв мають звучати вголос! 3868
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності 119
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі 113
- ВПО як каталізатор змін: в яких регіонах житло дорожчає найшвидше 86
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя 60
-
"Важке рішення". Гетманцев запропонував втретє підняти податок на прибуток банків до 50%
Фінанси 89702
-
Лідери ЄС загалом погодилися надати Україні "репараційну позику", але ще сперечаються
Фінанси 19220
-
Угорщина підписала "найдовший у своїй історії контракт щодо LNG" з постачанням із 2028 року
Бізнес 17558
-
У Раді зареєстрували законопроєкт про перейменування копійки в шаг
Фінанси 11789
-
В порту Херсон катастрофічна ситуація. Концесіонер вимагає перегляду угоди
Бізнес 9180