Карта майбутнього українця – PR чи спроба візуалізації майбутнього?
20 серпня на передодні 16-ї річниці Незалежності України компанією
"Київстар" була презентована "Карта майбутнього України". По словам
інціаторів, карта майбутнього – це набір понять, без яких майбутнє
громадян країни, не буде позитивним.
20 серпня на передодні 16-ї річниці Незалежності України компанією "Київстар" була презентована "Карта майбутнього України". По словам інціаторів, карта майбутнього – це набір понять, без яких майбутнє громадян країни, не буде позитивним.
В основі карти – п'ять "мозкових штурмів" за участю відомих українцівта масштабні соцілогічні дослідження проведені Київським Міжнародним Інститутом Соцілогії на замовлення мобільного оператора. Мета перших – намалювати позитивні сценарії розвитку українського суспільства в таких сферах, як цілеполягання, здоров'я, культура, молодь та бізнес.
Результатом роботи соціологів стало "Бачення свого майбутнього населенням України" - 20 сторінковий документ в якому викладені типові уявлення щодо майбутнього, його тенденції та тренди.
Узагальнивши цю інформацію «Київстар» презентував набір цінностей, які складають зараз майбутнє громадянина України: 1) сім'я та діти; 2)здоров'я; 3) матеріальні блага; 4) спілкування і порозуміння; 5)рішучість, упевненість і саморозвиток; 6) робота та кар'єра; 7)освіта, навчання і здобуття знань; 8) духовність і культура. Причомуспілкування та порозуміння є об'єднуючим фактором, без якого неможливе існування всіх інших складових «Карти майбутнього». Безспілкування своє життя не можуть уявити близько – 82 % українців.
На перший погляд – традийційний набір понять, але якщо ми подивимось на "Карту майбутнього українців" через призму досліджень проведених КМІС, то прийдемо до цікавих висновків.
Так, згідно з результатами, більше 70% наших співвітчизників не маютьстартегічного бачення власного майбутнього, а більше 50% - уявляютьйого доволі смутно. Додаймо до цього 70% які вважають, що майбутнєзалежить від "держави", "долі", чи "родичів" і ми отримаємо доволіпесимістичну картину. Проживши 16-ть років незалежними українці неспромоглися піднятися над буденістю і подивитись в перспективу.Замість стратегічного розвитку вибрали топтання на місці та коливанняміж різними сценаріями розвитку власного майбутнього.
Можливо, виною всьому наше аграрне минуле? Адже важко розраховувати на власні сили тому, тому чий урожай залежить від погоди.
Та зараз не 16-те, а 21 століття – глобальний світі інформаційноїепохи в якому сенс ідея, сенс коштує більше, ніж матеріальна річ, якувона позначає. А у нас за за останіх шістнадцять років жоднаінституція нашої країна не спромоглася на формулювання довгострокових цілі та стратегії. Я не кажу про формування, а хоча б проформулювання. Владні інститути, масс-медіа, четвертий сектор живуть вкращому випадку "до виборів".
А може і не варто очікувати від них ідей та симислів? Можливо це вінтересах великого соціально відповідального бізнесу, який дужезалежить від своїх клієнтів? Такої думки притримується відомийтелеведучий та редактор журналу "Тиждень" Ю.Макаровов,який вважає, що надихнути українців на бачення кращого майбутньогоможе вдало структурований бізнес, який має необхідні ресурси таможливості, щоб сприяти формуванню позитивного сценарію майбутнього кожного українця та суспільства в цілому.
І справді, компанія Київстар є єдиною українською компанією, від якоїщосекунди залежить можливість спілкування половини населення країни. Але ця залежність – як двосічний меч – самакомпанія залежить від досекундного вибору та майбутнього мільйонівабонентів. І тут хочеш, не хочеш, та треба давати власним абонентамбільше – не тільки на рівні послуг чи якості зв'язку.
Можливо, презентована мобільним оператором "Карта майбутнього України" не може служити вектором розвитку всієї країни, але може бути гарний орієнтиром для кожного горомадянина нашої країни напередодні 16 річниці Незалежності.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1635
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 479
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 444
- Реформа "турботи" 151
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 98
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
28381
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 19169
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
12900
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12796
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10774